Ньютон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ньюто́н — одиниця сили у системі СІ, названа за ім'ям фізика Ньютона.

Ньютон визначається, як сила, яка надає тілу з масою 1 кг прискорення 1 м/с².

1 Н = 1 кг м/c2
1 Н = 105 дин.

Кратні і частинні одиниці[ред.ред. код]

Десяткові кратні і частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних префіксів СІ.

Кратні Частинні
величина назва позначення величина назва позначення
101 Н деканьютон даН daN 10−1 Н дециньютон дН dN
102 Н гектоньютон гН hN 10−2 Н сантиньютон сН cN
103 Н кілоньютон кН kN 10−3 Н міліньютон мН mN
106 Н меганьютон МН MN 10−6 Н мікроньютон мкН µN
109 Н гіганьютон ГН GN 10−9 Н наноньютон нН nN
1012 Н тераньютон ТН TN 10−12 Н піконьютон пН pN
1015 Н петаньютон ПН PN 10−15 Н фемтоньютон фН fN
1018 Н ексаньютон ЕН EN 10−18 Н атоньютон аН aN
1021 Н зетаньютон ЗН ZN 10−21 Н зептоньютон зН zN
1024 Н йотаньютон ЙН YN 10−24 Н йоктоньютон йН yN
   застосовувати не рекомендовано

Приклади[ред.ред. код]

  • Земля притягає яблуко масою 102 г з силою 1 Н (з такою ж силою нерухоме яблуко, що лежить на землі, тисне на землю).
  • На поверхні Землі тіло масою 1 кг тисне на опору з силою приблизно 9,8 Н, таким чином 1 кг приблизно відповідає 10 Н. Таке округлення використовується звичайно і в інженерних розрахунках, що не вимагають особливої точності.
  • Сила земного тяжіння для людини масою 70 кг становить 686 Н.

Див. також[ред.ред. код]