Новоохтирка
село Новоохтирка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Щастинський район |
Громада | Новоайдарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44160030180095769 |
Основні дані | |
Засноване | 1864 |
Населення | 948 |
Площа | 2,48 км² |
Густота населення | 382,26 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93530 |
Телефонний код | +380 6445 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′48″ пн. ш. 38°48′28″ сх. д. / 48.91333° пн. ш. 38.80778° сх. д.Координати: 48°54′48″ пн. ш. 38°48′28″ сх. д. / 48.91333° пн. ш. 38.80778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
126 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 935301, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Новоохтирка, вул.Центральна,27в |
Карта | |
Мапа | |
|
Новоохти́рка — село в Україні, у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 948 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село виникло на початку ΧΙΧ ст. Село розташоване на річці Єрик. В його околицях виявлені археологічні знахідки сарматського часу. В 1909 році відбулися селянські заворушення проти проведення Столипінської реформи. У грудні 1917 року селяни створили червоногвардійський загін. В 1918 році жителі брали участь в боротьбі з петлюрівцями та білогвардійцями в складі Першого Старобільського партизанського полку. В цьому ж селі народився український радянський поет М. А. Чернявський.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Новоохтирській сільській раді — 64 людини[1].
У Новоахтирці є восьмирічна школа, бібліотека, клуб. За роки семирічки побудовано 180 нових житлових будинків.
Література[ред. | ред. код]
"Джерела надані жителями села"
Володимир Корнієнко "Моя малая родина Новоахтырка"
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 948 осіб, з них 84,39 % зазначили рідною українську мову, 14,98 % — російську, а 0,63 — іншу[2].
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 255—256 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |