Ногінськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Ногінськ
рос. Ногинск
Герб Ногінська Прапор Ногінська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Міський округ Богородський міський округ
Код ЗКАТУ: 46239501000
Код ЗКТМО: 46639101001
Основні дані
Час заснування 1389
Населення 100072 особи (2010[1])
Площа 52,09 км²[2]
Поштовий індекс 142400
Телефонний код +7 49651
Географічні координати: 55°51′ пн. ш. 38°26′ сх. д. / 55.850° пн. ш. 38.433° сх. д. / 55.850; 38.433Координати: 55°51′ пн. ш. 38°26′ сх. д. / 55.850° пн. ш. 38.433° сх. д. / 55.850; 38.433
Вебсторінка gorod-noginsk.ru
Мапа
Ногінськ (Росія)
Ногінськ
Ногінськ

Ногінськ (Московська область)
Ногінськ
Ногінськ

Мапа


CMNS: Ногінськ у Вікісховищі

Но́гінськ (рос. Ногинск) — місто, адміністративний центр Богородського міського округу Московської області, Росія.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Клязьмі (притока Оки), за 46 км (33 від МКАД) на схід від Москви, на північно-західній межі Мещерської низовини.

Історія[ред. | ред. код]

Ногінськ відомий з 1389 року як село Рогожа; назване за річкою Рогожа (від назви водяної рослини рогіз). З 1506 ямська слобода Старий Рогозький Ям.

При утворенні в 1781 році Богородського повіту видано розпорядження село Рогожа «називати містом», після чого він за назвою повіту дістав ім'я Богородськ. Повіт названо за датою його утворення у свято Покрови Пресвятої Богородиці.

У середині XIX століття тут збудували потужне текстильне підприємство — Богородице-Глухівська мануфактура (до 1990 Глуховський бавовняний комбінат).

У другі половині XIX століття — на початку XX один із значних центрів старообрядництва у Підмосков'ї.

У 1930 місто було перейменовано в Ногінськ на честь більшовицького діяча Віктора Ногіна (18781924).

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 100072 особи (2010; 117555 у 2002[3]).

Соціальне становище[ред. | ред. код]

Приблизно 30 % населення міста працює в промисловості міста й району, не менш як 25 % працює у Москві, 13 % — у сфері послуг, 7 % в освіті, 6 % в охороні здоров'я.

Очевидним є подальше розширення галузі послуг. Дедалі більшим на ринку праці буде вплив сусідства з Москвою. За офіційними даними, безробіття становить 0,7 % економічно активного населення.

Господарство[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

У місті значна кількість спорожнілих та невикористовуваних виробничих приміщень.

Військово-промисловий комплекс[ред. | ред. код]

  • філіал ДУП «Прибор» — обладнання для харчової промисловості
  • ВАТ «Еталон» (електронне машинобудування) — обладнання електронної промисловості, прилади електронні, п'єзоелетричні.
  • ФДУП «502 Завод по ремонту военного технического имущества» — капітальний ремонт сучасних систем протиповітряної оборони: зенітних ракетних комплексів, радіолокаційних станцій, зенітних та авіаційних ракет.

Машинобудування[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Ногінський завод паливної апаратури» — паливна апаратура, у тому числі для сільськогосподарської техніки
  • ЗАТ «Експериментальне виробництво ЦНІТІ» — технологічний майданчик, преси, прилади приймально-контрольні, охоронно-пожежні
  • ООО СЕЛПА — котельно-допоміжне та водопідготовче обладнання
  • ОАО «Літейно-механічний завод» — художнє лиття та кування, ковані меблі, виготовлення сходів, огорож з кольорового металу та дерева; благоустрій територій, реставраційні роботи
  • Науково-виробничий центр «КРОПУС» — виробництво обладнання для технічної діагностики небезпечних підприємств (дефектоскопи та ін), промислових систем контролю якості продукції в машинобудуванні, авіакосмічній, атомній та військовій промисловості

Виробництво обладнання харчової промисловості[ред. | ред. код]

Легка промисловість[ред. | ред. код]

  • Панчохово-носкове об'єднання ВАТ ВТО «Ажур»

Харчова промисловість[ред. | ред. код]

Будівельні матеріали[ред. | ред. код]

Меблева, деревообробна, лісозаготівельна промисловість[ред. | ред. код]

Широко розвинуте дрібне підприємництво — загальна кількість дрібних підприємств не менш як 20.

Деревообробка складає значну частку міських прибутків.

Агропромисловий комплекс[ред. | ред. код]

  • Ногінська птахофабрика
  • Міжрайонный центр з племінної роботи — Ногінський філиал ФДУП «Московське»

Транспорт[ред. | ред. код]

Пасажирський[ред. | ред. код]

Пасажирський автобусний

Пасажирський залізничний

  • Пряме сполучення електропоїздами з Москвою, Електросталлю, Електроуглями, Железнодорожним, Реутовим (відправлення поїздів щогодини, час у дорозі до Москви близько 1 год 40 хв) Розклад руху (tutu.ru)
  • Пересування містом від вокзалу до району Глухове (з.п. Захарове)

Ногінський міський трамвай[ред. | ред. код]

Інформація на початок 2000-х
  • Довжина колії наразі сягає 13,7 км, рухомий склад налічує 20 вагонів. Починаючи з 1960-х років, коли запровадили серійне виробництво автобусів, та облаштували автодороги, трамвай стає планово-збитковим підприємством. Трамвай має в порівнянні з автотранспортом низьку швидкість, він зручний на окремій прямій ділянці — центр міста — район Істомкіно — тому не зажив великої популярності в населення, за винятком пільговиків. Підвищити швидкість руху трамвая можна тільки за рахунок будівництва другої колії, та ремонту тіеї, що вже існує. Трамвай підтримує адміністрація як своєрідну візиту картку міста, але за відсутності фінансування з центру трамвай є доволі дорогім для всіх задоволенням.
На середину 2010-х трамвайна інфраструктура повністю знищена, трамвайні вагони порізані на металобрухт.

Вантажний транспорт[ред. | ред. код]

Логістичний комплекс міста досить розвинутий та має високий потенціал.

Місто має вигідне розташування на двох великих автошляхах (М7 «Волга» Москва — Уфа, потенційне продовження інтер-траси E22), федерального транзитного автошляху «Мале московське кільце» (ММК), з одночасним виходом на мережу РЖД (Російський залізниць). Відстань автодорогою М7 до Москви не більше за 50 км.

  • Автомобільний вантажний транспорт
    • 3 організації обслуговування вантажного транспорту
    • Стоянка вантажного транспорту (з готелем і побутовим обслуговуванням)
    • Два потужних складських комплекси з виходом на РЖД — один з них на ММК в межах міста
  • Залізничний вантажний транспорт
    • «Ногінське ППЗТ» — організація промислового транспорту, складський комплекс із залізницею
    • Більшість підприємств міста має вихід на залізничну мережу РЖД
  • Контейнерна станція (перевантаження із залізниці на автотранспорт) — розташована на ММК в межах міста

Інфраструктура автотранспорту[ред. | ред. код]

  • 14 станцій обслуговування автомобілів (СТОА), 3 окремі автомийки, 3 організації, що евакуюють автомобілі
  • 9 Бензинових АЗС, кілька АГЗС
  • 4 автошколи, відділки ДАІ та транспортної інспекції
  • Час у дорозі до Москви (МКАД) автотранспортом залежно від часу, дня, та району міста становить від 40 хв. до 2 годин

Дорожньо-мостове господарство[ред. | ред. код]

  • 13,7 км трамвайної колії, принаймні 20 км залізничної колії.
  • 12 автомобільних мостів з них два через річку Клязьма; 9 організованих пішохідних переходів, з них один підземний (автодорога), один залізничний, 4 мости через Клязьму
  • 10 однорівневих авто — залізничних переїздів, 2 шляхопроводи
  • два одноколійні залізничні мости, один з них через Клязьму.

Головними проблемами дорожнього господарства є:

  • Низька пропускна здатність моста ММК через Клязьму — з північного боку часто виникають тисняви.
  • Чисельний вантажний автотранспорт (ММК проходить крізь місто)

Енергетика[ред. | ред. код]

Від Московського кільцевого газопроводу місто живить природний газ.

Крізь міський район «Червоний електрик» іде потужний магістральний 500 кВ канал Москва — Тольяті, розміщено велику підстанцію з відгалуженням Ногінськ-Чагине (Москва) (ділянка Московського кільця), від міських підстанцій ідуть 3 повітряні лінії електропередач — одна 35 кВ та дві 110 кВ, що подають електроенергію в багато сусідніх населених пунктів, а також відгалуження (220 та 110 кВ) від підстанції на сусідні райони.

На території міста розміщено потужно нафтобазу.

Культура[ред. | ред. код]

  • Драматичний театр (В будівлі кінематографу 1915) (стан будівлі аварійний, через пожежі зачинена на капітальний ремонт (2006))
  • 2 кінотеатри, у тому числі кінотеатр Рассвет (рос.)
  • Театр юного глядача, Будинок художника, 2 Музеї (Ногінський краєзнавчий музей (рос.))
  • 6 Домів культури, 6 Бібліотек, 16 клубів та спілок (туризму, поезії, знайомств та ін.), Центр дитячої та юнацької творчості
  • Два парки культури та відпочинку (однак лише один з них облаштовано належним чином)
  • Спорт-бар, кілька нічних танцювальних клубів, три більярдні зали
  • Велика кількість азартно-гральних закладів

Освіта[ред. | ред. код]

  • 2 дитячих будинки, 3 ясел-садків, 12 дитячих садків, 15 установ початкової та середньої загальної освіти
  • Школа-інтернат, спецшкола-інтернат, спортивна школа-інтернат, вечірня школа
  • Гімназія, православна гімназія, ліцей, школа «Академія мова», «Ломоносовський» ліцей
  • Дитяча школа мистецтв, художня школа
  • 2 ПТУ близько 600 студентів (2004)
    • Педагогічний, медичний, торговельно-економічний, політехнічний середні спеціальні навчальні заклади.
  • 5 ВИШів (4 державний, один недержавний некомерційний) близько 3 тис. студентів (2004)

У школах, завдяки добрій підготовці фахівців у місцевому педагогічному коледжі рівень навчання лишається високим, впроваджуються альтернативні шкільні програми. Поширилась підготовка фахівців із вищою освітою у ВИШах, що засновані протягом останніх 10-х років.

Житловий сектор, побутове обслуговування, торгівля[ред. | ред. код]

  • 3 ринкових комплекси, 4 торгові центри
  • Мережні магазини: Діксі (4 магазини), Магніт, Ельдорадо (2 магазини), Авто49, Євросіть, Связний, Л'Етуаль, Мегафон (офіційний офіс)]
  • 4 ресторани, кілька барів та кафе
  • 5 лазень, 3 ательє, 2 пральні, хімчистки, перукарні, ремонти, косметичні салони
  • 6 готелів

ЗМІ та зв'язок[ред. | ред. код]

Вимпелком (GSM (БіЛайн), DAMPS (Corbina telecom)), МТС (GSM), Мегафон-Москва (GSM), SkyLink (NMT-450, CDMA2000)

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Цікавинка міста — Одноколійний трамвай, що його побудовано в 1924 році «методом народної будови»[4].

Фабричні будинки, що зведені наприкінці XIX — на початку XX століття, а також велика кількість монументів, серед яких перший у світі пам'ятник В. І. Леніну.

Собор Богоявлення — однокупольний храм у стилі пізнього класицизму, зведений на місті старої кам'яної церкви 17551767; трапезна з Покровським и Микольским приділами — 1823; дзвіниця, котру зведено в ті самі часи, надбудована четвертим ярусом у 1886. Закритий в 1938; у 19931997 належав громаді УПЦ КП; з 1997 належить РПЦ. Головний храм Богородського благочиння (територія Ногінського р-ну). В храмі є мощі священномученика Костянтина Богородського (Голубева) (1852—1918), яких обретено в 1995 році.

Люди, пов'язані з містом[ред. | ред. код]

  • Андрій Стельс (? — 1712) — Порохівник Петра I, засновник порохового заводу в Успенському
  • Династія купців — промисловців Морозових
    • Морозов Захар Савич — заснував Богородсько-Глухівську мануфактуру
    • Морозов Арсений Іванович — заснував Ново-ткацьку фабрику, завдякі його внескам зведено будівлю Богородської жіночої гімназії.
  • Єлагін Онисим Федорович — заснував Вовняну фабрику
  • Ногін Віктор Павлович 18781924 — З 1893 робітник на Глухівскій мануфактурі в Богородську, радянський державний та партійний діяч.
  • Александров Павло Сергійович 18961982 — народився в м. Богородськ, видатний математик (алгебраїст, тополог), викладач.
  • Меняльщіков Саїд Джиганович (1936 — 2000) — художник, художник-постановник ігрового кіно; лауреат Державної премії СРСР (1981).
  • Пильняк (Вогау) Борис Андрійович 18941938 (розстріляний) — Письменник Б. А. Вогау — син богородського земського ветеринарного лікаря. Юнаком у 1907—1912 навчався в богородському реальному училище.
  • Пімен (Ізвеков) — Патріарх Московський і всієї Русі (19711990). Народився в Богородську в 1910.
  • Федотов Григорій Іванович 19161957 — радянський футболіст, нападник, тренер. Колишній капітан команди ЦДКА. Заслужений майстер спорту СРСР. Першій футболіст, що забив 100 м'ячів у Чемпіонатах СРСР.
  • Фортов Володимир Євгенович народ. 1946 м. Ногінськ — вчений фізик, член низки наукових спілок, дістав різні нагороди, у тому числі премію Макса Планка.
  • Величковський Борис Митрофанович народ. 1947 м. Ногинск — психолог.
  • Пудовкин Деніс Євгенович 19772004 — прапорщик ФСБ Росії. Народився та жив у Ногінську, загинув, виконуючи бойове завдання під час терористичного акту в Беслані. Нагороджений орденом «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеню (по смерті).
  • Кузнецов Михайло Артемович (1918—1986) — російський актор.
  • Сохацька Олена Миколаївна (народилася 14 січня 1952 року в Ногінську) — доктор економічних наук.
  • Маслов Володимир Андрійович (* 1925) — радянський вчений в галузі технології коньячного виробництва.
  • Ханаєва Євгенія Никандрівна (1921—1987) — радянська російська актриса театру і кіно.

Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]

З 1996 року і донедавна містом-побратимом було Біла Церква (Київська область, Україна).[5]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти N-37-5 Ногинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. http://www.gks.ru/doc_2010/region/town.rar
  3. Дані перепису населення Росії 2002 року
  4. Рейкова колія[недоступне посилання з квітня 2019] Відомості 1 лютого 2008 року № 4 (рос.).
  5. Договір «Про співпрацю адміністрації міста Ногінська і Білоцерківської міської ради народних депутатів» від 10 квітня 1996 року

Посилання[ред. | ред. код]