Носков Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Носков Микола Іванович
фотографія
Основна інформація
Дата народження 12 січня 1956(1956-01-12) (58 років)
Місце народження Гжатськ, нині місто Гагарін, Смоленська область.
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Професія співак, композитор
Інструменти Труба, гітара, барабани
Жанр естрада
http://nnoskov.ru/

Носко́в Мико́ла Іва́нович (рос. Носков Николай Иванович 12 січня 1956 року народження) — популярний російський співак, що працює у різних музичних жанрах — від року до романсів. Займається композицією, пише музику до нових пісень. Лауреат російської премії «Ревнители русской словесности».

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в місті Гжатськ, Смоленська область (нині місто Гагарін). Батьки не мали музичної освіти, але батько (Іван Олександрович) брав участь у художній самодіяльності, а мати (Катерина Костянтинівна) добре співала, пораючись дома. У віці п'ять років батьки вивезли дитину, бо перебралися на життя у Вологодську область, де голова родини отримав добру роботу і міг вирвати родину зі злиднів. Син мав добрий голос, займався з акордеоном. Але мав хист і пізніше самотужки вивчився грати на декількох музичних інструментах.

В родині, де було п'ятеро дітей, дотримувались добропорядності і майже настанов старообрядців, що сприяло розвитку духовності, потягу до напруженого внутрішнього життя. Рідна бабця Миколи була релігійно налаштована. В родині батьків в роки СРСР зберігали ікони і Пасха (а не Перше травня і не Новий рік) було головним родинним святом. В родині батьків не святкували дні народження дітей, адже дотримувались уяви, що святкувати можна лише день народження християнського Бога.

Духовні пошуки приведуть пізніше Миколу Носкова до психологічних практик, вегетаріанства, тверезого способу життя та подорожей у Індію в паломницькі місця Гімалаїв.

Спроби отримання освіти[ред.ред. код]

Микола зробив спробу отримати музичну освіту і дістався Москви. В Державному училищі Гнесіних Миколу Носкова прослухали і винесли вердикт — Вам нема чому навчатися в училищі.

Микола дістався міста Ленінград з метою отримати освіту в тамтешній консерваторії. Один рік наполегливо займався з викладачем, що «поставив» майбутньому співаку дихання. Адже Микола мав рідкісний тембр, який визначили як баритональний тенор. Мета навчатися в Ленінградській консерваторії не здійснилася. Офіційної музичної освіти співак не має. Розпочався шлях музиканта — автодидакта.

Військова служба[ред.ред. код]

Був призваний на військову службу у радянську армію. Потрапив у військовий оркестр моряків. В роки служби окрім військових маршів грав іншу музику, був організатором вокально-інструментального ансамблю. Цей досвід допоміг пізніше знайти роботу в цивільних музичних колективах.

Зразками для себе Микола вважав творчість співаків Олександра Градського та Мусліма Магомаєва.

Рокенрольна молодість і пошуки[ред.ред. код]

По демобілізації з армії розпочалася «рокенрольна молодість» Миколи Носкова. Перебрався у Москву, де отримав працю у ВІА «Ровесники». Півроку працював у ВІА «Надежда», що виконував комсомольські пісні. У 1980 році співака помітив композитор-експериментатор Тухманов Давид Федорович. Микола Носков перейшов працювати у ВІА «Москва». Колектив мав популярність і навіть встиг випустити грамплатівку з назвою «НЛО». Але розпочалися цензурні утиски з боку радянських ідеологів і колектив примусили припинити концерти.

Саме в цей час була зроблена перша спроба сольних виступів Миколи Носкова. Молодий співак виступив у передачі «Музичний кіоск» з піснею на вірші В. Маяковського. Але після розгромного відгуку в газеті «Советская Культура» припинили і цей проект. Тоді Тухманов і законослухняний Микола Носков і цей проект визнали невдалим, невчасним. Сольна кар'єра співака на деякий час стала неможливою.

Переходи у різні музичні колективи були частиною пошуків, спроб себе у різних іпостасях через неможливість стабільного творчого життя, залежного не стільки від мінливого характеру співака, скільки від ворожо-мінливого оточення.

Валютний ресторан і мовна практика[ред.ред. код]

Неможливість реалізації себе у офіційних радянських установах привела співака у валютний ресторан, що обслуговував іноземців. Він працював за містом, водночас виконуючи російський та закордонний репертуар і вивчаючи англійську. На зароблені гроші купували відповідні музичні інструменти.

Роки у США[ред.ред. код]

З початком галасливо оголошеної «Перебудови» незрозуміло чого і у що, відбулися цензурні і політичні послаблення. Низка радянських музикантів отримала право на виїзд і працю за кордоном. Радянські музики перебиралися у Німеччину, Велику Британію, Сполучені Штати. Стасом Наміним на цій хвилі був створений музичний колектив «Парк Горького», що виїхав у США. Серед музикантів були — * Олексій Бєлов

Солістом був Микола Носков. Аби мати конкурентноспроможний репертуар, Носков виступив як автор віршів і музики і створив низку англомовних пісень. Ризикований музичний проект був фінансово не досить вдалим. Але одна з пісень Носкова «Bang» (одна з версій перекладу «Вибух») стала мега-хітом, піднялася до третього міста в хіт-праді MTV. Команда радянських музикантів заробила собі ім'я і популярність, але не гроші.

Серед стресів напруженого перебування у США музикант Носков називав власну непорідненість з американськими містами і прихований алкоголізм американських виконавців(який не вважав гідним). Тоді він прийняв важке рішення покинути США і повернутися у Москву.

Дикий капіталізм в Росії і рятівна творчість[ред.ред. код]

Після стабільної країни з налагодженим побутом співак повернувся в роздерту на шматки країну з невизначеним майбутнім. Панували хаос, інфляція, бандитський капіталізм, безгрошів'я для більшості народу. Розгубленість відчував і співак, була спроба змінити фах на такий, що давав швидкі гроші по-за співом. Але допомогли давні зв'язки. І Микола Носков вдруге розпочав сольну кар'єру, тепер вже в буржуазних клубах і в концертах.

Про її успіх і добре продовження сольної кар'єри свідчать визнання співака на новому етапі і премії. Голова російського товариства пушкіністів передав співаку премію (російською) «Ревнители русской словесности» за цикл пісень на вірші поета Бориса Пастернака.

Стилістика[ред.ред. код]

Цілком зрозуміло, що спокійна стилістика виконання російських романсів 19 століття разюче відрізняється від агресивно-енергійної стилістики рок пісень кінця 20 ст. Цей контраст добре помітний в виконанні Носковим пісень на вірші М. Гумільова і рок пісень у кліпах. В кліпах це незвичні гармонії, мерехтіння кадрів, малоестетичні рухи. Але жорстокі закони розважального бізнесу не визнають старіння, в тому числі старіння рок-виконавців. Вимушений підкорятися цим законам і немолодий Носков, що стрибає у кліпах, робить неестетичні рухи, рве горло в прагненні узяти неприродні для його голосу ноти, грає на сцені з мікрофоном, як тинейджер.

І зовсім інша сутність, інший образ при виконанні Носковим балад, де у співака болить там же, де й у його слухачів. Там плигати, аби донести зміст і біль твору, не потрібно, не природно. Тому аудиторія тих, хто слухає і співчуває митцю, широка — від школярів до сивих і нещадно битих реальністю.

Премії співака[ред.ред. код]

  • Премія «Ревнители русской словесности» від товариства пушкіністів.
  • * 1996. 19982000 — I, III–V («Золотой граммофон») за пісні з російськими назвами «Я не модный», «Я тебя люблю», «Паранойя», «Это здорово».
  • 2009 — Премія ФСБ (Федеральної Служби Безпеки)в номінації «Музыкальное искусство» за исполнение песни «Павшим друзьям». Співак працював з симфонічним оркестром ФСБ Росії.

Родина співака[ред.ред. код]

Дружина — Марина. Дочка — Катерина, економіст.

Дискографія (російською)[ред.ред. код]

    • Ансамбль «Москва» — 1982 р. — Н. Л. О. (N.L.O.)
    • «Парк Горького» — 1989 р. — Gorky Park
    • Група «Николай» — 1994 р. — Mother Russia

Сольне виконавство[ред.ред. код]

  • 1998 — «Блажь» (Друга назва — «Я тебя люблю»)
  • 1999 — «Паранойя» (Друга назва — «Стёкла и бетон»)
  • 2000 — «Дышу тишиной»
  • 2001 — «Лучшие песни с симфоническим оркестром» (Друга назва — Live)
  • 2002 — СБОРНИК — «Лучшие песни» (Друга назвае — Best)
  • 2003 — СБОРНИК — «Океан любви»
  • 2006 — «По пояс в небе»

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]