Нуклеус (археологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нуклеус і відколота від нього пластина (зліва), яка вже має досить гострі бічні кромки та може використовуватись як інструмент.

Нуклеус (лат. nucleus — ядро) — кам'яні ядрища з кременю, обсидіану, яшми й інших матеріалів, від яких відбивалися подібні до ножа гострі пластини. Ці пластини потім використовувалися для виготовлення кам'яних знарядь. Нуклеус завжди має площинки відколу пластин, що були відбиті від нього. Використовувалися людьми в часи кам'яної доби до появи металургії. В часи мустьє були дископодібні та черепахоподібні. В часи пізнього палеоліта, мезоліта, неоліта і мідно-кам'яної доби були пирамідальні, призматичні і олівцеподібні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Деревянко А. П., Маркин С. В., Васильев С. А. Палеолитоведение: введение и основы. — Новосибирск: ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1994. — C. 95—99. — ISBN 5 02 030873 0 (рос.)
  • Матюшин Г. Н. Археологический словарь. — М.: Просвещение, 1996. — С. 136, 170. — ISBN 5-09-004958-0 (рос.)
  • Нехорошев П. Е. Технологический метод изучения первичного расщепления камня среднего палеолита. — СПб.: Европейский Дом, 1999. — 172 с. — ISBN 5 80 15 0027 8 (рос.)