Нун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хех в образі первозданного океану
Наунет і Нун

Нун (давн.-єг. «nwn» [Naun] — вода) — початкове давньоєгипетське космічне божество, уособлення первинного водного хаосу. Первісний океан, що існував на початку часів, із якого вийшов Ра і почав творення світу Атум. Власних місць культу та храмів не мав. Зображується в вигляді людиноподібного чоловічого божества. Зображення Нуна, що тримає на руках сонячний човен, можна побачити в Осірійоні храму Сеті I в Абідосі. Разом зі своєю дружиною-продовженням Наунет (давн.-єгип. Nwn.t) були покровителями розливу Нілу, а також зимового сонцестояння й сезону дощів у Дельті. Нун і Наунет (утілення неба, по якому сонце пливе вночі) перші з богів Гермопольської Огдоади. Від них походить Атум, її глава. Нуна вважали батьком Хапі, Хнума й Хепрі. У Мемфісі його ототожнювали з Птахом, а в місті Фіви — з Амоном.