Нью-Йорк Таймс
| Нью-Йорк Таймс | |
|---|---|
 |
|
| Тип | щоденна газета |
| Формат | повношпальтовий |
|
|
|
| Власник | Нью-Йорк Таймс Компані |
| Видавець | Артур Шульцбергер - молодший |
| Головний редактор | Джілл Абрамсон, із липня 2011 р. |
| Заснована | 1851 |
| Мова | англійська |
| Головний офіс | The New York Times Building 620 Eighth Avenue Нью-Йорк, NY 10018 США |
| Наклад | 1 077 256 [1] |
| ISSN | 0362-4331 |
|
|
|
| Веб-сторінка: nytimes.com | |
«Нью-Йорк Таймс» (англ. The New York Times) — найстаріша щоденна газета Нью-Йорка і Сполучених Штатів Америки.
Зміст |
Історія [ред.]
Від часу заснування газети в 1851 р. вона прагнула знайти підтримку серед освіченої, інтелектуальної аудиторії США і намагалася уникати сенсаційності у висвітленні новин.
В 1896 газета була куплена Адольфом Оксом, який вивів її на рівень респектабельної міжнародної газети. Престиж газети значно підвищився завдяки репортажам про катастрофу Титаніка та з фронтів двох світових воєн.
В 1970-х роках газета була пов'язана зі скандалом навколо публікації секретних документів Пентагону щодо участі США у В'єтнамській війні. Верховний Суд США дозволив газеті друкувати цей матеріал, який викликав значну зацікавленість в американської аудиторії і підвищив рейтинг газети. Пізніше під керівництвом Артура Окс-Шульцбергера газету було реорганізовано, радикально змінився її творчий штат і розпочався друк газети в інших штатах США.
Сьогодні «Нью-Йорк Таймс» — одна з найповажніших і найвпливовіших газет у світі. «Нью-Йорк Таймс Компані» крім цієї газети також видає інші (зокрема, Бостон Глоуб), журнали та інші ЗМІ включно з електронними та інтернет-виданнями.
Відомі журналісти [ред.]
- Волтер Дюранті — отримав престижну Пулітцерівську премію в журналістиці. Заперечував Голодомор в Україні 1930-х років у своїх публікаціях.
- Джейсон Блер (англ. Jayson Blair) — через плагіат та фабрикацію фактів в статтях був вимушений звільнитись в 2003 році.
- Джудіт Міллер (англ. Judith Miller) — стаття на першій шпальті газети про труби для збагачення урану, знайдені в Іраку, з посиланням на «анонімні джерела» стала одним із аргументів на користь війни в Іраку. Подальший аналіз показав, що знайдені труби не придатні для названих цілей. У 2005 році була вимушена звільнитись через звинувачення в необ'єктивності.
Критика [ред.]
На адресу видання неодноразово лунала критика. Так, наприклад, колумніст Джек Андерсон став жертвою операції КДБ з дезінформації, ТУКАН, та послався на сфабрикований лист як свідчення причетності ЦРУ до брудних моментів операції «Кондор»[2].
Заперечення Голодомору [ред.]
Голова журналістського бюро газети в Москві в 1922–1936 роки, Волтер Дюранті, заперечував та замовчував повідомлення про голод в Радянському Союзі, особливо, Голодомор[3][4][5][6]. В 2003 році Таймс найняла професора історії Россії Марка фон Хагена з Колумбійського університету для перевірки репортажів Дюранті. Фон Хаген дійшов висновку, що Дюранті висвітлював події упереджено та некритично, і надто часто повторював сталінську пропаганду[7].
Висвітлення Палестино-ізраїльського конфлікту [ред.]
Монографія[8] про дослідження проведене CAMERA, доходить висновку, що висвітлення арабо-ізраїльського конфлікту в Нью-Йорк Таймс упереджене на користь палестинців, та уникає згадок контр-аргументів[9]. Дослідження «Осуд Ізраїлю — Висвітлення Палестино-Ізраїльського конфлікту в Нью-Йорк Таймс, 1 липня — 31 грудня 2011 року» (англ. Indicting Israel - New York Times Coverage of the Palestinian-Israeli Conflict - A July 1 – December 31, 2011 Study є частиною серії монографій Комітету за точність висвітлення подій на Близькому сході в Америці (англ. Committee for Accuracy in Middle East Reporting in America, CAMERA) 2012 року. В підсумковому розділі, написаному Рікі Холландером (англ. Ricki Hollander) та Жіладом Іні (англ. Gilead Ini), сказано, що основним висновком дослідження є виявлення незбалансованого, сталого, наскрізного засудження Ізраїлю, яке домінує в розділах новин та коментарів. Також, у висновках йдеться про те, що «точка зору Ізраїлю отримує менше уваги, аніж палестинців, особливо критика Ізраїлю не просто посилена, а навіть підтримується.»[8] Дослідження охопило всі статті в розділах новин та колонки редактора в друкованій версії газети, що безпосередньо стосуються палестино-ізраїльського конфлікту (1 липня — 31 грудня 2011 року).
Примітки [ред.]
- ↑ Most Papers Again Report Big Declines in Circulation, The New York Times (Перевірено 3 лютого 2009)
- ↑ Lloyd Billingsley (24 січня 2006). «Chile con Commies». FrontPage Magazine.
- ↑ Lyons, Eugene. Assignment in Utopia. Greenwood Press Reprint. Процитовано April 23, 2012.
- ↑ Conquest, R. Reflections on a Ravaged Century. W.W. Norton & Company. New York. 2000.
- ↑ Stuttaford, Andrew (May 7, 2003). «Prize Specimen — The Campaign to Revoke Walter Duranty's Pulitzer». National Review.
- ↑ «The Foreign Office and the famine: British documents on Ukraine and the Great Famine of 1932–1933». Studies in East European nationalisms.
- ↑ «N.Y. Times Urged to Rescind 1932 Pulitzer». USA Today. Retrieved February 2, 2008.
- ↑ а б «Indicting Israel New York Times Coverage of the Palestinian–Israeli Conflict – A July 1 — December 31, 2011 Study» (формат PDF). Monograph Series. Committee for Accuracy in Middle East Reporting in America 2012. Процитовано 19 грудня 2012.
- ↑ «CAMERA Monograph: Indicting Israel: New York Times Coverage of the Palestinian-Israeli Conflict». Committee for Accuracy in Middle East Reporting in America 2012. Процитовано December 19, 2012.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- nytimes.com — Нью-Йорк Таймс в інтернеті.
