Новоафонська печерна залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

43°06′ пн. ш. 40°48′ сх. д. / 43.100° пн. ш. 40.800° сх. д. / 43.100; 40.800

Новоафонська печерна залізниця — залізниця відкрита 4 липня 1975 року у складі туристичного комплексу Новий Афон (Абхазія) для доступу у Новоафонську печеру. Призначена для доставки туристів до печери всередині Апсарської (Іверської) гори під час курортного сезону (з травня до листопада). Має довжину 1,3 км і трьох станцій: «Вхідні ворота», «Зал Апсни» і «Зал Анакопія» (до 1992 — «Зал Тбілісі»).

Через підземного розташування цю залізницю іноді порівнюють із метрополітеном.

Транспортна система Новоафонської печери
Інтер'єр вагона, 2006 рік

Для підвезення туристів до печери у 1975 році було побудована транспортна система — тунель із одноколійної електрифікованної залізниці (відкрита 4 липня 1975). Працює під час курортного сезону із травня по листопад. Залізниця довжиною 1291 м має 3 пасажирські станції. Перегони — 816 і 475 м. Поїзд проходить за 3 і 2 хв зі швидкістю до 30 км/год. Початкова станція «Вхідні ворота» експлуатується як посадково-вихідна, проміжна станція «зал Абхазія» — як вихідна, кінцева станція «зал Анакопія» — як посадкова. Залізниця є одно-, вузько-колійною. Ширина колії — 914 мм. Депо розташовано перед початковою станцією — із боку, протилежному тунелю до печери. Двоколійні роз'їзди є у тунелі близько початкової станції в залі станції. Є й 2 з'їзду між початковою та проміжною станціями: до службовиго тунелю та керівництва станціями. Невелика ділянка перед депо виходить назовні під навісом. Загальна довжина залізниці — близько двох км. Напруга в контактній мережі становить 300 В.

Штатний пасажирообіг — 0,7 млн осіб на сезон, тобто 2 тис. щодня. На більшій частині маршруту обробка тунелю зроблена з залізобетонних блоків (не метрополітенівського стандарту), частина тунелю прокладено по природній печері. Будівництво метрополітену було виконанно у 19651975 роках тунельним загоном № 9 і будівельно-монтажним поїздом № 212 управління «Тбилтоннельстрой» під керівництвом Г.Джакелі. Застосовувався буро-вибуховий спосіб.

Рухомий склад[ред.ред. код]

Спочатку на печерній залізниці використовували склад, переобладнаний з шахтарських вагонеток. Працюючий нині електропоїзд «Турист» виготовили по спецпроекту інституту «ГИПРОуглемаш» Міністерства вугільної промисловості СРСР на Ризькому вагонобудівному заводі RVR. Модель контактно-акумуляторного електропоїзда немає аналогів. До складу входять 1 моторний, 1 головний і 4 причіпних вагона. Моторний вагон немає пасажирських місць. Загальна місткість електропоїзда — 90 осіб. У 2005 році «Турист» був капітально відремонтовано і модернізовано на московському заводі СВАРЗ. При цьому трамвайний контролер замінили на сучасну транзисторну систему управління. Під час ремонту поїзд був перефарбовано з жовтого у блакитній колір.


Посилання[ред.ред. код]