Нульові коливання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нульові коливання - зумовлені принципом невизначеності коливання квантовомеханічної системи у стані з мінімальною енергією.
Згідно з принципом невизначеності координату й імпульс неможливо визначити одночасно. Це твердження позначається на основному стані квантовомеханічної системи. У класичній фізиці стан із найменшою енергією відповідає непорушним часткам, кінетична енергія яких дорівнює нулю. В квантовій механіці рівну нулю кінетичну енергію може мати лише вільна частка, при цьому її місце перебування згідно з принципом невизначеності неможливо визначити жодним способом. Така частка була б розмазана по всьому Всесвіті.
Якщо місцеперебування частки обмежене в просторі якоюсь взаємодією, то, відповідно, з'являється невизначеність її імпульсу.
,
а отже імпульс частки не дорівнює нулю. Квантовомеханічна часка не може застигнути в якійсь точці простору. Вона обов'язково повинна коливатися навколо точки, де її потенціальна енергія має мінімум.
Для гармонічного осцилятора енергія нульових коливань дорівнює
,
де ω - власна частота осцилятора, а
- приведена стала Планка.
Поняння про нульові коливання відіграє велику роль у визначенні стану вакууму.

