Нью-Йорк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Нью-Йорк
англ. New York City
Прапор Герб
Прапор
Герб
Згори за годинниковою стрілкою: Мангеттен, Бруклінський міст, Штаб-квартира ООН, Статуя Свободи, Таймс-Сквер
Згори за годинниковою стрілкою: Мангеттен, Бруклінський міст, Штаб-квартира ООН, Статуя Свободи, Таймс-Сквер

Координати 40°43′42″ пн. ш. 73°59′39″ зх. д. / 40.72833° пн. ш. 73.99417° зх. д. / 40.72833; -73.99417Координати: 40°43′42″ пн. ш. 73°59′39″ зх. д. / 40.72833° пн. ш. 73.99417° зх. д. / 40.72833; -73.99417

Країна США США
Штат Нью-Йорк
Округи Мангеттен, Бронкс, Бруклін, Квінз, Стейтен-Айленд
Мер Білл де Блазіо [1]
Рік заснування 1624 (390 років)
Попередні назви Новий Амстердам
Висота центру 10 м
Населення 8 405 837[2]  
Густота населення 10 725.4 осіб/км²
Агломерація 23 362 099
Часовий пояс UTC-5, влітку UTC-4
Поштові індекси 100xx–104xx, 11004–05, 111xx–114xx, 116xx
Офіційний сайт http://www.nyc.gov/
Нью-Йорк (США)
Нью-Йорк
Нью-Йорк
Нью-Йорк)
Нью-Йорк
Нью-Йорк

Нью-Йо́рк (англ. New York City або The City of New York, дослівно: «Новий Йорк») — найбільше місто у США[3], розташоване на Атлантичному узбережжі біля гирла річки Гудзон. Населення міста становить 8,4 млн мешканців, міської агломерації — 19 млн.

Нью-Йорк — один із найбільших у світі торговельно-фінансових центрів (Нью-Йоркська фондова біржа, транснаціональні корпорації); великий промисловий центр (одяг, поліграфія, транспортні засоби, продукти харчування) США та Північної Америки; конгломератом портів Нью-Йорк сполучений системою каналів з Великими Озерами; великий транспортний вузол (авіатранспорт); численні вищі школи (Колумбійський університет); Метрополітен Опера; великі парки (Сентрал-парк); головна частина міста — Мангеттен (Manhattan, Мангеттен); музеї, мистецькі галереї; пам'ятки архітектури XVII та XIX століть; численні хмарочоси, переважно на Мангеттені; багато пам'ятників (зокрема Т. Шевченкові в Арров-парку); Статуя Свободи. У Нью-Йорку розташовано штаб-квартиру ООН.

За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Нью-Йорк потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу[4].

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Нью-Йорка

Італійський мореплавець Джованні да Верраццано (1485–1528) досяг затоки Нью-Йорк 1524 року, Генрі Гудзон досліджував його в 1609 році. Місто засноване як торговельна факторія 1614 року голландцями. 1624 року голландці заснували поселення Мангеттен, від 1626 року — фортеця Новий Амстердам, центр голландської колонії Нові Нідерланди. 1664 року її захопили англійці і перейменували на Нью-Йорк.

Під час війни за незалежність у 1776-84 англійські війська окупували Нью-Йорк. В період 1785-89 років він був першою столицею США. Від кінця XVIII століття — важливий порт і осередок торгівлі, промисловості, фінансів, політичного та культурного життя країни. П'ять округів об'єднали 1898 року, і місто зайняло сьогоднішню територію.

Сучасність[ред.ред. код]

1980-ті роки були періодом помірного зростання, що змінився великим бумом 1990-х років. Пом'якшення расової напруженості, значне падіння рівня злочинності, зростання імміграції оновили місто, і населення Нью-Йорка вперше в його історії перевищило 8 мільйонів осіб. Наприкінці 1990-х місто отримало багато переваг від успіхів індустрії фінансового сервісу в період буму «доткомів». Це стало одним з чинників зростання цін на нерухомість у місті.

Терористичні акти 11 вересня 2001 року торкнулися і столиці США міста Вашингтона, але Нью-Йорк постраждав найбільше внаслідок атак на Всесвітній торговий центр і щільний їдкий дим, який продовжував підніматися від його руїн впродовж декількох місяців після падіння «Веж-Близнюків» та пожежі. Попри це, розчищення епіцентру вибуху завершили швидше, ніж планувалося, і з тих пір місто висунуло нові плани для зруйнованої території. Всесвітній торговий центр 1, який планують побудувати на місці Всесвітнього торгового центру, також відомий як Вежа Свободи, повинен стати одним з найвищих хмарочосів у світі (1 776 футів або 532,8 м) до запланованого завершення будівництва в 2012 році.

Географія[ред.ред. код]

Місто Нью-Йорк розташоване при злитті річок Гудзон та Іст-Ривер і їх впадіння у затоку Нью-Йорк. Територія міста охоплює острів Мангеттен, острів Стейтен-Айленд, західну частину острова Лонг-Айленд, частину північноамериканського материка — Бронкс, і кілька невеликих островів у Нью-Йоркській гавані. Місто складається з округів:

Найвища точка Нью-Йорка — пагорб Тодт-Гілл висотою 125 м, який знаходиться на Стейтен-Айленді. Стейтен-Айленд — найбільш горбистий, просторий і найменш заселений район міста. У густонаселеному Мангеттені навпаки земля обмежена і дорога, що пояснює таку велику кількість висотних будівель і хмарочосів. Згідно з відомостями Бюро Перепису США, місто має площу 1214,4 км², з яких 785,6 км² — суходіл і 428,8 км² (35,31%) — вода.

Згідно з останніми геологічними дослідженнями американських науковців, проведених 2008 року, за 40 кілометрів на північ від міста перетинаються два геологічні розломи, що робить імовірним землетрус магнітудою до 7 балів. Причому місце перетину розташовується поруч з атомною електростанцією. Тому в майбутньому будуть розроблені додаткові заходи захисту будівель і атомної електростанції.

Клімат[ред.ред. код]

Хоча місто Нью-Йорк розташоване на одній широті з Неаполем та Мадридом, воно має вологий континентальний клімат. Сезонні температури тут вищі, ніж на континенті Північної Америки, тому що Нью-Йорк розташований на узбережжі Атлантичного океану.

Узимку в Нью-Йорку випадає від 63,5 до 88,9 см снігу. Річний вільний від морозу період триває 220 днів. Температури навесні і восени помірні. Влітку погода дуже тепла і вогка. Температури вищі ніж 32 °C бувають 18-25 днів щороку. Існує довгостроковий кліматичний цикл в 70 років між теплими і холодними температурами.

Клімат Нью-Йорка
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 22 24 30 36 37 38 41 40 39 34 29 24 41
Середній максимум, °C 3 5 10 16 22 26 29 28 24 18 12 6 16,6
Середня температура, °C 0 1 6 11 17 22 25 24 20 14 8 3 12,6
Середній мінімум, °C −3 −2 2 7 12 17 21 20 16 10 5 0 8,8
Абсолютний мінімум, °C −21 −26 −16 −11 0 7 11 10 4 −2 −14 −25 −26
Норма опадів, мм 105 80 111 109 119 98 117 107 107 98 110 100 1261
Джерело: Average Weather for New York, NY

Демографія[ред.ред. код]

Нью-Йорк
2000 Перепис США Місто Нью-Йорк Штат Нью-Йорк США
Кількість населення 8,213,839 18,976,457 281,421,906
Приріст населення, відсоток, 1990 до 2000 +9.4% +5.5% +13.1%
Густота населення 26,403/миль² 402/миль² 80/миль²
Середній домашній річний прибуток (1999) $38,293 $43,393 $41,994
Бакалавр або вищий 27% 27% 29%
Народилися за кордоном 36% 20% 11%
Європеоїдна раса (не-іспанського походження) 37% 62% 67%
Негроїдна раса 28% 16% 12%
Європеоїдна раса (іспанського походження) 27% 15% 11%
Монголоїдна раса 10% 6% 4%

У минулому переважну більшість населення міста становили переселенці з Європи: в середині 19 століття — переважно ірландці і німці, до початку 20 століття — євреї й італійці. 1940 року приблизно 94% населення неофіційної столиці США становили білі. Однак етнічний образ стрімко змінювався в міру переселення білих у передмістя. Це явище, що дістало назву «субурбанізація», вперше масово проявилося саме в Нью-Йорку. У межах міста тих, що виїхали, заміняли представники інших рас. За останні десятиліття Нью-Йорк прийняв чимало вихідців з Азії, особливо китайців, індійців і пакистанців, а також уродженців з багатьох країн Латинської Америки і Карибського басейну.

У результаті потужного притоку імміграції Нью-Йорк одним з перших серед американських міст в середині 1980-х років втратив білу більшість і став вотчиною латиноамериканців і афроамериканців. Досі Річмонд — єдиний район з переважанням білого населення, територія міста вже давно являє собою мозаїку Гарлема, Маленької Італії, Чайнатауна, єврейських «іст-сайдів», латинських кварталів тощо. Справжні масштаби переселенських процесів дозволяє оцінити єдиний у своєму роді Музей імміграції на Елліс-Айленді. Його засновано на місці, де до 1954 року був головний і сумно знаменитий пункт з прийому переселенців, через який пройшло понад 20 млн майбутніх громадян США.

Імміграція — ключовий фактор стрімкого зростання населення міста. У 1870-х роках число жителів історичного ядра графства Нью-Йорк перевалила за мільйон, до моменту утворення 1896 року єдиного Нью-Йорк-Сіті перевищило 3,4 млн осіб. 2000 року в Нью-Йорку мешкали 8 008 278 осіб, існувало 3 021 588 домогосподарств і 1 852 233 сімей. Щільність населення становила — 10 194,2 осіб/км². У місті налічується 3 200 912 житлових одиниць із середньою щільністю 4074,6 осіб/км². Расовий склад міста: 44,66% білих, 26,59% афроамериканців, 0,52% індіанців, 9,83% азіатів, 0,07% тихоокеанців, 13,42% інших рас і 4,92% людей, які зараховують себе до двох або більше рас. 26,98% населення — латиноамериканці, незалежно від раси.

Медіанний дохід домогосподарств у місті становить $38 293, родин — $41 887. Середній дохід у чоловіків — $37 435, у жінок — $32 949. Дохід на душу населення — $22 402. 21,2% населення та 18,5% сімей перебувають за межею бідності. З усіх людей, що живуть у бідності, 30,0% молодші за 18 років і 17,8% старші за 65 років.

Українсько-американська громада[ред.ред. код]

В Нью-Йорку функціонують Український Інститут Америки (від 1948), відділення Української вільної АН (від 1950), Шкільна Рада при УККА (від 1953), Український Музей (від 1976), інші установи та організації іммігрантів з України.

20 грудня 1958 року в італійській кав'ярні «Павич» на Вест-стріт, 4 засновано українську літературну організацію Нью-Йоркська група. В Арров-парку встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Українці Нью-Йорка[ред.ред. код]

Народились:

Проживали:

Померли:

Економіка[ред.ред. код]

Досконалий мармуровий фасад Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE), вигляд з перехрестя Бродвею й Уолл-стрит

Нью-Йорк — найважливіший економічний центр Сполучених Штатів і всього світу. Нью-Йорк, разом з Лондоном і Токіо, називають одним з трьох основних центрів світової економіки[6]. Валовий регіональний продукт міського регіону Нью-Йорка 2007 року становив $1 210 200, що підняло його на перше місце серед мегаполісів США[7].

Нью-Йорк — найважливіший фінансовий центр країни та світу, фінансові організації, розташовані в місті, на кінець 2008 року контролювали до 40% світових фінансів[8][9]. Нью-Йорк обрали місцем розташування своїх штаб-квартир такі фінансові організації, як Citigroup, J.P. Morgan Chase & Co., American International Group, Goldman Sachs Group, Morgan Stanley, Merrill Lynch тощо. Крім цього в місті розташовані штаб-квартири багатьох великих нефінансових корпорацій, серед яких Verizon Communications, Pfizer, Alcoa, News Corp., Colgate-Palmolive та інші. У місті розташовані такі біржі: Нью-Йоркська фондова біржа, NASDAQ, Американська фондова біржа, Нью-Йоркська товарна біржа і Нью-Йоркськ Рада Торгівлі. Нью-Йоркська фінансова галузь зосереджена на Волл-стріт в нижньому Мангеттені.

Важлива роль у міській економіці зберігається і за традиційним виробництвом, хоча частка зайнятих у цьому секторі зменшується. Основні галузі промисловості, розвинені в місті: машинобудування, хімічна промисловість, виробництво текстилю, продуктів харчування. Швидко розвиваються новітні галузі: біотехнології, розробка програмного забезпечення, інтернет-бізнес[10]. Серйозна роль належить будівництву та девелопменту: Нью-Йорк відомий як місто з однією з найвищих цін на нерухомість у світі[11][12].

Спочатку Нью-Йорк був центром американської кінематографії, але потім поступився цією роллю Голлівуду, однак і тепер у Нью-Йорку продовжують створювати деякі фільми і телепередачі. Нью-Йорк — столиця моди США, тут розташовані штаб-квартири багатьох модельєрів. У Нью-Йорку знаходиться безліч видавництв, і тут часто вперше друкуються нові книжки. Значний розвиток отримала туристична індустрія.

Транспорт та інфраструктура[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

До громадського транспорту Нью-Йорка відносяться метро, ​​автобуси, таксі, міський потяг Стейтен-Айленда, канатна дорога на острові Рузвельта, поїзд-Аероекспрес і паром на Стейтен-Айленд. Майже всі з цих систем, а також приміські потяги та автобуси експлуатуються однією компанією (MTA) і мають єдину систему оплати проїзду за магнітними квитками (MTA metrocard). На відміну від інших великих міст США, у Нью-Йорку громадський транспорт найпопулярніший спосіб пересування. Так, у 2005 році 54,6% жителів Нью-Йорка добиралися до роботи, використовуючи громадський транспорт. Приблизно кожен третій користувач громадського транспорту в США і дві третини користувачів залізниці живе в Нью-Йорку та його передмістях. Це сильно відрізняє його від решти частини країни, де близько 90% жителів передмість використовують власні автомобілі для пересування до робочого місця. Нью-Йорк — єдине місто в Сполучених Штатах, де більше ніж у половині домогосподарств немає автомобіля (при цьому в Мангеттені аналогічний показник перевищує 75%, а в цілому по країні відсоток таких домогосподарств становить всього 8%). Згідно з Бюро перепису США, жителі Нью-Йорка в середньому витрачають 38,4 хвилини на день для того, щоб дістатися до своєї роботи.

Міський транспорт[ред.ред. код]

Метрополітен[ред.ред. код]
Поїзд нью-йоркського метро на поверхні

Метрополітен Нью-Йорка включає в себе 486 станцій на 26 маршрутах, має загальну довжину 1355 км і є найдовшим у світі за загальною довжиною маршрутів (метро, найдовше за лініями — Шанхайське). Метро охоплює 4 з 5-ти міських районів (Мангеттен, Бруклін, Квінс і Бронкс). Воно традиційно іменується «subway» (підземка), хоча 40% шляхів і третина станцій розташовані на поверхні і розташовані на рівні землі або на естакадах.

Перша лінія метрополітену в Нью-Йорку була відкрита в 1868 році приватною компанією BRT. До 1932 року метрополітен знаходився у приватному володінні та належав двом компаніям: BRT і IRT. Потім до них додалася муніципальна компанія, яка в 1940 році скупила обидві приватні і об'єднала міський метрополітен в єдиний господарський комплекс. У наш час[Коли?] управляє метрополітеном компанія — МТА — також управляє і мережею міських автобусних маршрутів.

За винятком деяких маршрутів, метрополітен працює цілодобово, перевозячи близько чотирьох мільйонів людей на добу. У даний час почалася розробка проекту по перекладу нью-йоркського метрополітену на автоматичне управління.

Вартість проїзду станом на травень 2011 р. наступна:

  • Одноразова поїздка — $ 2,25 (одноразовий квиток для поїздки на метро дає право протягом 2-х годин продовжити поїздку на автобусі міської автобусної мережі, також керованої МТА).
  • Проїзний квиток на 7 діб коштує $ 29, на 14 діб — $ 52, на 30 діб — $ 104. При цьому багатоденний проїзний квиток дає право на багаторазовий без обмежень проїзд в метрополітені та в автобусах міста протягом терміну його дії.

Відлік початку терміну дії проїзного (тобто фіксація першої доби використання квитка) проводиться з моменту першого проходу через турнікет метрополітену або автобуса незалежно від часу проходу і закінчується о 24:00 останньої доби дії.

Автобус[ред.ред. код]

Нью-Йорк має розвинену мережу автобусних маршрутів, яка щодня перевозить більше 2 мільйонів пасажирів. Автобусна мережа Нью-Йорка включає більше 200 місцевих (курсують виключно по своєму району) і 30 швидкісних (міжрайонних) маршрутів, на яких працює понад 5900 автобусів. Кожен місцевий маршрут має номер і буквений префікс, що позначає район, який він обслуговує (B — Бруклін, Bx — Бронкс, M — Мангеттен, Q — Квінз, S — Стейтен-Айленд), а швидкісні маршрути позначені префіксом X.

Вартість проїзду станом на січень 2010 р. — $ 2,25 (можна оплатити монетами при вході в передні двері автобуса в автоматі, розташованому перед водієм). При цьому у водія можна попросити «трансфер». Цей документ дозволяє протягом 2-х годин зробити пересадку і без оплати продовжити рух на іншому автобусі (в попутному або поперечному напрямку, але не в зворотному), або на метро. Також для проїзду можна скористатися квитком, виданому в метрополітені, після використання цього квитка для поїздки на поїзді метро.

Міський поїзд Стейтен-Айленда[ред.ред. код]

Не пов'язана з метро і приміськими поїздами, лінія міського потяга на Стейтен-Айленді (англ. Staten Island Railway) має потяги, аналогічні метрополітенівським, і діє під керуванням тієї ж компанії MTA. Розглядаються проекти з перетворення діючих і покинутих залізничних ліній острова у дві лінії легкого метро.

Канатна дорога[ред.ред. код]
Канатна дорога, що сполучає Манхеттен і острів Рузвельта

У 1976 році була запущена канатна дорога, що сполучає Мангеттен і острів Рузвельта (англ. Roosevelt Island Tramway). Дорога має довжину 940 м і дві станції і управляється компанією MTA.

Потяг-Аероекспрес[ред.ред. код]

Найновіша в міському транспорті, система автоматичних поїздів («peoplemover»-піплмувер) Аероекспрес («airtrain») діє з 2003 року, пов'язує головний аеропорт (ім. Кеннеді) з лініями метро і приміських поїздів, має 3 маршрути на лінії довжиною 13 км і управляється компаніями, відмінними від MTA.

Таксі[ред.ред. код]
Нью-Йоркське таксі

Традиційно жовті і численні нью-йоркські таксі користуються дуже великою популярністю.

Пором[ред.ред. код]

Незважаючи на наявність об'їзних тунелів і мостів через інші райони, діє безкоштовний паром між Мангеттеном і Стейтен-Айлендом.

Приміський транспорт[ред.ред. код]

Потяги[ред.ред. код]

Під управлінням компанії MTA діють приміські електропоїзди на Лонг-Айленді і на деяких інших напрямах.

Автобуси[ред.ред. код]

Приміські автобуси пов'язують місто з найближчими містами і селищами штатів Нью-Йорк та інших сусідніх і також керуються компанією MTA.

Міжміський транспорт[ред.ред. код]

Авіасполучення[ред.ред. код]

Безпосередньо в Нью-Йорку є два аеропорти, які використовуються для пасажирських перевезень. Вони розташовані в районі Квінз на Лонг-Айленді. Один з них — аеропорт Кеннеді — на південній околиці Квінзу, другий — аеропорт Ла Ґвардія — на північній, причому обидва біля атлантичних вод.

Аеропорт Кеннеді — найважливіший і найбільший аеропорт у Нью-Йорку, через який здійснюються основні міжнародні перевезення.

Аеропорт Ла Ґвардія використовується переважно для рейсів в межах США. Названий на честь відомого в США людини — мера Нью-Йорка Фіореллі Ла Ґвардія.

Крім того, Нью-Йорк обслуговується і великим аеропортом Ньюарк, хоча він розташований в іншому штаті — Нью-Джерсі, на західному березі річки Гудзон.

Залізниця[ред.ред. код]

Від центрального вокзалу (найбільшого в світі за кількістю платформ і шляхів) за кількома напрямами у всі кінці країни відходить безліч маршрутів поїздів.

Автобуси[ред.ред. код]

Міжміські автобуси відправляються з Нью-Йорка до багатьох міст на Східному узбережжі й традиційно популярні не менше, ніж міжміські поїзди.

Споруди інфраструктури[ред.ред. код]

Розташоване на окремих островах і півостровах, місто знамените і має велику кількість мостів і тунелів. Суміжні частини міста між собою, а також з пов'язаними містами Джерсі-Сіті, Ньюарк і іншими одночасно з'єднані, як правило, кількома мостами і тунелями.

Мости[ред.ред. код]

Найзнаменитіші мости Бруклінський, Вільямсбургський, Мангеттенський і Верразано, один з найбільших в світі висячих мостів.

Тунелі[ред.ред. код]

Найвідоміший з міських і перший у світі з підводних автотунелів, Гудзоновий тунель та інші тунелі з'єднують Мангеттен з іншими частинами міста (крім Стейтен-Айленд).

Планування міста[ред.ред. код]

Панорама Нью-Йорка з даху Рокфеллер Центр, фото 1932 року

Нью-Йорк — місто порівняно молоде, його планування не обтяжене багатовіковими нашаруваннями історичних та архітектурних епох. Перші два століття його історії залишили свій слід лише на південному краї Мангеттена, приблизно на площі, що відповідає нинішньому Фінансовому округу (близько 1км²). В середині 17 століття територія Нового Амстердама була ще менше: північна межа міста проходила по дерев'яній стіні (вздовж нинішньої Уолл-стріт) і обмежувала територію приблизно в 22 га. Напрями вулиць пролягали вздовж узбережжя Гудзону й Іст-Рівер.

Подальша забудова міста складалася спочатку нерегулярною. Містобудівного плану в сучасному розумінні не існувало. Район Грінвіч-Віллидж почав забудовуватися в західно-східному напрямку. 1811 року двопалатний законодавчий орган штату Нью-Йорк прийняв «Комісійний» план забудови та продажу землі на території штату від сучасної 14-ї стріт до північного краю Мангеттена.

План передбачав суворо ортогональну орієнтацію вулиць по всій незабудованій території острова. Таким чином, місто не отримувало одного яскраво вираженого центру. Хоча план піддавався критиці за монотонність, подальший розвиток містобудування підтвердив його правильність: автомобільний рух по рівномірно розподіленим вулицях значно менш схильний до дорожніх заторів, ніж у старих європейських містах радіально-кільцевої структури.

Вулиці, паралельні Гудзону, отримали назву «авеню» (від першої до дванадцятої зі сходу на захід і додатково від A до D в районі Іст-Віллидж — «алфавітний район»), поперечні нумерувалися цифрами і називалися «стріт». Все місто виявилося розбитим на квартали площею близько 2 га. Планувалося створити 16 поздовжніх авеню і 155 поперечних вулиць. У 1853 році між 5-й і 8-й авеню (від 59-ї до 110-ї вулиці) було виділено місце для Центрального парку. Деякі вулиці отримали згодом власні імена (Парк-авеню, Вест-енд та інші). Інші вулиці прокладені додатково (Медісон-авеню, Лексінгтон-авеню).

Виняток становить Бродвей: він перетинає практично все місто навскіс і продовжується в Гарлем і Бронкс. Згідно з легендою, лінія однієї з найзнаменитіших вулиць світу повторює стежку, по якій індіанці гнали худобу на водопій[13].

Райони[ред.ред. код]

Нью-Йорк складається з п'яти районів. Кожен з них також є округом. До них відносяться:

Архітектура Нью-Йорка[ред.ред. код]

203, 29-та стріт: дерев'яний каркасний (1870 рік) і цегляний будинок (1790)

Нині архітектура міста має дві потужні домінанти, підкреслені великою кількістю хмарочосів: Фінансовий округ і Середній Мангеттен. Частина міста на захід від 5-тої авеню називається західною, решта — східною. Поперечні вулиці мають, таким чином, різне найменування в різних частинах міста, наприклад, 42-а західна і 42-я східна вулиці.

У XVII–XVIII століттях у будівництві переважали дерев'яні каркасні і зроблені з колод будинки, устрій яких перенесено з Європи тодішніми колоністами. Однак після спустошливої пожежі 1835 року дерев'яне будівництво обмежили. В XIX столітті місто забудовується будинками переважно з цегли і природного каменю, які завозився з каменоломень Нової Англії[14]. Всі будівлі вище шести поверхів обов'язково оснащувалися водонапірними резервуарами для того, щоб знизити необхідний тиск у водопровідних магістралях.

Надвисотне будівництво[ред.ред. код]

Перший хмарочос New York World Building, зведений 1890 року

Основу сучасної архітектури Нью-Йорка становлять хмарочоси — будинки висотою понад 150 м. Хоча перші хмарочоси з'явилися в Чикаго, а зараз поширені в усьому світі, архітектурний вигляд Нью-Йорка по праву асоціюється як надвисотне будівництво. В місті збудовано понад 5 500 висотних будівель, з них 50 мають висоту понад 200 м. За кількістю таких будівель Нью-Йорк поступається лише Гонконгу. Розвитку висотного будівництва сприяла замкнутість території (центр міста стоїть на острові), висока ціна землі, а також наявність міцних скельних порід, що виходять практично на поверхню (наприклад, в Центральному парку).

Переважна більшість хмарочосів у Нью-Йорку зосереджена в Мангеттені, хоча свої висотки є й в інших районах. Через необхідність природного освітлення хмарочоси не зведені «плечем до плеча», а чергуються з менш високими будинками. Незважаючи на вимушену схожість, висотні будівлі Нью-Йорка досить різноманітні. Більшість хмарочосів мають власні імена. Так, одна з перших офісних висотних будівель на Бродвеї, що отримала ім'я «Боулінг Грін» (англ. Bowling Green), побудували для судноплавних компаній 1898 року англійські архітектори брати Вільям Джеймс і Джордж Ешдаун Одслі. 17-поверхова будівля виконана в лаконічному стилі грецького відродження з використанням класичних ордерів.

Першим справжнім хмарочосом Нью-Йорка вважається незбережений донині New York World Building, побудований 1890 року. Його висота становила 106 метрів[15]. Хоча це була не перша в місті висотка, але World Building став першою будівлею, яка перевершила по висоті 85-метрову Церкву Трійці[16]. World Building залишалася найвищою будівлею до 1899 року, а 1955 року зруйнована для того, щоб звільнити місце під будівництво нового в'їзду на Бруклінський міст[16].

Empire State Building та Chrysler Building, побудовані в стилі Art Deco
Woolworth Building висотою 241 м, побудована 1913 року

1907 року практично на березі річки Гудзон архітектор Кас Гілберт (1859–1934) побудував будинок висотою 99 м, призначений також для судноплавних компаній. Чітке членування верхньої частини фасаду колонами і пірамідальне завершення даху надає будівлі деяку схожість з Вестмінстерським Біг-Беном. В наш час[Коли?] будівля носить назву West Street Building.

Офісна будівля Woolworth Building висотою 241 м, побудована 1913 року тим самим Кассом Гілбертом, задумано в неоготичному стилі. Як і більшість будівель у місті, вона має потужний сталевий каркас. Будинок облицьований глазурованими керамічними плитками (так звана, «архітектурна теракота»), що імітують різьблення по каменю. Хмарочос увінчаний дахом з мідним покриттям, що став від часу зеленуватим.

Одна з найкрасивіших будівель міста — 319-метрова Chrysler Building, побудована 1930 року архітектором Вільямом ван Еленом для штаб-квартири однойменної автомобільної компанії. Вона стала першою в світі будівлею, яка перевершила висоту 1 000 футів. Проект, виконаний у постмодерністському стилі Арт-деко, запам'ятовується вершиною з величезними дугами сталевого кольору, що символізують колеса автомобіля. Таку саму висоту, що й Chrysler Building має Trump Building на Уолл-стріт, якою володіє американський магнат Дональд Трамп.

Найвища будівля Нью-Йорка — 102-поверховий хмарочос Empire State Building висотою 382 м (449 м зі шпилем). Ця будівля побудована в Мангеттені в 1931 році[17], другою за висотою в США і десятою за висотою у світі. Також Empire State Building залишався найвищим будинком планети до 1972 року. До 2001 року найвищою будівлею був Всесвітній торговий центр, зруйнований у результаті терористичного акту 11 вересня 2001.

Панорама Нью-Йорка[ред.ред. код]

Вид на центральний Мангеттен з будівлі Емпайр-Стейт-Білдінг

Культура[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Концертні зали[ред.ред. код]

Бібліотеки[ред.ред. код]

Оркестри[ред.ред. код]

Театри[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Стадіон Янкі в Окрузі Бронкс

Бейсбол[ред.ред. код]

Чотири професійні бейсбольні команди грали в місті Нью-Йорку. «Бруклін Доджерс» були в окрузі Бруклін від 1883 до 1958 і переїхали до Лос-Анджелес під назвою «Лос-Анджелес Доджерс» (англ. Los Angeles Dodgers). «Нью-Йорк Джайентс» були в окрузі Мангеттен від 1883 до 1958 і переїхали до Сан-Франциско під назвою «Сан-Франциско Джайнтс» (англ. San Francisco Giants).

«Нью-Йорк Янкіс» (англ. New York Yankees) переїхали з міста Балтимор, Меріленд у 1901 до округи Бронкс і нині команда є членом Східного дивізіону, Американської бейсбольної ліги, Головної бейсбольної ліги.

«Нью-Йорк Метс» (англ. New York Mets) заснована у 1962 в окрузі Флашінґ, Квінз і нині команда є членом Східного дивізіону, Національної бейсбольної ліги, Головної бейсбольної ліги.

Щорічний Нью-Йоркський марафон — найбільший марафон в світі[18]. На фото бігуни на Мосту Верразано

Американський футбол[ред.ред. код]

Нью-Йорк має дві професійні команди з американського футболу. «Нью-Йорк Джайентс» (англ. New York Giants) заснована у 1925. Команда є членом Східного дивізіону, Національної футбольної конференції, Національної футбольної ліги.

«Нью-Йорк Джетс» (англ. New York Jets) заснована у 1960. Команда є членом Східного дивізіону, Американської футбольної конференції, Національної футбольної ліги.

Баскетбол[ред.ред. код]

«Нью-Йорк Нікс» — баскетбольна команда Нью-Йорка.

Хокей[ред.ред. код]

Нью-Йорк має дві професійні хокейні команди. «Нью-Йорк Рейнджерс» (англ. New York Rangers) — заснована у 1926 професійна хокейна команда базується на острові Мангеттен. «Нью-Йорк Рейнджерс» одна із шести найстарших команд у Національній хокейній лізі.

«Нью-Йорк Айлендерс» (англ. New York Islanders ) — заснована у 1972 році професійна хокейна команда базується в Юніондейл, Лонґ-Айленд.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Нью-Йорк — центр культури та інформації США. Тут базуються штаб-квартири головних телевізійних компаній США — CBS, NBC і BBC, діють понад 100 зареєстрованих радіостанцій, що віщають в середньохвильовому і ультракороткому діапазонах, друкуються наймасовіші журнали («Newsweek», «Time», «Fortune») і газети з міжнародною репутацією: New York Times, Daily News, New York Post і рупор американського бізнесу The Wall Street Journal, що має найбільший в США наклад. У місті виходять газети більш ніж на 40 мовах.

Засоби масової інформації щодня розносять новини про нескінченну низку подій у різноманітному і бурхливому культурному житті Нью-Йорка; про новини всесвітньо відомого Бродвею, який має 38 сценічні майданчики і є безперечним театральним законодавцем всієї країни; про досягнення вітчизняного і зарубіжного кінематографу, зразки якого демонструються приблизно в 400 кінотеатрах — від велетенського Радіо-Сіті Мюзик-холу на 6,2 тис. місць до зовсім крихітних залів; про програми концертів і виступах знаменитостей, екстравагантних шоу й іншого роду видовищних заходів, у тому числі у всесвітньо відомої «Метрополітен-опера» і концертних залах Аліс Таллі-хол, Карнегі-хол, що славиться своєю чудовою акустикою.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. the Mayor, New York City Office of (2014-02-15). «Biography». New York, City of. Процитовано 2014-02-15. 
  2. http://blogs.wsj.com/metropolis/2014/03/27/new-york-city-population-hits-record-high/
  3. «Annual Estimates of the Resident Population for Incorporated Places over 100,000, Ranked by July 1, 2009 Population: April 1, 2000 to July 1, 2009 (SUB-EST2009-01)». U.S. Census Bureau
  4. World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010
  5. Х.Весна. Гайворонський Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c. с. 322
  6. Sassen, Saskia (2001). The Global City: New York, London, Tokyo (вид. 2). Princeton University Press. ISBN 0691070636. 
  7. US Metro Economies // usmayors.org (Перевірено 10 червня 2009)
  8. «London vs. New York, 2005–06» (PDF). Cinco Dias. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-03-11. 
  9. «New York still World's Financal Capital, 2005–06» (PDF). Marketwatch. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2007-07-27. 
  10. «Protecting and Growing New York City's Industrial Job Base» (PDF). The Mayor's Office for Industrial and Manufacturing Business. January 2005. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-09-01. 
  11. Как выгодно вложить деньги во время кризиса // Независимая газета (Перевірено 10 червня 2009)
  12. Москва на четвертом месте по стоимости элитного жилья // vsluh.ru (Перевірено 10 червня 2009)
  13. Shorto, Russell. «The Streets Where History Lives», The New York Times, February 9, 2004.
  14. Wilson, Rufus Rockwell. New York: Old & New: Its Story, Streets, and Landmarks: J. B. Lippincott, 1902. 354 р.
  15. «World Building». SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2007-11-19. 
  16. а б «World Building». Emporis.com. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-16. 
  17. «Empire State Building». Emporis.com. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2007-11-19. 
  18. World's Largest Marathons, Association of International Marathons and Road Races (AIMS). Retrieved June 28, 2007.
  19. «Sister Cities». Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  20. Madrid city council webpage «Mapa Mundi de las ciudades hermanadas». Ayuntamiento de Madrid. 

Посилання[ред.ред. код]