Ноніто Донер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ноніто Донер
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Ноніто Донер
Прізвисько The Filipino Flash
Громадянство Філіппіни Філіппіни
Народився 16 листопада 1982(1982-11-16) (41 рік)
Талібон, Бухон, Філіппіни
Alma mater San Lorenzo High Schoold
Вагова категорія Найлегша
Друга найлегша
Легша
Друга легша
Напівлегка
Стійка Ортодокс
Зріст 170 см.
Розмах рук 173 см.
Сайт Офіційний сайт
Професіональна кар'єра
Перший бій 22 лютого 2001
Останній бій 29 липня 2023
Боїв 50
Перемог 42
Перемог нокаутом 28
Поразок 8
Нічиїх 0

Ноніто Донер (англ. Nonito Donaire, нар.16 листопада 1982, Талібон, Бухон, Філіппіни )[1]— філіппінсько-американський професійний боксер, що був чемпіоном у чотирьох вагових категоріях. Протягом своєї кар'єри він ставав чемпіоном IBF, IBO, WBO, WBC, WBA, The Ring. Став другим азійським боксером після філіппінця Менні Пак'яо, що здобували титул чемпіона щонайменше в чотирьох вагових категоріях.

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Професіональну кар'єру Ноніто розпочав у 2001 році у Каліфорнії. Програв у своєму другому бою. Після 4 проведених поєдинків повернувся на історичну батьківщину - Філіппіни. 1 вересня 2002 року виграв вакантний титул чемпіона Азії у найлегшій вазі за версією WBO.

Донер проти Дарчиняна[ред. | ред. код]

Цей бій, що відбувся 7 липня 2007 року, був першим чемпіонським поєдинком за повноцінний титул в професіональній кар'єрі Донера. На кону стояли титули IBO і IBF у найлегшій вазі, які належали Віку Дарчиняну. Майже всі експерти віддавали перевагу вірменському боксеру, сам Дарчинян також був впевнений у своїй перемозі, про що свідчили голосні заяви на офіційному сайті боксера. Однак бій склався зовсім не так як очікувалося. В середині 5 раунду Донер сильним лівим хуком відправив суперника в нокаут. Всі спроби Дарчиняна підвестися були марними. Авторитетне видання Ринг нагородило цей бій званням нокаут року та несподіванка року.

Донер проти Монтіеля[ред. | ред. код]

19 лютого 2011 року на арені Мандалай Бей у Лас-Вегасі Ноніто Донер зустрівся в бою з чемпіоном WBC/WBO у легшій вазі мексиканцем Фернандо Монтіелем. Напередодні бою на офіційному зважуванні обидва з першої спроби вклалися у рамки ліміту (до 53,5 кг), а в день бою вже важили 60,8 кг - Монтіель і 57,1 кг - Донер.[2] Після Віка Дарчиняна у Ноніто ще не було такого складного, вмілого і досвідченого суперника. Втім і жоден із колишніх суперників Монтіеля за всю його довгу кар'єру не міг би порівнятися з Донером. Але один із самих очікуваних боїв року виявився нетривалим. І Донер, і Монтіель володіли дуже жорстким ударом, і у другому раунді Фернандо потужно пробив справа (і навіть попав), але в той же час Ноніто послав ще потужніший контрудар зліва.[3] Монтіель важко впав, важко піднімався, але рефері дав йому можливість продовжити бій, втім після кількох добиваючих ударів Донера зупинив бій.

Таким чином, Донер став чемпіоном у третій ваговій категорії, а Монтіель вперше програв нокаутом.[4]

Журнал Ринг вдруге відзначив бій за участю Донера званням нокаут року.

Влітку Донер підписав контракт із Top Rank Promotions.[5]

Донер проти Нарваеса[ред. | ред. код]

22 жовтня 2011року Донер провів захист своїх титулів проти досвідченого і непереможного чемпіона WBO у другій найлегшій вазі аргентинця Омара Нарваеса (35-0-2, 19 КО), який заради цього бою піднявся у нову вагову категорію. Ставки перед боєм були 20 до 1 на користь філіппінця. Дива не сталося — Донер одноголосно переміг.[6]

Перемоги у 2012 році[ред. | ред. код]

У 2012 році Донер під керівництвом тренера Роберто Гарсії виграв 4 поєдинки.

4 лютого в першому бою в рамках другої легшої ваги переміг розділеним рішенням пуерториканця Вільфредо Вазкеса-молодшого і заволодів вакантним титулом чемпіона WBO.

У липні за очками взяв гору над південноафриканцем Джефрі Матебулою.

У жовтні технічним нокаутом переміг японця Тошіакі Нішіока.

У грудні нокаутував мексиканського ветерана рингу Хорхе Арсе.

За підсумками опитування, проведеного Американською асоціацією журналістів, які пишуть про бокс (BWAA), чемпіон світу в чотирьох категоріях Ноніто Донер був визнаний кращим боксером 2012 року, а його тренер Роберто Гарсія — тренером року.[7]

Донер проти Рігондо[ред. | ред. код]

Цей бій 13 квітня 2013 року було організовано з метою об'єднання поясів. Переможець ставав чемпіоном за версіями WBO, WBA, The Ring у другій легшій вазі. На момент поєдинку в непереможного кубинця Гільєрмо Рігондо було в три рази менше боїв у профібоксі, ніж в Донера, що робило фаворитом філіппінця. Однак початок бою пройшов під диктовку кубинця. Він завдяки роботі ніг та вмілому захисту вдало видавав комбінації. В середині бій трохи вирівнявся, але перевага кубинця не викликала питань. Донер, виглядало, був не готовий до такого розвитку подій. Він намагався провести один точний удар, але натомість пропускав комбінації. В 10 раунді при виході з клінча Донер сильним ударом відправив Рігондо в нокдаун, однак той зразу підвівся. В чемпіонських раундах Донер намагався вирвати перемогу, але невдало. В 12 раунді на обличчі Донера з'явилася гематома. Одноголосним рішенням суддів перемогу здобув Гільєрмо Рігондо.[8]

Донер проти Ветьєки[ред. | ред. код]

31 травня 2014 року відбувся чемпіонський бій для Донера вже в п'ятій ваговій категорії. Його суперником був південноафриканський боксер суперчемпіон WBA у напівлегкій вазі Сімпіве Ветьєка. Бій було зупинено вже після 4 раунду. Велике розсічення на лиці Донера не давало змоги продовжити бій. Однак в 4 раунді це не завадило філіппінцю відправити Ветьєку в нокдаун. За технічним рішенням суддів перемогу і звання чемпіона здобув Ноніто Донер: 39-37, 39-37, 39-37.[9]

Бій з Ніколасом Волтерсом[ред. | ред. код]

18 жовтня 2014 року Донер зустрівся в бою з непереможним "регулярним" чемпіоном WBA Ніколасом Волтерсом. Видовищний і конкурентний бій розпочався з невеликою перевагою Донера, якому вдалося у 2 раунді потрясти Волтерса, але у третій трихвилинці вже Волтерс зумів надіслати зіркового філіппінця у нокдаун. До середини 6 раунду праве око Ноніто майже закрилося. За кілька секунд до закінчення 6 раунда Донер провалився з ударом лівою і отримав у відповідь від Волтерса важкий удар правою, опинившись у важкому нокдауні. Він зумів піднятися, але рефері вирішив зупинити бій.[10]

Донер проти Хуареса[ред. | ред. код]

11 грудня 2015 року в бою за вакантний титул WBO у другій легшій вазі проти мексиканця Цезаря Хуареса здобув одноголосну перемогу.[11] В рамках першого захисту титулу Донер швидко забив угорця Жолта Бедака[12], але в наступному поєдинку зазнав поразки від непереможного американця Джессі Магдалено (23-0, 17 КО) і втратив звання чемпіона.[13]

Донер проти Фремптона[ред. | ред. код]

21 квітня 2018 року Ноніто зробив спробу в бою за вакантний титул WBO у напівлегкій вазі проти британця Карла Фремптона здобути пояс чемпіона, однак весь бій пройшов за домінування Фремптона, який отримав перемогу одноголосним рішенням суддів — тричі по 117-111.[14]

Виступи у Всесвітній боксерській суперсерії[ред. | ред. код]

Восени 2018 року стартувала World Boxing Super Series 2 сезон. До складу учасників турніру у легшій вазі потрапив і Ноніто Донер, хоча він 7 років після бою з Нарваесом вже не боксував у цій вазі.

3 листопада 2018 року у Глазго в 1/4 фіналу Суперсерії Донер вийшов на бій проти діючого суперчемпіона світу WBA і одного з фаворитів турніру Раяна Барнета. Всупереч прогнозам, внаслідок травми суперника у 4 раунді перемогу і титул чемпіона WBA Super здобув філіппінець.[15]

У 1/2 фіналу Донер мав битися з південноафриканцем чемпіоном WBO Золані Тете, але за кілька днів до бою Тете отримав травму плеча і відмовився від бою.[16] 27 квітня 2019 року Донер нокаутував у 6 раунді американця Стефона Янга, який замінив травмованого Тете, і вийшов у фінал Суперсерії.[17]

7 листопада 2019 року у Токіо, Японія відбувся фінал Всесвітньої боксерської суперсерії у легшій вазі, в якому протистояли суперчемпіон WBA Ноніто Донер і на 10 років молодший за філіппінця непереможний володар титулу IBF японець Іноуе Наоя. Незважаючи на те, що японець вважався явним фаворитом і найбільш очікуваним результатом була його дострокова перемога, бій вийшов конкурентним. У 5 раунді Наоя потряс Ноніто. Донер за рахунок досвіду нівелював перевагу Іноуе в швидкості, і в 9 раунді був близький до того, щоб самому надіслати суперника у нокдаун. Все ж перемогу у драматичному поєдинку отримав Іноуе.[18]

Донер проти Убаалі[ред. | ред. код]

29 травня 2021 року Ноніто Донер зустрівся в бою з чемпіоном світу за версією WBC у легшій вазі французом Нордіном Убаалі і здобув перемогу нокаутом у четвертому раунді.

Донер завдяки перемозі над Убаалі став найстаршим чемпіоном у легшій вазі, оновивши свій же рекорд, встановлений в бою проти Раяна Барнета.[19]

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

42 Перемоги (28 нокаутом, 14 за рішенням суддів), 8 Поразок (2 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 0 Нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 42–8 Мексика Алехандро Сантьяго UD 12 29 липня 2023 США Ті-Мобіл Арена, Парадайз, Невада Бій за вакантний титул чемпіона WBC у легшій вазі.
Поразка 42–7 Японія Наоя Іноуе KO 2 (12) 7 червня 2022 Японія Super Arena, Сайтама Втратив титул чемпіона WBC у в легшій вазі (2-й захист Донера). Бій за титули чемпіона WBA (Super) в легшій вазі (4-й захист Іноуе) та чемпіона IBF в легшій вазі (5-й захист Іноуе).
Перемога 42–6 Філіппіни Реймарт Габальо ТКО 4 (12) 11 грудня 2021 США Dignity Health Sports Park, Карсон, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBC у легшій вазі.
Перемога 41–6 Франція Нордін Убаалі KO 4 (12) 29 травня 2021 США Dignity Health Sports Park, Карсон, Каліфорнія Завоював титул чемпіона WBC у легшій вазі.
Поразка 40–6 Японія Наоя Іноуе UD 12 7 листопада 2019 Японія Super Arena, Сайтама Втратив титул чемпіона WBA (Super) у легшій вазі (2-й захист Донера), бій за титул чемпіона IBF у легшій вазі (1-й захист Іноуе).
World Boxing Super Series: фінал
Перемога 40–5 США Стефон Янг KO 6 (12) 27 квітня 2019 США Cajun Dome, Лафаєтт, Луїзіана Захистив титули чемпіона WBA (Super) (1-й захист Донера) і чемпіона WBC Diamond у легшій вазі.
World Boxing Super Series: півфінал
Перемога 39–5 Велика Британія Раян Барнет RTD 4 (12) 3 листопада 2018 Велика Британія The SSE Hydro, Глазго Виграв титул чемпіона WBA (Super) і вакантний титул чемпіона WBC Diamond у легшій вазі.
World Boxing Super Series: чвертьфінал
Поразка 38–5 Велика Британія Карл Фремптон UD 12 21 квітня 2018 Велика Британія The SSE Arena, Белфаст Бій за вакантний титул "тимчасового" чемпіона WBO у напівлегкій вазі.
Перемога 38–4 Мексика Рубен Гарсія Ернандес UD 10 23 вересня 2017 Пуерто-Рико Alamodome, Сан-Антоніо Виграв вакантний титул WBC Silver у напівлегкій вазі.
Поразка 37–4 США Джессі Магдалено UD 12 5 листопада 2016 США Thomas & Mack Center, Лас-Вегас, Невада Втратив титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Перемога 37–3 Угорщина Жолт Бедак TKO 3 (12) 2:44 23 квітня 2016 Філіппіни Cebu City Sports Complex, Себу Захистив титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Перемога 36–3 Мексика Сезар Хуарес UD 12 11 грудня 2015 Пуерто-Рико Roberto Clemente Coliseum, Сан-Хуан Виграв титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Перемога 35–3 Франція Ентоні Сеттул TKO 2 (10) 1:41 18 червня 2015 Макао The Venetian Macao, Макао, ОАР
Перемога 34–3 Бразилія Вільям Прадо TKO 2 (12) 2:16 28 березня 2015 Філіппіни Smart Araneta Coliseum, Кесон-Сіті, Столичний регіон
Поразка 33–3 Ямайка Ніколас Волтерс TKO 6 (12) 2:59 18 жовтня 2014 США StubHub Center, Карсон, Каліфорнія Втратив титул чемпіона WBA (Super) у напівлегкій вазі.
Перемога 33–2 ПАР Сімпіве Ветьєка TD 5 (12) 0:01 31 травня 2014 Макао The Venetian Macao, Макао, ОАР Виграв титул чемпіона WBA (Super) у напівлегкій вазі.
Перемога 32–2 Вірменія Вік Дарчинян TKO 9 (10) 2:06 9 листопада 2013 США American Bank Center, Корпус-Крісті, Техас
Поразка 31–2 Куба Гільєрмо Рігондо UD 12 13 квітня 2013 США Radio City Music Hall, Нью-Йорк, Нью-Йорк Втратив титули чемпіона WBO і The Ring у другій легшій вазі.
Бій за титул чемпіона WBA (Super) у другій легшій вазі.
Перемога 31–1 Мексика Хорхе Арсе KO 3 (12) 2:59 15 грудня 2012 США Toyota Center, Х'юстон, Техас Захистив титули чемпіона WBO і The Ring у другій легшій вазі.
Перемога 30–1 Японія Тошіакі Нішіока TKO 9 (12) 1:54 13 жовтня 2012 США The Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Виграв вакантний титул The Ring і WBC Diamond у другій легшій вазі.
Перемога 29–1 ПАР Джефрі Матебула UD 12 7 липня 2012 США The Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія Захистив титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Виграв титул чемпона IBF у другій легшій вазі.
Перемога 28–1 Пуерто-Рико Вільфредо Вазкес мол. SD 12 4 лютого 2012 США Alamodome, Сан-Антоніо, Техас Виграв вакантний титул чемпіона WBO у другій легшій вазі.
Перемога 27–1 Аргентина Омар Нарваес UD 12 22 жовтня 2011 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк Захистив титули чемпіона WBC і WBO у легшій вазі.
Перемога 26–1 Мексика Фернандо Монтіель TKO 2 (12) 2:25 19 лютого 2011 США Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада Виграв титули чемпіона WBC і WBO у легшій вазі.
Перемога 25–1 Україна Володимир Сидоренко KO 4 (12) 1:48 4 грудня 2010 США Honda Center, Анахайм, Каліфорнія Виграв вакантний титул континантальної Америки WBC у легшій вазі.
Перемога 24–1 Мексика Ернан Маркес TKO 8 (12) 2:59 10 липня 2010 Пуерто-Рико José Miguel Agrelot Coliseum, Сан-Хуан Захистив титул тимчасового чемпіона WBA у другій найлегшій вазі.
Перемога 23–1 Мексика Мануель Варгас KO 3 (12) 1:33 13 лютого 2010 США Las Vegas Hilton, Лас-Вегас, Невада Захистив титул тимчасового чемпіона WBA у другій найлегшій вазі.
Перемога 22–1 Панама Рафаель Консепсьйон UD 12 15 серпня 2009 США Hard Rock Hotel & Casino, Лас-Вегас, Невада Виграв титул тимчасового чемпіона WBA у другій найлегшій вазі.
Перемога 21–1 США Рауль Мартінес TKO 4 (12) 2:42 19 квітня 2009 Філіппіни Araneta Coliseum, Кесон-Сіті Захистив титули чемпіона IBF і IBO у найлегшій вазі.
Перемога 20–1 ПАР Моруті Мталане TKO 6 (12) 1:31 1 листопада 2008 США Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада Захистив титули чемпіона IBF і IBO у найлегшій вазі.
Перемога 19–1 Мексика Луїс Малдонадо TKO 8 (12) 1:16 1 грудня 2007 США Foxwoods Resort Casino, Конектикут Захистив титули чемпіона IBF і IBO у найлегшій вазі.
Перемога 18–1 Вірменія Вік Дарчинян TKO 5 (12) 1:38 7 липня 2007 США Harbour Yard Arena, Бріджпорт, Коннектикут Виграв титули чемпіона IBF і IBO у найлегшій вазі.
Перемога 17–1 США Кевін Худгінс TKO 1 (8) 2:29 12 травня 2007 США Reno Events Center, Рино, Невада
Перемога 16–1 Мексика Оскар Андрада UD 12 7 жовтня 2006 США Mandalay Bay, Лас-Вегас, Невада Захистив титул чемпіона NABF у другій найлегшій вазі.
Перемога 15–1 Мексика Хосе Луїс Карденас TKO 2 (8) 1:48 29 липня 2006 США Chumash Casino Resort, Санта Янес, Каліфорнія
Перемога 14–1 Вірменія Карен Харатьянан SD 10 20 січня 2006 США Pechanga Resort & Casino, Темекула, Каліфорнія Виграв титул чемпіона NABF у другій найлегшій вазі.
Перемога 13–1 Колумбія Ілідо Хуліо UD 8 5 листопада 2005 США Caesars Tahoe, Стателайн, Невада
Перемога 12–1 Мексика Даніель Гонсалес KO 1 (8) 2:19 1 жовтня 2005 США Reno Events Center, Рино, Невада
Перемога 11–1 США Ларрі Олвера UD 6 2 липня 2005 США Reno Events Center, Рино, Невада
Перемога 10–1 Мексика Пауліно Віллалобос TKO 6 (8) 3:00 13 травня 2005 США Civic Arena, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 9–1 Мексика Гілберто Боланос UD 8 12 листопада 2004 США Quiet Cannon, Монтебелло, Каліфорнія
Перемога 8–1 Мексика Рікардо Баррера TKO 4 (6) 3:00 18 червня 2004 США Quiet Cannon, Монтебелло, Каліфорнія
Перемога 7–1 Мексика Хорхе Лопес TKO 1 (6) 1:43 27 червня 2003 США Mare Island Sports Center, Валейо, Каліфорнія
Перемога 6–1 Філіппіни Марк Салес UD 8 2 листопада 2002 Філіппіни Joe Cantada Boxing Arena, Тагуіг
Перемога 5–1 Таїланд Кайчон Сор Ворапін KO 2 (12) 1 вересня 2002 Гуам University of Guam, Хагатна Виграв вакантний титул чемпіона Азії за версією WBO у другій найлегшій вазі.
Перемога 4–1 Філіппіни Ноель Алма TKO 2 (4) 31 травня 2002 Філіппіни Elorde Sports Complex, Паранакуе
Перемога 3–1 Мексика Хосе Луїс Торрес TKO 1 (4) 0:30 3 липня 2001 США Hyatt Regency Hotel, Монтерей, Каліфорнія
Перемога 2–1 США Сауль Сантойо UD 4 8 червня 2001 США Hollywood Park Racetrack, Інглвуд, Каліфорнія
Поразка 1–1 США Росендо Санчес UD 5 10 березня 2001 США Pacific Sports Center, Валейо, Каліфорнія
Перемога 1–0 Мексика Хосе Лазаро KO 1 (4) 1:46 22 лютого 2001 США Hollywood Park Racetrack, Інглвуд, Каліфорнія Професійний дебют.

Графічне представлення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Filipino Flash: Bio. Official website of Nonito Donaire. 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
  2. ↑ Архівована копія. vringe.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Донэйр: Это был мой самый сильный удар!. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. ↑ Нонито Донэр стал новым чемпионом среди петухов. sport.bigmir.net (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. ↑ Донэйр: сперва свадьба, потом бокс. LB.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  6. ↑ Донер разгромил Нарваеса. Sports.ru. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  7. ↑ Не Кличко. Американские журналисты выбрали лучшего боксера мира. sport.bigmir.net (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  8. ↑ Донейр проиграл Ригондо +ВИДЕО. sport.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  9. ↑ iSport.ua (31 травня 2014). Донэйр отбирает титул у Ветьеки. iSport.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  10. ↑ Уолтерс нокаутировал Донэйра (фото + видео) - Мировой бокс - Новости бокса - BOXNEWS.com.ua. www.boxnews.com.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  11. ↑ Нонито Донэр победил Сезара Хуареса в тяжелом зрелищном поединке | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  12. ↑ Донэйр долго не раскачивался, быстро уничтожив Бедака | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  13. ↑ Джесси Магдалено отобрал титул чемпиона Мира WBO у Нонито Донэйра. Новости бокса от Александра Колесникова (ru-RU) . Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  14. ↑ Бокс. Фрэмптон победил Донэйра. Телеграф (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  15. ↑ Обзор боя Райан Барнетт - Нонито Донэйр (4 ноября 2018) - видео обзор боя, результат, лучшие моменты. score.ru. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  16. ↑ Тете не выступит в полуфинале WBSS из-за травмы. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  17. ↑ Донэйр нокаутировал Янга, а Прогрейс — Релиха в полуфиналах боксерской Суперсерии. SPORTARENA.com (рос.). 28 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  18. ↑ источники, Внешние (7 листопада 2019). Иноуэ драматично побил Донэйра и выиграл Суперсерию. www.ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  19. ↑ Донер нокаутував Убаалі та став чемпіоном світу. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ноніто_Донер&oldid=41358663