Нові ліві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нові ліві - напрямок в політиці, який ототожнює себе з лівою ідеєю, але протиставляє себе традиційним компартіям та анархістам («старим лівим»). Виник у Західній Європі та США в 1960-х роках. Характеризується критикою історичної ролі пролетаріату та інституційних форм опору через травматичний досвід тоталітаризму. Суміжний з лівим лібералізмом і включає в себе елементи енвайронменталізму.

Висловлювали протест проти бездуховності «суспільства споживання», безликості масової культури, уніфікації людської особистості. Виступали за «демократію участі», свободу самовираження, антиконформізм. Почавши з ліволіберального ненасильницького протесту, до кінця десятиліття активісти нових лівих розділились - частина із них інституціоналізувалась, частина перейшла до ліворадикальних гасел та політичного екстремізму.

Брали участь у всіх масових рухах «бурхливих 60-х» - за університетські свободи, громадянські права чорних та інших меншин (в США), але наймасовіший характер проявився в русі проти війни у В'єтнамі.

З надр нового лівого виросли рухи хіпі, фемінізму, нетрадиційних сексуальних меншин тощо. До початку 1970-х років у русі настала ідейна криза, а з закінченням війни у В'єтнамі він остаточно зійшов нанівець, залишивши глибокий слід у свідомості покоління післявоєнного «бебі-буму». Різні ідеї нових лівих так чи інакше вплинули на деякі традиційні ліві рухи (троцькістів, маоїстів, анархістів і т.д.). Рух нових лівих суттєво вплинув на становлення «зелених» партій у Західній Європі, а також ліворадикального тероризму 1970-х років (Фракція Червоної Армії у ФРН, Червоні бригади в Італії і т.д.).

Представники нових лівих[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]