Нормаль (геометрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вектор нормалі до поверхні у точці співпадає з нормаллю до дотичної площини у цій точці.

Нормаль — пряма, ортогональна (перпендикулярна) дотичному простору (дотичній прямій до кривої, дотичній площині до поверхні тощо).

Пов'язані означення[ред.ред. код]

Вектор нормалі до поверхні у даній точці — це одиничний вектор, що прикладений до даної точки і паралельний напрямку нормалі. Для кожної точки гладкої поверхні можна задати два нормальних вектора, що відрізняються напрямком. Якщо на поверхні можна задати неперервне поле нормальних векторів, то кажуть, що це поле задає орієнтацію поверхні (тобто виділяє одну з сторін). Якщо цього зробити не можна, поверхня називається неорієнтовною.

Аналогічно означається вектор нормалі до кривої у даній точці. Очевидно, що до даної кривої у даній точці можна прикласти нескінченно багато не паралельних векторів нормалі (аналогічно тому, як до поверхні можна прикласти нескінченно багато не паралельних дотичних векторів). Серед них обирають два, ортогональні один одному: вектор головної нормалі, і вектор бінормалі.

Література[ред.ред. код]