Нульовий меридіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Гринвіцький меридіан
Лінія по всій Землі
0°
Нульовий Меридіан

Нульовий меридіан — меридіан, довгота якого дорівнює нулю градусів.

Герард Меркатор «Atlas Cosmographicae» (1595) розташував нульовий меридіан поблизу від 25° з. д. за Гринвічем, трохи західніше острова Санта-Марія

Вибір нульового меридіану не має якогось фізичного сенсу (на відміну, наприклад, від екватора) і є предметом домовленості між географами[1]. Із 1884 року нульовим меридіаном Землі прийнято вважати Гринвіцький меридіан. Історично географи різних країн обирали різні меридіани, від яких вели відлік. Нижче наведено список найвідоміших нульових меридіанів в історії географії.

Список нульових меридіанів[ред. | ред. код]

Розташування Довгота GPS Назва Примітки
Берингова протока 168°30' з. д. — 1884 року місцем розташування нульового меридіана була запропонована Берингова протока. Пропозицію висловив географ П'єр Жуль Сезар Жансен[2]
Вашингтон, США 77°03'56.07" з. д. (1897)
77°04'02.24" з. д. (NAD 27)
77°04'01.16" з. д. (NAD 83) 		Меридіан нової Військово-морської обсерваторії США
Вашингтон, США 77°02'48.0" з. д.
77°03'02.3"
77°03'06.119" з. д.
77°03'06.276" з. д. 		Меридіан старої Військово-морської обсерваторії США
Вашингтон, США 77°02'11.56258" з. д. (NAD 83)
77°02'11.55880" з. д. (NAD 83)
77°02'11.57375" з. д. (NAD 83) 		Меридіан Білого дому
Вашингтон, США 77°00'32.6" з. д. (NAD 83) Меридіан Капітолію
Філадельфія, США 75° 10' 12" з. д. [3][4]
Ріо-де-Жанейро, Бразилія 43° 10' 19" з. д. — Згідно з Атласом Бразилії 1909 року[5]
Острови блаженних ~ 25° 40' 32" з. д. — Використовувався до Середньовіччя. Запропоновано 1884 року як нульовий П'єром Жансеном[2]
Острів Ієрро (Ферро) 18° 03' з. д. (раніше)
17° 39' 46" 		Меридіан Ферро Використовувався Птолемеєм в «Geographia». Перевизначений на 17° 39' 46" з. д., щоб опинитися рівно за 20° від Парижа
Лісабон 9° 07' 54.862" з. д. Португальський нульовий меридіан[6]
Мадрид 3° 41' 16.58" з. д. Іспанський нульовий меридіан[6]
Гринвіч 0° 00' 05.3101" з. д. Гринвіцький меридіан Меридіан Ейрі[7]
Гринвіч 0° 00' 05.33" з. д. United Kingdom Ordnance Survey Zero Meridian Меридіан Бредлі[7]
Гринвіч 0° 00' 00.00" з. д. Опорний меридіан Точка відліку довготи Міжнародною службою обертання Землі
Париж 2° 20' 14.025" в. д. Паризький меридіан
Брюссель 4° 22' 4.71" в. д. Бельгійський нульовий меридіан[6]
Антверпен 4° 24' сх. д. Антверпенський меридіан Використовувався Меркатором
Амстердам 4° 53' сх. д. Проходить через Вестеркерк; використовувався для визначення часу в Нідерландах з 1909 по 1937 роки[8]
Берн 7° 26' 22.5" в. д.
Піза 10° 24' сх. д. [3]
Осло 10° 43' 22.5" в. д. [3][4]
Флоренція 11°15' сх. д. Флорентійський меридіан Антипод меридіана, що проходить через Берингову протоку
Рим 12° 27' 08.4" в. д. Меридіан Монте-Маріо Використовувався в датумі Roma 40[9]
Копенгаген 12° 34' 32.25" в. д. Проходить через Круглу вежу[10]
Неаполь 14° 15' сх. д. Згадувався на Міжнародній меридіанній конференції[2]
Стокгольм 18° 03' 29.8" в. д. Проходить через Стокгольмську обсерваторію[6]
Варшава 21° 00' 42" в. д. Варшавський меридіан Польський нульовий меридіан[6]
Орадя 21° 55' 16" в. д. [11]
Олександрія 29° 53' сх. д. Використовувався Птолемеєм в «Альмагесті».
Санкт-Петербург 30° 19' 42.09" в. д. Пулковський меридіан Проходить через Пулковську обсерваторію
Піраміда Хеопса 31° 08' 03.69" сх. д. Пропонувався на Міжнародній меридіанній конференції[2][12]
Єрусалим 35° 13' 47.1" сх. д. Проходить через малий купол Храму Гробу Господнього[4]
Мекка 39° 49' 34" сх. д.[13] Точка відліку довготи, що використовувалася в арабському світі
Удджайн 75° 47' сх. д. IV століття використовувався в Індії[14]
Кіото 136° 14' сх. д. Використовувався на японських мапах з 1779 до 1871 року
— ~ 180 Антипод Гринвіцького меридіана. Пропонувався на Міжнародній меридіанній конференції Сендфордом Флемінгом[2]

Міжнародна меридіанна конференція[ред. | ред. код]

У жовтні 1884 року в Вашингтоні, США, відбулася Міжнародна меридіанна конференція, участь в якій взяли 41 делегат від 25 країн світу. Вони вибрали як нульовий Гринвіцький меридіан[15].

Гринвіцький меридіан вперше був обраний як нульовий 1851 року. Він проходить через вісь меридіанного кола Гринвіцької обсерваторії[16][17][18].

Див. також[ред. | ред. код]

  • Ейрі-0 — кратер на Марсі, що позначає нульовий меридіан цієї планети.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Prime Meridian. geog.port.ac.uk.
  2. ↑ а б в г д International Conference Held at Washington for the Purpose of Fixing a Prime Meridian and a Universal Day. Project Gutenberg. October, 1884.
  3. ↑ а б в Hooker (2006), introduction.
  4. ↑ а б в Oct. 13, 1884: Greenwich Resolves Subprime Meridian Crisis, WIRED, 13 October 2010.
  5. ↑ Barão de Homem Mello e Francisco Homem de Mello. (1909). Atlas do Brazil. Rio de Janeiro: F. Briguiet & Cia.
  6. ↑ а б в г д Bartky, Ian R. One Time Fits All: The Campaigns for Global Uniformity. — 2007. — P. 98.
  7. ↑ а б Dolan, 2013a.
  8. ↑ Eenheid van tijd in Nederland (нід.). Utrecht University. Процитовано 28-08-2013.
  9. ↑ Grids & Datums - Italian Republic (PDF). asprs.org. Процитовано 10-12-2013.
  10. ↑ meridian. — стаття з «Den Store Danske Encyklopædi»
  11. ↑ Oradea, Tourism office website, retrieved 3 February 2015.
  12. ↑ Wilcomb E. Washburn, "The Canary Islands and the Question of the Prime Meridian: The Search for Precision in the Measurement of the Earth [Архівовано 29 травня 2007 у Wayback Machine.]"
  13. ↑ Hilchot Kiddush Hachodesh 11:17, називав цю точку אמצע היישוב, "середина проживання".
  14. ↑ (Burgess, c. 2013)
  15. ↑ International Conference Held at Washington for the Purpose of Fixing a Prime Meridian and a Universal Day. October, 1884. Protocols of the proceedings. Project Gutenberg. 1884. Процитовано 30 листопада 2012.
  16. ↑ Greenwich Observatory … the story of britain's oldest scientific institution, the Royal Observatory at Greenwich and Herstmonceux, 1675—1975 p.10. Taylor & Francis, 1975
  17. ↑ McCarthy, P. Kenneth; Seidelmann (2009). TIME from Earth Rotation to Atomic Physics. Weinheim: Wiley-VCH. с. 244—5.
  18. ↑ ROG Learing Team (23 серпня 2002). The Prime Meridian at Greenwich Royal Museums Greenwich. Royal Museums Greenwich. Процитовано 14 червня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Burgess, Ebenezer (c. 2013) [1860], Translation of the Surya-Siddhanta, Journal of the American Oriental Society (e book), т. 6, Google, с. 185 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |інше= (довідка)
  • Hooker, Brian (2006), A multitude of prime meridians, процитовано 13 січня 2013
  • Norgate, Jean and Martin (2006), Prime meridian, процитовано 13 січня 2013
  • Sobel, Dava; Andrewes, William J. H. (1998), The Illustrated Longitude, Fourth Estate, London

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нульовий_меридіан&oldid=40687551