Нотр-Дам-дю-О

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каплиця
Каплиця Богородиці на горі
Notre-Dame-du-Haut
Країна Франція Франція
Розташування Франція Франція, Роншам
Тип будівлі Каплиця
Архітектурний стиль модернізм, мінімалізм
Автор проекту проект Ле Корбузьє
Будівельник Ле Корбузьє
Засновник священик П'єр-Алєн Кутюр'є
Перша згадка в 11 столітті
Дата заснування в 11 столітті
Будівництво 1950 р.—1955 р.
Основні дати:
1950-1955 рр.
Будівлі:
Каплиця, дзвіниця, пам'ятний знак на честь загиблих у 2-гу світову війну
Стан задовільний

Каплиця Нотр-Дам-дю-О (фр. Notre-Dame-du-Haut), також відома як каплиця Роншам у містечку Роншам (фр. Ronchamp), що і дало їй цю назву. Нотр-Дам-дю-О перекладається як «Діва Марія на Горі». Роншан розташований на узвишші Вогез у Франції.

Передумови створення[ред.ред. код]

Вигляд каплиці на 1913 р. до її руйнації

За твердженнями істориків, на горі було капище кельтів. Письмові джерела доводять, що християнська церква на горі існувала з 11 століття. В середині 18 ст. за наказом короля Луї XV в поселенні вибудували церкву Нотр-Дам-дю-Ба на відміну від каплиці на горі Нотр-Дам-дю-О, яка з тої пори виконувала роль каплиці. Під час французької революції кінця 18 ст. радикально налаштовані революціонери каплицю на горі закрили і продали приміщення купцю. Останній використовував порожнє приміщення як склад для фуражу. По закінченні революційних і наполеонівських авантюр, сорок місцевих родин зібрали гроші і викупили приміщення. З тої пори каплиця на горі перебувала у приватній власності. Вівтарну частину каплиці на горі радикально перебудували. І 1857 року вівтар представ у вигляді кам'яної корони. Високу центральну частину облямовували чотири менші вежі із дахами-шатро, а центральний, найвищий дах вінчала скульптура Богородиці. Реконструкція не була доведена до кінця, бо у церковної громади закінчилися кошти до 1864 року. В серпні 1913 року каплиця, не захищена блискавковідвідом, була спалена під час буревію. Громада назбирала кошти і в період 19231926 рр. було вибудоване довгасте приміщення нової каплиці в стилі неоготики. В роки 2-ї світової війни на горі облаштували військовий пункт спостережень. В вересні 1944 року від час артилерійського обстрілу і неоготична споруда була поруйнована.

Ініціатор і архітектор[ред.ред. код]

Обличчя Ле Корбюзьє на банкноті у 10 франків

Нову церкву забажав мати священик П'єр-Алєн Кутюр'є, відомий тим, що давав замовлення художникам-модерністам Марку Шагалу та Анрі Матіссу. Він звернувся з пропозицією до архітектора Ле Корбюзьє( 1887 - 1965 ), цілком слушно вважаючи, що той зробить щось незвичне.

Ле Корбюзьє дивував прозорими фасадами, вільним плануванням (де мешканець кочував по інтер'єрах), використанням занадто вільних або спрощених архітектурних форм-образів. До замовлення будувати каплицю в провінції віднісся скептично, хоча він був автором декількох модерністських вілл під Парижем. До того ж Ле Корбюзьє не був релігійною людиною, будівництво церков його не приваблювало. Корбюзьє все ж виїхав у Вогези і роздивився місцевість. Почалися перемови. Архітектор брався за проектування і будівництво за умов невтручання католицької церкви Франції в проектування і архітектор абсолютно відхиляв диктат, що і як йому робити.

Пошуки новітньої форми[ред.ред. код]

Корбюзьє залишався прихильником спрощених форм мінімалізму і прямих кутів. Але повністю ігнорувати багаті традиції храмового будівництва Франції, що дала романику романський стиль і готику, не міг. До того ж, йому набридли докори про прямокутний ідіотизм його проектів.


Аби довести оточенню і громаді, що він може працювати також з пологими, хвиляими, гнучкими формами, такими приємноми і розповсюдженими в природі, береться саме за них. Форму гнучкого і хвилястого даху архітектору навіяла мушля, яку той підібрав на приморському пляжі Лонг-Айленда, США. Робив він і моделі майбутньої каплиці, тільки з піску, де шукав нові і гнучкі форми. Матеріалом для каплиці обрав бетон. Частка стін вибудована з камню. Це залишки поруйнованої каплиці, будівельні матріали якої розібрали та використали вдруге.

Каплиця Роншан[ред.ред. код]

Її побудували на горі, і вона непогано вписана в місцевість. Поселення має власну церкву під горою і саме її дзвіниця головує в силуеті поселення, а не модернові і не всім приємні форми споруди Ле Корбюзьє.


Інтер'єр каплиці вирізняється простором і мінімалізмом з кам'яним вівтарем та скульптурою Мадонни. Каплиця у великі свята не вміщає всіх паломників. Тому зроблено і вівтар просто неба, аби проводити служби зовні. Аби додати містичного і духовного, архітектор розпочав гру із освітленням. Південна стіна каплиці прикрашена вікнами різного розміру, що пропускають у приміщення вузькі пасма сонячного світла. Це продовжує традицію гри з ним в історичних храмах Франції дороманського і романсько-готичних стилів.

Дзвіниця[ред.ред. код]

Notre Dame du Haut Glocken(ws).jpg

Архітектор не передбачав окремої дзвіниці. За його проектом тут планувалась елекртична система дзвонів, але її так ніколи і не облаштували. До створення дзвіниці підійшли по-сільські, адже випадково були збережені два дзвони ще з довоєнного поріоду. На 20-річні роковини з дня освячення каплиці Корбюзьє тут створили невелику і незграбну конструкцію, котра і замінила реальну дзвіницю. Діє три дзвони, останній додано до збережених. Дзвони присвятили дружині та матері архітектора. За католицькою традицією в дзвін не б'ють, а розхитують самі дзвини, цей механізм діє і там.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеобщая история архитектуры, Т 11, 1973 (рос)
  • «Ле Корбюзье. Архітектура 20 века». «Прогресс», 1977 (рос)
  • Уиттик Арнольд,Европейская архитектура 20 века.Эра функционализма ( 1924-1933гг ),Т 2, М, 1964 (рос)

Див. також[ред.ред. код]