Новый путь (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новый путь
Логотип газети
Логотип газети
Тип Регіональний тижневик
Мова українська, російська

Засновано 1918
Власник ПП «РРСПГ „Новий путь“»
Головний редактор Олена Китаєва
Ціна 1 місяць — 24 грн
6 місяців — 144 грн
12 місяців — 288 грн
Головний офіс м. Лисичанськ,
вул. 279-ї дивізії, буд. 9
Наклад 4990 (станом на 2020 рік)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61229

novput.com.ua

Новый путь (укр. Нова путь) — регіональний суспільно-політичний щотижневик, що видається в місті Лисичанську. До 2016 року власником газети було КП «Редакція регіональної суспільно-політичної газети „Новий путь“», що підпорядковувалося Лисичанській міській раді. Після ухвалення в грудні 2015 року Верховною Радою України закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» його роздержавили. Нині власником газети є ПП «Редакція регіональної суспільно-політичної газети „Новий путь“».[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Газета «Новый путь» видається із січня 1918 року. Це одна з найстаріших газет України.[3] Дев'яносто років тому вона називалася «Голос праці» і була органом більшовицької Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів. У різні часи газета мала різні назви — «Голос труда», «Углекоп», «Большевицкий штурм» (редактор В. В. Вавилов), «Лисичанский робочий» (А. Н. Севастьянов), а з 1962 року — «Новый путь». Першим редактором газети з її нинішньою назвою був один із найстаріших журналістів сходу України, член правління Національної спілки журналістів України — І. М. Федотов.

Роки Другої світової війни були суворим випробуванням і для колективу Лисичанської газети. Але вона продовжувала виходити і в 1942-му, і в 1943-му.

Ще в 30-ті роки почала працювати при редакції літературна студія. Сьогодні літоб'єднання «Исток» налічує понад 30 поетів і прозаїків.

В 1968 році «Новый путь» нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. В 1978 році — Дипломом ділянки ВДНГ СРСР. У ці роки газета була колективним агітатором і пропагандистом, вірним помічником партії в здійсненні завдань, які ставилися на кожному етапі соціалістичного будівництва.

Робота з авторським активом не раз була оцінена Спілкою журналістів СРСР: лисичанська газета була лауреатом Усесоюзної літературної премії імені Марії Ульянової.

Газета «Новый путь» першою повідомила киянам про будівництво нового великого підприємства — заводу гумотехнічних виробів, і великого житлового масиву навколо нього. Зі сторінок міської газети вони дізнавалися про перший кіл, забитий на території нинішнього ПрАТ «ЛиНІК».

Після В. М. Федотова редакцію очолив Володимир Владимиров, а за ним на чолі підприємства стала Тетяна Лугова, яка протягом 15 років очолювала трудовий колектив газети.

Із 22 вересня 2006 до 2012 року керівником видання була Лідія Хількевич, газета стала виходити в повнокольорі. А 1 лютого 2008 року газета створила власний сайт.

У 2017 році визнана найкращою місцевою газетою за версією Національної спілки журналістів України.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПП «РРСПГ „Новий путь“». youcontrol.com.ua (українською). «YouControl». 3 червня 2020. Архів оригіналу за 4 червня 2020. 
  2. Наталія Патрікєєва (3 липня 2017). Лисичанський «Новый путь»: перша роздержавлена газета на Луганщині. medialab.online (українською). «MediaLab». Архів оригіналу за 10 липня 2017. 
  3. Газете «Новый путь» — 95 лет!. lis.gov.ua (російською). Лисичанська міська рада. 8 лютого 2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. 
  4. Війна на Сході — головна тема матеріалів творчих конкурсів НСЖУ. nsju.org (українською). Національна спілка журналістів України. 6 червня 2017. Архів оригіналу за 4 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]