Но (театр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вистава театру но у Святилищі Касуґа (Сасаяма, Хьоґо).

Но (яп. 能, のう, «ефектність», «майстерність») — традиційний театр в Японії. Розвинувся з середньовічного мистецтва співу й танцю саруґаку.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Початково словом «но» позначали будь-який танок з піснею, такі як саруґаку або монастирські енненмай, проте з розвитком перших, ним стали позначати лише саруґаку.

У 13 — 16 століттях, в період Муроматі, театр но набув розквіту завдяки старанням драматургів Кан'амі та його сина Дзеамі. Сучасних рис театр набув у 18 столітті, в середині періоду Едо.

У виставі кожній но бере участь декілька осіб: актори (таті-ката), співаки (дзіута-ката) та музики (хаясі-ката). Актори поділяються на три категорії: виконавців головних ролей (сіте-ката), виконавців допоміжних ролей (вакі-ката) і виконавців інтермедій (кьоґен-ката). Співаки перебувають в ролі головних виконавців (сіте-ката). Музики акомпанують на флейті, малому і великому барабанах. На початок 21 століття збереглося 5 шкіл, в яких навчають виконанню ролей сіте, 3 школи, в яких опановують мистецтво другорядних акторів вакі, 2 школи інтермедій та 14 шкіл, де навчають традиційній музиці для театру но.

П'єси но називаються йокьоку, що дослівно означає «пісні і мелодії». Вони поділяються на 5 видів. Збереглося лише 240 п'єс, які можуть бути відтворені сучасними театральними труппами.

Школи[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 三浦裕子著・山崎有一郎監修. 初めての能・狂言. 小学館, 1999.
  • 氷川まりこ著・梅若六郎監修. 能の新世紀. 小学館, 2002.

Посилання[ред.ред. код]