Ноологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нооло́гія — вчення про природу та сутність людської розумності, коротко кажучи, ноологія постає філософським вченням про свідомість.

Ноологія — (від грец. nus — дух і logos — вчення) — метод у Рудольфа Ойкена, який має відношення до духу в сфері його «самостійного специфічного життя», в його «бутті в самому собі». Цей метод Ейкен протиставляє психологічному, він служить для того, щоб встановити, як людина домагається розуміння та засвоєння духовного змісту і взагалі приходить до духовного життя.

В 1878 р. Рудольф Ойкен видає книгу «Фундаментальні принципи сучасної філософської думки», що викликала великий інтерес в науковому середовищі. У ній він дає аналіз історичних коренів різних філософських уявлень. 1908 р. Ойкен перевидає цю книгу під новою назвою «Основні напрямки сучасної думки», перемежаючи історичний розвиток філософії з власними філософськими ідеями.

Джерела[ред.ред. код]

  • Rudolf Eucken. Geschichte und Kritik der Grundbegriffe der Gegenwart. — Leipzig : Veit Verlag, 1878. — 265 S.// перевидання 2010, ISBN 1144311705
  • Rudolf Eucken. Geistige Strömungen der Gegenwart. — Leipzig : Veit Verlag, 1908. — 418 S.// перевидання 2010, ISBN 1149382023; ISBN 9781149382028

Див. також[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.