Ньюфаундленд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ньюфаундленд англ. Newfoundland |
||||
| Карта | ||||
|---|---|---|---|---|
| Місце знаходження | Атлантичний океан | |||
| Координати | 49°′ пн. ш.; 56°′ сх. д. | |||
| Площа | 111 390 км² | |||
| Найвища точка | 814 м | |||
| Країна | ||||
| Населення (2006) | 479,105 | |||
| Вебсайт | ||||
| http://www.gov.nl.ca | ||||
Ньюфа́ундленд (англ. Newfoundland "новознайдена земля"; фр. Terre-Neuve) — острів у північно-східних берегів Північної Америки, частина канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Площа острова — 111 390 км², довжина берегової лінії 9 656 км., висота над рівнем моря до 814 м.
Населення — 479 105 чол. (2006), найбільше місто — Сент-Джонс (99 182).
Ньюфаундленд є островом материкового походження, що відокремився в антропогеновому періоді. Він відокремлюється від материкової частини неширокою (16 км) протокою Белл-Айл на півночі і протокою Кабота – на південному заході. Його рельєф так само розчленований і гірський, як і Північних Аппалачів. Переважають хвилясті рівнини із залишковими горбами і масивами 200—300 м заввишки. Найвища точка острова – гора Лонг-Рейндж (814 м). У будові острова беруть участь переважно граніти, кристалічні сланці, кварцити, а також туфи, андезити. Північно-східні і південні береги його переважно фіордового типу. В багатьох місцях платоподібні ділянки стрімко обриваються до узбережжя Атлантичного океану. Територія острова зазнавала зледеніння, про що свідчать морени, численні озера, льодовикові долини тощо. Клімат Ньюфаундленду океанічний, вологий і холодний. Майже цілий рік тут дмуть сильні вітри. Літо порівняно холодне. Середні температури липня від +10 до +16°. Зима морозна, із січневими температурами від -4 до -10°. Річна кількість опадів 750–1500 мм. На узбережжі і в прибережних частинах океану протягом року часто бувають тумани. Район Великої Ньюфаундлендської банки, де зустрічаються теплі води Гольфстріму і холодні води Лабрадорської течії, вважається найбільш багатим на тумани місцем земної кулі. Тумани, підводні скелясті острови, мілини, айсберги дуже утруднюють судноплавство у цьому районі. Річки острова короткі і порожисті. Є ряд великих озер, таких, як Гранд-Лейк, Ред-Індіан-Лейк. Близько половини острова вкрито хвойними лісами з бальзамової ялиці, білої і чорної ялини тощо. Вище від 500 м переважають мохово-лишайникові і чагарникові тундрові види. Великі простори зайняті болотами. У навколишніх водах багато промислової риби, а тому основним видом заняття населення острова є вилов тріски, лосося, оселедців тощо. Американські і англійські компанії побудували на острові целюлозні і паперові фабрики. Розробляються мінеральні багатства: в Тілт-Кеві видобувають мідь, на озері Ред-Індіен – цинк і свинець. Життя Ньюфаундленду майже цілком пов'язане з морем, а тому й поселення розмістились лише вздовж його узбережжя.
[ред.] Історія
Острів був відкритий 1497 року експедицією генуезця Джона Кабота (англ. John Cabot або іт. Giovanni Caboto), що вийшла з Бристоля.
[ред.] Посилання
| Це незавершена стаття з географії Канади. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

