Новоозерне (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Новоозерне
Новоозерне
Новоозерне на мапі Криму
Новоозерне на мапі Криму
Країна Україна Україна
Область/АРК АР Крим АР Крим
Район/міськрада Євпаторійська міськрада
Рада Новоозернівська селищна рада [1]
Код КОАТУУ: 0110945800
Основні дані
Засноване 1971
Статус із 1977 року
Площа 6,30 км²
Населення 7242 (01.01.2011)[2]
Поштовий індекс 97491
Телефонний код +380 6569
Географічні координати 45°23′09″ пн. ш. 33°07′04″ сх. д. / 45.38583° пн. ш. 33.11778° сх. д. / 45.38583; 33.11778Координати: 45°23′09″ пн. ш. 33°07′04″ сх. д. / 45.38583° пн. ш. 33.11778° сх. д. / 45.38583; 33.11778
Висота над рівнем моря 20 м[3]
Водойма озеро Донузлав
Відстань
Найближча залізнична станція: Євпаторія
До станції: 28 км
До обл. центру:
 - фізична: 78 км
Селищна влада
Адреса 97491, Автономна Республіка Крим , Євпаторійська міськрада ,смт Новоозерне, пр-т Героїв Десантників, 3
Голова селищної ради Олег Курятенко
Карта
Новоозерне (Україна)
Новоозерне
Новоозерне
Новоозерне (Автономна Республіка Крим)
Новоозерне
Новоозерне

Новоозе́рне (рос. Новоозёрное, крим. Novoozörnoye) - селище міського типу Євпаторійського міської ради АР Крим. Знаходиться в центральній частині побережжя північно-західного Криму, на південному березі оз. Донузлав, в 78 км. від Сімферополя, і в 28 км. від найближчої залізничної станції в м. Євпаторія.

У 15 км від Новоозерного є тимчасово непрацюючий аеропорт військової і цивільної авіації. Автостанція забезпечує щоденний зв'язок з містами Севастополь, Євпаторія, Саки. В період курортного сезону вводяться додаткові рейси автотранспорту.

Поверхня - невисоке степове узгір'я, схили яких, повернені до живописних пляжів на берегах бухти.

Історія[ред.ред. код]

Територія селища була заселена ще в бронзовому віці, про що свідчать археологічні розкопки. Надалі історія цієї місцевості тісно пов'язана з сусідніми містам-полісам античності: Керкинітідою (Євпаторія) і Калос Ліменом (Чорноморське), які входили в систему військово-економічної діяльності Херсонеса (Севастополь).

Сучасна історія території селища пов'язана із створенням в 60 — 80-і рр. XX в. на південному березі судноплавної частини Донузлавської бухти крупного морського військового порту — другого по значенню після Севастопольської військово-морської бази. Перший житловий будинок був побудований в кінці 1971 р.

У 1972 р. селищу надано його теперішню назву.

У лютому 1980 р. була утворена селищна рада народних депутатів.

На початку 80-х рр. створена широка мережа установ торгівлі і побуту, під яку зайняті 7 тис. м² корисної площі. Побудовані і введені в експлуатацію корпусы філіалу Севастопольського радіозаводу ім. Колмакова. На початку 90-х рр. у причалів військового порту базуються об'єднання і частини амфібія-десантних, сторожових, розвідувально-рятувальних, гідрографії і допоміжної кораблів і судів.

У 1995-96 рр. за рішенням і домовленості глав держав колишнього СРСР на території Донузлавського гарнізону і селища Новоозерного створюється штаб і частини Південного морського району ВМС України.

У серпні 1997 році селище відвідав Президент України Леонід Кучма. Незабаром на території порту і селища пройшла початкова фаза перших в історії України міжнародних морських навчань «Морський Бриз-97» за участю кораблів і суден Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччини і США.

У 1998 р. Новоозерне відвідали з дружнім візитом екіпажі і курсанти двох навчальних кораблів ВМС Туреччини.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6108 осіб[4]. Мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 1099 17,99
російська 4947 80,99
кримськотатарська 19 0,31
білоруська 13 0,21
вірменська 7 0,11
молдавська 4 0,07
угорська 1 0,02

Природні ресурси[ред.ред. код]

Головним багатством сучасного Новоозерного є винятково сприятливе екологічне положення в регіоні. Чисте повітря, степ з великою кількістю лікарських рослин і унікальний, придатний для лікування багатьох хвороб, склад води, - яка являє собою суміш цілющої ропи з лиману, морської і джерельної; все це притягає в селище тисячі курортників. На довколишній території є поклади глини і вапняку, з дна озера здобувається пісок. До розряду унікальних - відноситься перша в країні вітроелектростанції (Донузлавська ВЕС), утворена в 90-і рр. за сумісним договором між США і Україною. У регіоні є всі умови для розвитку промислового морського і озерного риболовецького господарства, крупного і дрібного тваринництва, вівчарства із створенням переробних підприємств в промисловій зоні селищ Новоозерного і Мирного, а також розвитку санаторно-курортного лікування і відпочинку, розвитку інфраструктури для бази міжнародного парусного спорту. До розряду унікальних - у області харчової промисловості, відноситься також розведення і здобич на акваторії озера мідій - корисного делікатесного продукту.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селищі функціонують 1 загальноосвітня школа; 2 поліклініки, військово-морський шпиталь, декілька аптек; Будинок офіцерів, Матроський клуб, декілька бібліотек, школа мистецтв, народний музей; спортзал, футбольні, баскетбольні і волейбольні майданчики, яхт-клуб, філіал Євпаторійського шахового клубу, гуртки судо- і авіамоделювання; готель, відділення ощадного банку; зони відпочинку: Приморський парк, пляжі. Найкращі місцеві, республіканські і закордонні художні колективи виступають на традиційному фестивалі "Пісні моря", приуроченому до дня Флоту. Діє православна церква Андрія Первозванного.

Пам'ятники та архітектура[ред.ред. код]

У плануванні і композиції будинків, вулиць і скверів Новоозерне є пам'яткою архітектури другої половини ХХ ст. Всі його вулиці і проспект складаються з 5-поверхових будівель. Велично і оригінально оформлені фасади будівель управління Південно-морського району, госпіталю, Будинку офіцерів. Всі ці споруди виконані як єдиний архітектурний ансамбль. У селищі встановлені: меморіальний комплекс, бюсти Героїв Радянського Союзу: Н. Сипягина, І. Голубця, Д. Глухова.

Архітектура
Новоозёрное25.JPG Новоозёрное20.JPG S7302366.JPG Вид Новоозёрного.JPG

Персоналії[ред.ред. код]

У Новоозерному служили й одержали найвищі військові звання адмірали флотів СРСР, Росії, України: Ю. Крилов, Ф. Кантур, І. Махонін, Р. Веріч, А. Лойко, А. Манченко, перший командувач ВМС України, депутат ВР України Б.Кожин.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]