Норберт Вінер
| Норберт Вінер | |
| англ. Norbert Wiener | |
 |
|
| Народився | 26 листопада 1894 Колумбія, Міссурі |
|---|---|
| Помер | 19 березня 1964 (69 років) Стокгольм, Швеція |
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | Математика, кібернетика, штучний інтелект |
| Заклад | Массачусетський технологічний інститут |
| Alma mater | Коледж Тафтс BA 1909 Гарвардський університет PhD 1912 |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Карл Шмідт Джозіа Ройс |
| Відомі учні | Амар Боуз Шикао Ікехара Норман Левінсон |
| Відомий завдяки: | створенням основ кібернетики |
| Нагороди | Золота медаль науковця |
Но́рберт Ві́нер (англ. Norbert Wiener; *26 листопада 1894, Колумбія, Міссурі — †19 березня 1964, Стокгольм) — американський математик-теоретик і прикладний математик.
Творець основ кібернетики, пов'язаних із теорією інформації та теорією керування («батько кібернетики»). Праці з теорії імовірностей та ін.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Норберт Вінер народився в єврейській сім'ї. Батьки матері, Берти Кан, були вихідцями з Німеччини. Батько науковця, Лео Вінер (1862–1939), вивчав медицину у Варшаві і інженерну справу в Берліні, а після переїзду в США став у результаті професором на кафедрі слов'янських мов і літератури в гарвардському університеті.
В 4 роки Вінер вже був допущений до батьківської бібліотеки, а в 7 років написав свій перший науковий трактат по дарвінізму. Норберт отримав домашню освіту й не навчався в загальній середній школі. Проте в 11 років від народження він вступив до престижного Тафт-колледжу, який закінчив з відзнакою вже через три роки отримавши ступінь бакалавра мистецтв.
В 18 років Норберта Вінера зараховано доктором наук за фахом «математична логіка» в корнельському і гарвардському університетах. У дев'ятнадцятирічному віці доктор Вінер був запрошений на кафедру математики массачусетського технологічного інституту.
В 1913 році молодий Вінер починає свою подорож Європою, слухає лекції Б. Рассела і Г. Харді в Кембріджі і Д. Гільберта в Геттінгені. Після початку війни він повертається до Америки. Під час навчання в Европі майбутньому «батьку кібернетики» довелося спробувати свої сили в ролі журналіста біляуніверситетської газети, випробувати себе на педагогічному терені, прослужити пару місяців інженером на заводі.
В 1915 році він намагався потрапити на фронт, але не пройшов медкомісію через поганий зір.
З 1919 року Вінер стає викладачем кафедри математики массачусетського технологічного інституту.
В 20-30 роках він знов відвідує Європу. В теорії радіаційної рівноваги зірок з'являється рівняння Вінера-Хопфа. Він читає курс лекцій в пекінському університеті Цинхуа. Серед його знайомих — Н. Бор, М. Борн, Ж. Адамар та інші відомі науковці.
В 1926 році одружився на Маргарет Енгерман.
Перед другою світовою війною Вінер став професором Гарвардського, Корнельського, Колумбійського, Браунівського, Геттінгенського університетів, отримав у власне неподільне володіння кафедру в Массачусетському інституті, написав сотні статей по теорії ймовірностей і статистиці, по рядах і інтегралам Фурье, по теорії потенціалу і теорії чисел, по узагальненому гармонійному аналізу.
Під час Другої світової війни, на яку професор бути покликаний за власним бажанням, він працює над математичним апаратом для систем наведення зенітного вогню (детерміновані і стохастичні моделі по організації і управлінню американськими силами протиповітряної оборони). Він розробив нову дієву ймовірнісну модель управління силами ППО.
«Кібернетика» Вінера побачила світ в 1948 році. Повна назва головної книги Вінера виглядає таким чином «Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині».
За декілька місяців до смерті Норберт Вінер був удостоєний Золотої Медалі Науковця, вищої нагороди для людини науки в Америці. На урочистих зборах, присвячених цій події, президент Джонсон вимовив: «ваш внесок в науку на подив універсальний, ваш погляд завжди був абсолютно оригінальним, ви приголомшливе втілення симбіозу чистого математика і прикладного науковця». При цих словах Вінера дістав носову хустинку і зворушливо вишмаркався.
Норберт Вінер помер 18 березня 1964 року в Стокгольмі.
Нагороди [ред.]
Отримав п'ять наукових нагород (у тому числі і Національну премію в області науки, вручену йому президентом США) і три почесні докторські ступені.
Публікації [ред.]
Наукові [ред.]
- Я — математик
Художні [ред.]
Написав дві книги про своє життя: «Колишній вундеркінд» (англ. Ex-Prodigy: My Childhood and Youth. MIT Press,1953.) і «Я — математик» (англ. I am a Mathematician. MIT Press, 1956.), які містять цікаві відомості про становлення Вінера як ученого.
- Голова (англ. The Brain. Tech Engineering News, 1952), фантастичне оповідання, видане під псевдонімом В. Норберт.
- Спокусник (англ. The Tempter. Random House, 1959), роман.
Див. також [ред.]
- 18182 Вінер — астероїд, названий на честь математика.
Література [ред.]
- УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 246.
- Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 111–112.
Українською [ред.]
|
|||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
