Норвезький національний театр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Норвезький національний театр

Норвезький національний театр (норв. Nationaltheatret) — драматичний театр, відкритий в столиці Норвегії Осло в 1899 році.

Поряд з театром Національна сцена це найбільший театральний заклад країни.

Історія[ред.ред. код]

Театр був відкритий у спеціально для нього збудованому будинку на вулиці Карла-Юхана [1]. Автор проекту будівлі театру архітектор Хенрік Булл (норв. Henrik Bull). У 1983 році будівлю театру було визнано об'єктом культурної спадщини.

У день відкрито 1 вересня грали комедію Людвіга Хольберга, на другий день була драма Генріка Ібсена «Ворог народу», на третій день драма Б'єрнсона «Сігурд Хрестоносець». Протягом цих трьох вечорів були присутні Бйорнсон та Ібсен, а в перший день в театрі також був і король Швеції і Норвегії Оскар II.

Театр був заснований за приватною ініціативою і спершу існував виключно на приватні кошти. Вже в 1906 році, через рік після того, як Норвегія отримала незалежність від Швеції, театр переживає економічну кризу.

На сцені театру ставилися видатні твори зарубіжних і національних драматургів: «Варавва» Нурдаля Гріга (1927), «Наша честь, наше могутність» Нурдаля Грига (1935), «Професор Мамлок» Вольфа (1935), «Кат» Лагерквіста (1935), «Перемога у пітьмі» Лагерквіста (1939), «Мати» Чапека (1940 ), «Господь і його слуги» Х'єлланна (1955).

9 квітня 1940 року Норвегія була окупована нацистською Німеччиною. Під час окупації Норвегії театр використовувався як казарма для розміщення гітлерівських солдатів. Пізніше окупаційна влада змусили поставити кілька вистав німецьких авторів, а також опер Вагнера і оперет німецькою мовою. У травні 1941 року 6 працівників театру потрапили під підозру гестапо і були негайно звільнені з театру. 24 травня було заарештовано вже 13 осіб, їх відпустили лише через два тижні.

9 жовтня 1980 року в будівлі театру відбувся пожежа, яка знищила сцену і сценічне обладнання. Зал театру майже не постраждав, оскільки вчасно вдалося опустити пожежну завісу. Як згодом було встановлено, причиною пожежі стала лампа софіта, яка вибухнула.

Інтенданти театру[ред.ред. код]

  • 1899–1907 Bjørn Bjørnson
  • 1908–1911 Vilhelm Krag
  • 1911–1923 Halfdan Christensen
  • 1923–1927 Bjørn Bjørnson
  • 1928–1930 Einar Skavlan
  • 1930–1933 Halfdan Christensen
  • 1933–1934 Anton Rønneberg
  • 1934–1935 Johan Henrik Wiers-Jensen
  • 1935–1941 Axel Otto Normann
  • 1941–1945 Gustav Berg-Jæger
  • 1945–1946 Axel Otto Normann
  • 1946–1960 Knut Hergel
  • 1960–1961 Carl Fredrik Engelstad
  • 1962–1967 Erik Kristen-Johanssen
  • 1967–1978 Arild Brinchmann
  • 1978–1986 Toralv Maurstad
  • 1986–1988 Kjetil Bang-Hansen
  • 1988–1990 Ellen Horn, Ole-Jørgen Nilsen und Sverre Rødahl
  • 1990–1992 Stein Winge
  • 1992–2000 Ellen Horn
  • 2000–2008 Eirik Stubø
  • з 2009  Hanne Tømta

Пам'ятники при вході до театру[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Театральна енциклопедія. Гол. ред. П. А. Марков. Т. 4 — М.: Радянська енциклопедія, Ніжин — Сярев, 1965, 1152 стб. з іл., 6 л. іл.

Література[ред.ред. код]

  • Martin Kolberg: Nationaltheatret i Oslo. - In: Manfred Brauneck / Gérard Schneilin (Hrsg.), Theaterlexikon. Begriffe und Epochen, Bühnen und Ensembles. Rowohlts Enzyklopädie, Reinbek bei Hamburg 1992 (3., vollständig überarbeitete und erweiterte Neuausgabe) ISBN 3-499-55465-8.
  • Lise Lyche: Norges teaterhistorie. Tell, Asker 1991, ISBN 82-7522-006-8.
  • Nils Johan Ringdal: Nationaltheatrets historie 1899–1999. Gyldendal, Oslo 2000, ISBN 82-05-26482-1.
  • Anton Rønneberg: Nationaltheatret gjennom femti år. Gyldendal, Oslo 1949.
  • Anton Rønneberg: Nationaltheatret 1949–1974. Gyldendal, Oslo 1974, ISBN 82-05-06253-6

Посилання[ред.ред. код]