Нойон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
нойон Намнансурен, прем'єр-міністр Самостійної Монголії (1912—1915).

Нойо́н (монг. ноён; дослівно: «пан», «господар») — аристократичний світський титул в Монголії та монгольських народів ХІ — ХХ століть. Також — родовий правитель у калмиків[1]. Значення титулу мінялося впродовж історії. У сучасній монгольській мові — шанобливе звертання до чоловіка, що відповідає українському «пан».

  • 1000-ті — 1150-ті: ватажки монгольських аристократичних родів.
  • 1150-ті — 1200-ті: представники аристократичних родів.
  • 1200-ті — 1300-ті: представники знаті, військові командири в Монгольській імперії.
  • 1300-ті — 1650-ті: правителі уділів, незалежні від влади хана.
  • 1650-ті — 1900-ті: аристократи різних рангів і ступенів, залежні від імператора маньчжурської династії Цін. Позбавлені політичної самостійності, яку відновили в 1911—1919 рр. Відсторонені від влади у 1921 р. прорадянським режимом Сухе-Батора і згодом страчені.

Останній нойон, нащадок Чингісхана в 34-му коліні і останній в Китаї монгольський нойон помер 1 вересня 2007 року на 81-му році життя в Хух-Хото — адміністративному центрі автономного району Внутрішньої Монголії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Нойон // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Нойон // Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М. А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева. 2003.
  • Нойон // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
  • Нойон // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.