Нубійці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Нубійці Nuba |
|
|---|---|
 |
|
| Загальна кількість | бл. 2,2 млн. чол. |
| Найбільші розселення |  Судан Єгипет |
| Мова | нубійська |
| Релігія | мусульмани-суніти |
| Близькі етнічні групи | кушитські народи |
Нубійці (нуба – самоназва; араб. نوبي нуубі) – група близькоспоріднених народів, що проживають у історичній області Нубія на сході Африки.
Зміст |
[ред.] Територія проживання і чисельність
Нубійці живуть на півдні Єгипту та на півночі Судану (історична область Нубія).
Загальна чисельність – 2,2 млн. чоловік, із них у Судані майже 1,9 млн. чоловік.
[ред.] Мова і релігія
Нубійська мова належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Писемність на основі арабської абетки. Повсюдно поширена арабська мова.
Віруючі нубійці – мусульмани-суніти, зовсім незначна частка - християни-копти.
[ред.] Історія
Нубійці мають давню і дуже багату історію. Її етапи добре представлено у Нубійському музеї в місті Асуан (Єгипет).
Отже, перші державні утворення нубійців датуються 3 тисячоліттям до н. е. – царство Куш; Мероїтське царство (1-е тис. до н.е.).
За Середньовіччя на території Нубії існували держави Аксум (ІІ — ХІ століття), Мукурра (VI — VII століття), Алоа (VI — XV століття) та Сеннар (XVI — ХІХ століття).
Зараз нубійці відчувають дуже сильний тиск з боку арабів, відповідно єгипетських та суданських.
[ред.] Господарство
Основні традиційні заняття – рільне поливне землеробство (зернові, баштанні, садові та овочеві культури, фінікова та масляна пальми), скотарство, птахівництво (голубі, кури, гуси).
Розвинуті ремесла – чинбарство, ювелірне, гончарство тощо.
Сьогодні нубійці задіяні в промисловості; часто – заробітчани.
[ред.] Джерела і посилання
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 // Стаття «Нубийцы» (рос.)
- Міжнародний вказівник мов світу - Nobiin (англ.)
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнах - народи Судану (англ.)
