Норісринг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Norisring
Місце розташування Нюренберг, Німеччина
Географічні координати 49°25′53″ с. ш. 11°07′30″ в. д.
Головні події ДТМ (DTM)
Довжина кола 2 300м
К-сть поворотів 8
(586 × 373 pixels, file size: 18 KB, MIME type: image/jpeg)

Норісринг (нім.-Norisring) — вулична гоночна траса в Нюренберзі, яку відкрили в 1947 році на славнозвісному в Німеччині Полі Цеппеліна, де нацистська верхівка країни проводила свої паради та марші.

Історія[ред.ред. код]

З 1950 року трасу почали називати Норісринг, для того, щоб запобігти збігу із легендарним Нюрбургрингом. Спочатку трасу використовували для мотоциклетних перегонів, в місті де сконцентровані підприємства мотопромисловості.

З 1960 року тут проводять свої перегони і спортивні кузовні автомобілі. Довжина міської траси становить 2 300 метрів. На трасі 8 поворотів, які становлять 3 комплекси — 2 шпильки і s-подібну зв'язку на задній прямій. Рух проводиться проти годинникової стрілки.

Основу траси становить 360-ти метрова кам'яна трибуна(Steintribune), яка відома з часів нацистських парадів. Навколо неї і прокладена траса. ЇЇ довжину неодноразово змінювали від 2-х до 4-х кілометрів, аж до 1972 року, коли вона отримала свою нинішню версію. У 2005 році кам'яну трибуну і розташовану навпроти трибуну Цеппеліна з'єднали підземним переходом. На трасі проводилися безліч різноманітних змагань національних та міжнародних чемпіонатів. Найвідомішим з них є німецький кузовнний чемпіонат DTM (попередником був DRM) та чемпіонат світу на витривалість.

Траса є досить цікавою та небезпечною для перегонів (проводяться в основному в третій декаді червня), навіть незважаючи на її просту конфігурацію, яку відвідує значна кількість глядачів. Через свої вуличні особливості та небувалу цікавість до автоспортивних заходів на ній, Норісринг називають Німецьким Монако.

Шпильки (Grundigkehre — названа на честь розташованої поряд споруди Grundig Tower — та Dutzendteichkehre — на честь озера Dutzendteich, розташованого поблизу) з поворотами потребують великої уваги та концентрації при гальмуванні, збільшуюючи суттєво навантаження на гальма. Зв'язка Schöller обмежена трибунами і не має зони вильоту, на виході з неї гонщики стрімко виїжджають на бетонні плити тротуару, а при надто високій швидкості автомобіль втрачає щеплення з асфальтним покриттям траси і влітає правою стороною в стіну. Цю стіну називають «Стіною», порівнюючи її з аналогічною «Стіною чемпіонів» на трасі Ф1 в Монреалі.

Перегони на міській трасі майже завжди супроводжують додаткові негоночні заходи, як от виступи популярних музичних груп.

Ця стіна пам'ятає і трагічні сторінки своєї історії. В 1971 році мексиканський пілот Педро Родрігес на Ferrari 512, врізався в стіну та загинув у вогні свого автомобіля.

200 миль Норісринга[ред.ред. код]

З 1967 по 1989 роки на Норісринзі проводилися перегони на витривалість 200 миль Норісрингу. Ініціатором перегонів стала ADAC. Зовсім швидко ці перегони увійшли у Інтерсерію, де брали участь різноманітні спорткари.

В 1973 році DRM провів 100 км. (62 милі) перегони, а в наступному році перейняв від Інтерсерії 200-т мильний (320 км) формат. Оскільки у DRM брали участь повільніші автомобілі Гран Туризмо і турингу, тож перегони проводилися окремо для кожного з класів учасників, що в сумі давало 200миль. З переходом DRM на регламент Групи C, почали проводити одні 200 мильні змагання. Після припинення існування DRM, перегони в 1986-87 роках були включені в календар Чемпіонату Світу серед Спортпрототипів і стала найкоротшою гонкою в ЧС у порівнянні із найдовшою — 24 години Ле-Мана.

Суперкубок, який був наступником DRM, також почав тут проводити свої перегони водночас із ЧС Спортпрототипів, в 1987 році вони обрали коротший варіант перегонів підтримки, а 1988 і 1989 року провели самостійно повну довжину траси, оскільки ЧС Спортпрототипів відмовився від Норісринга.

ДТМ провів у 1984 році свої перші перегони, а 1987 року знову повернувся на міську трасу. З 1988 року проводив дві 100 кілометрові змагання, до свого краху в 1996 році, після чого сюди навідувався STW, а з 2000 року відновлений ДТМ.

Переможці 200 миль Норісрингу[ред.ред. код]

Рік Гонщик(и) Команда Автомобіль Серія
3,9 км кільце
1967 Австралія Франк Гарднер Велика Британія Sid Taylor Lola T70 Mk.3-Chevrolet не входила в чемпіонати
1968 Велика Британія Девід Пайпер Велика Британія Piper Racing Ferrari 330 P3/4 не входила в чемпіонати
1969 Велика Британія Брайан Редман Велика Британія Sid Taylor Lola T70 Mk.3-Chevrolet не входила в чемпіонати
1970 Німеччина Юрген Нойхауз Німеччина Gesipa Racing Team Porsche 917K Інтерсерія
1971 Велика Британія Кріс Крафт Велика Британія Ecurie Evergreen McLaren M8E-Chevrolet Інтерсерія
2,3 км кольцо
1972 Фінляндія Лео Киннунен Фінляндія AAW Racing Team Porsche 917/10 TC Інтерсерія
1973 Фінляндія Лео Кіннунен Фінляндія AAW Racing Team Porsche 917/10 TC Інтерсерія
1974 Німеччина Ханс-Йоахим Штук Німеччина BMW Motorsport GmbH BMW 3.0 CSL DRM (Дивізіон1)
Німеччина Дитер Глемстер Німеччина Castrol Team Zakspeed Ford Escort DRM (Дивізіон 2)
1975 Німеччина Йохен Масс Німеччина Ford Werke AG Ford Capri RS 3100 DRM (Дивізіон 1)
Німеччина Йорг Обермозер Німеччина Warsteiner GS-Tuning BMW 2002 DRM (Дивізіон 2)
1976 Франція Боб Уоллек Німеччина Vaillant Kremer Racing Porsche 934 DRM (Дивізіон 1)
Німеччина Клаус Людвіг Німеччина Europa Möbel Team Zakspeed Ford Escort II DRM (Дивізіон 2)
1977 Німеччина Рольф Штоммелен Німеччина Gelo Racing Porsche 935 DRM (Дивізіон 1)
США Едді Чівер Німеччина BMW Junior Team BMW 320 DRM (Дивізіон 2)
1978 Ліхтенштейн Манфред Шурті Німеччина Jägermeister Max Moritz Team Porsche 935/77A DRM (Дивізіон 1)
Австрія Харальд Ертль Німеччина Sachs Sporting BMW 320 Turbo DRM (Дивізіон 2)
1979 Німеччина Клаус Людвиг Німеччина Porsche Kremer Racing Porsche 935 K3 DRM (Дивізіон 1)
Німеччина Манфред Вінкельхок Німеччина Rodenstock Würth Team BMW 320 Turbo DRM (Дивізіон 2)
1980 Велика Британія Джон Фіцпатрік США Dick Barbour Racing Porsche 935 K3/80 DRM (Дивізіон 1)
Австрія Харальд Ертль Німеччина Sachs Sporting Ford Capri Turbo DRM (Дивізіон 2)
1981 Німеччина Ханс-Йоахім Штук Німеччина Team Schnitzer BMW M1 Turbo DRM (Дивізіон 1)
Німеччина Ханс Хейєр Німеччина Team GS-Sport Lancia Monte Carlo Turbo DRM (Дивізіон 2)
1982 Німеччина Йохен Масс Німеччина Rothmans Porsche Porsche 956 DRM
1983 Франція Боб Уоллек Німеччина Warsteiner Joest Racing Porsche 956 DRM
1984 Бельгія Тьєррі Бутсен Велика Британія Джон Фіцпатрік Racing Porsche 956B DRM
1985 Німеччина Штефан Белофф Швейцарія Brun Motorsport Porsche 956B DRM
1986 Німеччина Клаус Людвіг Німеччина Blaupunkt Joest Racing Porsche 956B WSPC & Суперкубок
1987 Велика Британія Джонатан Палмер
Італія Мауро Бальді
Велика Британія Liqui Moly Equipe Porsche 962C GTi WSPC & Суперкубок
1988 Франція Жан-Луї Шлессер Швейцарія Team Sauber Mercedes Sauber C9-Mercedes Суперкубок
1989 Німеччина Франк Желински Німеччина Joest Racing Porsche 962C Суперкубок

Посилання[ред.ред. код]