Нюрнберзька фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нюрнберзька фортеця
Nürnberger Burg
Nürnberger Burg im Winter von SüdWest.JPG
Статус: відкритий для огляду.
Країна: Німеччина
Місце розташування: Нюрнберг, Баварія
Географічні координати: 49°27′28″ пн. ш. 11°04′33″ сх. д. / 49.45778° пн. ш. 11.07583° сх. д. / 49.45778; 11.07583
Початок будівництва: ХІІ ст.
Завершення будівництва: XIX ст.

Ню́рнберзька форте́ця (нім. Nürnberger Burg) — пам'ятка середньовічної архітектури на півночі Нюрнберга, Баварія. Належить до числа найвидатніших архітектурних і культурних пам'яток Німеччини.

Розташована на північ від річки Пегніц на вершині скелі, що підноситься над Зебальдським Старим містом (Sebalder Altstadt). Складається з Імператорської фортеці (Kaiserburg) у західній і Бургграфської фортеці (Burggrafenburg) та будівель Імператорського міста («Reichsstädtische Bauten») у східній частині.

Історія[ред.ред. код]

Tiefer Brunnen («глибокий колодязь», невеликий будинок з двосхилим дахом у центрі) і вежа Sinwellturm.
Нюрнберзька фортеця, 1900

Під час археологічних досліджень поховань на території фортеці були знайдені сліди поселень, заснованих раніше 1000 року. Було виявлено фундамент круглої сторожової вежі з товщиною стін понад два метри, який представниками Баварського управління культурної спадщини був датований близько 1000 року н. е.

Перша згадка про місто датується 1050 роком, коли Генріх III відвідав місто. Замок постає у документах лише у 1105 році. У 1140 році король Конрад III почав будівництво другого замку на місці заснування королівської резиденції.

У ХІІІ столітті Нюрнберг став Імператорським вільним містом і на нього були покладені обов'язки утримання замка. У 1377 році розпочато зведення Спостережної вежі (нім. Luginsland).

На початку XIX століття фортеця знаходалась у занедбаному стані, тому у другій чверті століття були вжиті заходи із збереження пам'ятки.

Фортечні споруди були пошкоджені під час бомбардувань Нюрнберга силами союзників у Другій світовій війні (19441945). Після війни під керівництвом Рудольфа Естерера та Юлія Лінке фортеця була відновлена в історичному вигляді, у тому числі вежа Luginsland, яка була повністю зруйнована.

Сьогодні східні муніципальні будівлі замку (Kaiserstallung і Luginsland) використовуються як хостел.

Південніше підніжжя скелі знаходиться будинок Альбрехта Дюрера, у якому відомий художник народився і провів частину свого життя.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Нюрнберзька фортецянім.
  • Ernst Mummenhoff. Die Burg zu Nürnberg. Geschichtlicher Führer für Einheimische und Fremde. 4. Auflage. Schrag, Nürnberg 1926. (Nachdruck mit einem Nachwort des Neuherausgebers G. Ulrich Großmann. Verlag des Germanisches Nationalmuseums, Nürnberg 1997, ISBN 3-926982-52-7, mit Auswahlbibliographie zur neueren Literatur.)
  • Gerhard Pfeiffer: Studien zur Geschichte der Pfalz Nürnberg. In: Jahrbuch für fränkische Landesforschung. 19, 1959, ISSN 0446-3943, S. 303–366.
  • Günther P. Fehring, Anton Ress: Die Stadt Nürnberg. Kurzinventar. 2. Auflage, bearbeitet von Wilhelm Schwemmer. Deutscher Kunstverlag, München 1977, ISBN 3-422-00558-7, S. 152–165 (Bayerische Kunstdenkmale 10), (Unveränderter Nachdruck. ebenda 1982).
  • Heinz-Joachim Neubauer: Der Bau der großen Bastei hinter der Veste 1538–1545. Mitteilungen des Vereins für Geschichte der Stadt Nürnberg, 69. Band, Nürnberg 1982, S. 196–263.
  • G. Ulrich Großmann, Birgit Friedel: Die Kaiserpfalz Nürnberg. Schnell & Steiner, Regensburg 1999, ISBN 3-7954-1216-1 (Burgen, Schlösser und Wehrbauten in Mitteleuropa 1).
  • Ulrich Großmann: Die Kaiserburg zu Nürnberg. Literaturbericht und Forschungsstand. In: G. Ulrich Großmann (Red.): Burgenbau im 13. Jahrhundert. Herausgegeben von der Wartburg-Gesellschaft zur Erforschung von Burgen und Schlössern in Verbindung mit dem Germanischen Nationalmuseum. Deutscher Kunstverlag, München u. a. 2002, ISBN 3-422-06361-7 , S. 83-98 (Forschungen zu Burgen und Schlössern 7).
  • Alexander Thon: … ut nostrum regale palatium infra civitatem vel in burgo eorum non hedificent. Studien zu Relevanz und Gültigkeit des Begriffes «Pfalz» für die Erforschung von Burgen des 12. und 13. Jahrhunderts. In: G. Ulrich Großmann (Red.): Burgenbau im 13. Jahrhundert. Herausgegeben von der Wartburg-Gesellschaft zur Erforschung von Burgen und Schlössern in Verbindung mit dem Germanischen Nationalmuseum. Deutscher Kunstverlag, München u. a. 2002, ISBN 3-422-06361-7 , S. 45-72.
  • André Fischer: Neues Buch zur Geschichte von Nürnbergs Wahrzeichen. Gründeten Schweinfurter die Burg? (Rezension in: Nürnberger Zeitung. Nr. 74 vom 29. März 2007, S. 11 (mit Fotos) — online)
  • Birgit Friedel: Die Nürnberger Burg. Geschichte, Baugeschichte und Archäologie. Imhof-Verlag, Petersberg 2007, ISBN 978-3-86568-036-5 (Schriften des Deutschen Burgenmuseums 1), (Zugleich: Universität Bamberg, Dissertation 2005), (+ 1 CD-ROM).
  • Hans Gaab, Uwe Lemmer, Ekkehard Wagner (Hrsg.): Astronomie auf der Kaiserburg Nürnberg. Europaforum-Verlag, Lauf a. d. Pegnitz 2007, ISBN 978-3-931070-49-6.