Нона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Но́на (лат. nona — дев'ята) — музичний інтервал, шириною в дев'ять ступенів, позначається цифрою 9. Є складеним інтервалом і розглядається як секунда через октаву. Подібно до секунди, має три основні різновиди:

  • Мала нона — інтервал в дев'ять ступенів і шість з половиною тонів;
  • Велика нона — інтервал в дев'ять ступенів і сім тонів;
  • Збільшена нона — інтервал дев'ять ступенів і сім з половиною тонів

Ноною (або ноновим тоном) також називається найвищий звук нонакорду в стисненому розташуванні (тобто при розташуванні звуків акорду по терціям).

a — велика нона, b — мала нона, c — нонакорд, в ньому нота ре — ноновий тон