Нідерланди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівство Нідерландів
нід. Koninkrijk der Nederlanden

Нідерланди

Прапор Нідерландів Герб Нідерландів
Прапор Герб
Девіз: Je Maintiendrai
(«Я вдержу»)
Гімн: Het Wilhelmus
(«Вільгельмова пісня»)
Розташування Нідерландів
Столиця
(та найбільше місто)
Амстердам
52°21′ пн. ш. 04°52′ сх. д. / 52.350° пн. ш. 4.867° сх. д. / 52.350; 4.867
Офіційні мови нідерландська,
фризька мова (друга офіційна, тільки в провінції Фрисландія)
Державний устрій Конституційна монархія
 - Король Віллем-Олександр
 - Прем'єр міністр Марк Рютте2010)
Незалежність від Іспанії  
 - Задекларована 23 травня 1568 
 - Визнана 30 січня 1648 
Площа
 - Загалом 41 526 км² (134)
 - Води (%) 18,41
Населення
 - оцінка 2008 р. 16 408 557 (61)
 - Густота 395 осіб/км² (15)
ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка
 - Повний $670 929 млрд. (16)
 - На душу населення $35 078 (10)
ВВП (номінальний) 2005 р., оцінка
 - Повний $625 271 млрд. (16)
 - На душу населення $38 618 (10)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен інтернету .nl
Телефонний код +31

Нідерла́нди (нід. Nederland МФА: [ˈneːdərˌlɑnt]), офіційно Королі́вство Нідерла́ндів (нід. Koninkrijk der Nederlanden) — країна на заході Європи на березі Північного моря. Складається з західноєвропейської території та Антильських островів Бонайре, Саба та Сінт-Естатіус, разом з островами Аруба, Кюрасао та Сінт-Мартен (які мають особливий статус) складає Королівство Нідерландів.

Часто країну неофіційно називають Голландією за назвою однієї з семи провінцій, що спочатку входила в Республіку Сполучених провінцій Нідерландів у XVI столітті.

Географія[ред.ред. код]

Муніціпалітети Нідерландів у Карибському морі
Рельєфна мапа Нідерландів

Географічне розташування[ред.ред. код]

Нідерланди розташовані в західній частині Середньоєвропейської рівнини. З півночі та заходу країна омивається водами Північного моря. Уздовж берегів тягнуться піщані дюни, вати, марші та розташовані польдери (осушені людиною морські території). Унікальність Нідерландів полягає в тому, що досить велику частину території країни було отримано шляхом осушення. Приблизно 50 % території, на якій проживає 60 % населення, лежить нижче рівня моря, а ще третина має висоту всього до 1 м. Сама назва країни в перекладі означає низинні землі, що й пояснюється розташуванням країни в пласких низовинах дельт річок.

Загальна довжина кордонів становить 1 027 км, з них: кордон з Німеччиною — 577 км, з Бельгією — 450 км.[1] На заході та півночі омивається водами Північного моря, берегова лінія має довжину 451 км.[1] Загальна площа території країни становить 41 543 км², з них суходіл займає 33 893 км², внутрішні води — 7 650 км².[1]

Крайні точки:

Рельєф[ред.ред. код]

За рельєфом країна поділяється на 2 частини. На півночі та заході знаходяться низько лежачі землі, більша частина яких розташовані в дельті річок Рейн, Маас та Шельда. По березі моря тягнеться смуга піщаних дюн шириною до 405 м та висотою до 60 м, які разом з системою гребель, дамб та шлюзів захищають низинні родючі землі (марші) від затоплення.

Південна та східна частина країни лежить вище рівня моря. На сході переважають горбисті ландшафти, а південний район займають піщано-глинисті рівнини, які переходять в горбисто-лесові ландшафти передгірної частини Арденн. В найпівденнішій частині Лімбургу місцевість підвищується до 300—320 м. Тут, на вапняковому плато, яке розчленоване річковими долинами, знаходиться і найвища точка Нідерландів — гора Вальсерберг заввишки 321 м. На схід від маршів розташовані горбисті ділянки рівнини (гести), складені льодовиковими відкладами. На південний схід від озера Ейсселмер зберігся моренний рельєф — гряди висотою до 106 м.

Геологія[ред.ред. код]

На півночі Нідерландів переважають сучасні та плейстоценові піщано-глинисті морські та річкові відклади. Зі сходу розташовані льодовикові та флювіогляціальні відклади. Дельти річок складені річковими відкладами, а землі південної провінції Лімбург складаються в основному з вапняків, мергелів та крейди пізнього мезозою, палеогену та неогену. Від Рейнських Сланцевих гір через територію колишньої затоки Зейдерзе в північно-західному напрямку тягнеться Центральнонідерландський вал осадових порід. В інших місцях прошарки залягають спокійно.

Країна має досить значні запаси природного газу та нафти, родовища яких розташовані в областях відносних западин на захід та схід від озера Ейсселмер, а також на шельфі Північного моря. Також є запаси кам'яного та бурого вугілля на півдні Лімбургу, торфу, кухонної солі та каоліну.

Гідрографія[ред.ред. код]

На території Нідерландів розташовані гирла великих європейських річок: Рейн, Маас та Шельда. Вони утворюють спільну величезну дельту. Річки повноводні протягом року, їхні русла спрямлені та з'єднані каналами, а стік зарегульований. Наноси приводять до того, що русла річок повільно піднімаються над навколишніми низовинами, через що більшість річок обнесені захисними валами. Рукава та естуарії річок, а також озера, з'єднані між собою численними каналами, найбільші серед яких: Корбулона, Гент-Терньозен, Амстердам-Рейн, Нордзе-канал та Юліана-канал.

Між Західно-Фризькими островами та континентальною частиною Нідерландів розташована затока Ваддензе, яка є частиною Північного моря і має невеликі глибини. У країні розташовано досить багато озер. В південно-західній частині знаходиться озеро Гревелінген. В Фрисландії є група озер, які розташовані нижче рівня моря. До неї входять Флюссен, Слотермер, Тьокемер, Снекермер. На півночі країни розташоване озеро Лауверсзе, яке раніше було затокою моря.

Осушення моря[ред.ред. код]

«Якби не було дамб та піщаних дюн»

На початку XXI століття нижче за рівень моря було розташовано понад 50 % території країни, включаючи майже всі західні землі. Більшу їх частину нідерландці почали відвойовувати у моря ще у XIII столітті і зуміли перетворити на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілководь були обгороджені греблями, вода викачувалася спочатку за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами. В 1282 році потоп в день Святої Люсії призвів до утворення затоки Зьойдерзе, яка після будівництва греблі Афсльойтдейк перетворилась на прісноводне озеро Ейсселмер. Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко розташовані вище навколишніх межиріччів, складених пухкими осадовими породами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями. З 1927 в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проекту з осушення затоки Зьойдерзе. До 1932 було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Так був створений перший польдер Вірінгермер на північному заході, потім Уркерланд на північному сході. Таким же чином були осушені території східного і південного Флеволанду. У кінці 1980-их років завершилося створення Маркерварду. На них в 1985 році утворили провінцію Флеволанд. Зі східного та південного боків залишили протоку, яка являє собою низку з'єднаних між собою озер. В 1975 році була збудована дамба Гавтрибдейк, яка відокремила від озера Ейсселмер південно-західну частину — озеро Маркермер. Після повного закінчення проекту у моря буде відвойовано понад 60 % початкової площі затоки.

Ще один проект під назвою «Дельта», закінчений у 1986, призначався головним чином для захисту зовнішніх частин дельти Рейна і Мааса з численним островами від повеней. Сьогодні в Нідерландах розглядається проект будівництва гребель між Фризькими островами, які обрамовують північне побережжя країни. Так, планується осушити мілководну затоку Ваддензе, що тягнеться між островами і материком. У 1990-их роках стратегія гідротехнічних і меліоративних робіт, що налічували тисячолітню історію, неабияк змінилася. Тепер планується перетворити близько 240 тис. га, або приблизно 1/10 всіх сільськогосподарських угідь країни, в ліси, луки і озера з метою охорони навколишнього середовища.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат в Нідерландах морський, помірно-теплий. Пересічні температури січня становлять +1-+3 °C, липня — +16-+17 °C. Сонячних днів мало, погода мінлива, часто виникають сильні тумани[2]. При потраплянні холодного повітря зі сходу нижня течія річки Рейн та озеро Ейсселмер замерзають. Опадів випадає 650—750 мм за рік, в основному у вигляді дощу. Снігопади дуже рідкісні.

Ґрунти[ред.ред. код]

Піщані прибережні захисні дюни

На території Нідерландів переважають підзолисті ґрунти, в прибережних районах розвинені родючі мулисті ґрунти маршів, а по долинам річок — алювіально-лучні. Дерново-підзолисті ґрунти та торфові болота поширені на півночі та сході країни, а в районі південного Лімбургу зберігся лес еолового походження.

Рослинність[ред.ред. код]

Високий ступінь засоленості території та її залюдненості призвело до знищення лісів. Ліси та чагарники, а це переважно посадки сосни та тополі на дюнах, займають 7-8 % площі. Понад 40 % території країни займають землі під пасовища, 35 % — рілля, теплиці та сади, більш як 10 % — забудови та дороги. Ліси представлені головним чином окремими гаями та парками, також багато декоративної зелені. Основні породи дерев — дуб, бук, граб, ясен, тис, по берегам річок зростають верби. На дюнах поширені сосни та обліпиха, піщані райони зайняті вересовими пустками та чагарниками.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Через велику густоту населення тваринний світ країни дуже бідний. Серед ссавців збереглись олені, борсуки та лисиці, на дюнах водяться дикі кролі. Країна лежить на шляху щорічної міграції численних птахів (гуси, казарки, чайки та кулики, всього 180 видів). В дельтах Рейну, Маасу та Шельди організовані охоронні місця та зимівники. Північне море багате на промислову рибу: оселедець, тріска, макрель тощо.

Охорона природи[ред.ред. код]

В Нідерландах налічується 20 національних парків, а також декілька заповідників, загальна площа яких становить 127 тис. га. З цієї території більшу частину займають мілководдя, на яких здійснюється охорона мідієвих банок та місць проживання тюленів. Найбільший національний парк країни розташований в колишньому естуарії Східної Шельди й має площу в 37 тис. га.

Державний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Королівство Нідерландів складається з 12 провінцій:

ProvincesOfTheNetherlands.gif
Прапор Провінція Площа,
км²
Населення,
тис. осіб (2009[3])
Столиця
Gelderland-Flag.svg Гелдерланд 4975 1991062 Арнем
Flag Groningen.svg Гронінген 2336 574092 Гронінген
Flag Drenthe.svg Дренте 2642 489918 Ассен
Flag of Zeeland.svg Зеландія 1788 380984 Мідделбург
NL-LimburgVlag.svg Лімбург 2153 1122604 Маастрихт
Flag of Overijssel.svg Оверейсел 3327 1125435 Зволле
Flag Zuid-Holland.svg Південна Голландія 2818 3481558 Гаага
Flag North-Holland, Netherlands.svg Північна Голландія 2670 2646445 Гарлем
North Brabant-Flag.svg Північний Брабант 4919 2434560 Гертогенбос
Utrecht (province)-Flag.svg Утрехт 1386 1210869 Утрехт
Flevolandflag.svg Флеволанд 1419 383449 Лелістад
Frisian flag.svg Фрисландія 3349 644811 Леуварден

До Королівства ще входять спеціальні муніципалітети Бонайре, Саба та Сінт-Естатіус у Карибському морі. За конституцією головне місто країни — Амстердам, проте парламент, уряд країни та посольства містяться в Гаазі.

Політична структура[ред.ред. код]

Королева Беатрикс Вільгельміна Армгард
Прем'єр-міністр Марк Рютте

Нідерланди - це Конституційна монархія. Перша конституція Нідерландів була прийнята 1815 року і наділяла основною владою в країні монарха, але давала й законодавчі повноваження двопалатному парламенту (Генеральним штатам). Сучасну конституцію країни було прийнято в 1848 році з ініціативи короля Віллема II і відомого ліберала Йогана Рудольфа Торбеке. Цю конституцію можна вважати «мирною революцією», тому що вона різко обмежила владу короля і передала виконавчу владу кабінету міністрів. Парламент віднині обирався на прямих виборах і отримав великий вплив на рішення уряду. Таким чином, Нідерланди стали однією з перших країн в Європі, що зробили перехід від абсолютної монархії до конституційної і парламентської демократії.

У 1917 році зміна в конституції дала виборчі права всім чоловікам, що досягли 23 років, у 1919 році право голосу отримали всі жінки. З 1971 року право голосу мають всі громадяни, що досягли 18 років. Найбільший перегляд конституції стався в 1983 році. Відтоді населенню гарантувалися не лише політичні, але і соціальні права: захист від дискримінації (на підставі релігії, політичних переконань, раси, статі тощо), заборона на смертну кару і право на прожитковий мінімум. Уряд отримав обов'язок захищати населення від безробіття і охороняти довкілля. Декілька змін в конституції після 1983 року відмінили строкову службу в армії і дозволили використовувати збройні сили для миротворчих операцій за кордоном.

Монарх Нідерландів офіційно є голова держави. З 1980 року королевою є Беатрикс Вільгельміна Армгард із старовинної оранської династії, спадкоємцем престолу — є її син Віллем Олександр. З 1890 року на престолі знаходилися лише жінки. Монарх нерідко відрікається від престолу на користь спадкоємця після досягнення літнього віку, проте Беатрикс (1938 року народження) доки не збирається цього робити. На практиці монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але в той же час має певний вплив на формування нового уряду після парламентських виборів і на призначення королівських комісарів в провінціях.

Законодавчою владою володіють Генеральні штати (парламент) і у меншій мірі уряд. Парламент складається з двох палат: перша (75 місць) і друга (150 місць). Друга палата, що володіє основною владою, обирається загальним прямим голосуванням на 4 роки за пропорційною виборчою системою, причому для здобуття місць у палаті партія має набрати принаймні 1/150 від числа поданих голосів (це один з найменших у світі прохідних бар'єрів); останні вибори відбулися 9 червня 2010 року. Перша палата обирається непрямим чином провінційними парламентами. Її функції зводяться до ратифікації законопроектів, вже розроблених і прийнятих другою палатою. Основними політичними партіями Нідерландів є Народна партія за свободу і демократію (31 місце в другій палаті парламенту із 150), Партія праці (30 місць), Партія Свободи (24 місця), Християнсько-демократичний заклик (21 місце), Соціалістична партія (15 місць) і Демократи 66 (10 місць).

Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів (уряд). Уряд зобов'язаний погоджувати основні рішення з парламентом, і тому формується на основі парламентської більшості. Жодна партія в недавній історії Нідерландів не мала більшості в парламенті, тому уряди завжди носили коаліційний характер. Прем'єр-міністром з 22 липня 2002 року був лідер Християнсько-демократичного заклику Ян-Петер Балкененде. 22 лютого 2007 року він сформував свій четвертий кабінет міністрів: коаліцію Християнсько-демократичного заклику, Партії праці і малої партії Християнський союз (6 місць в парламенті). Заступниками Балкененде в уряді були лідер Партії праці Вавтер Бос і лідер Християнського союзу Андре Раввут. На парламентських виборах 2010 року перемогу здобула Народна партія за свободу і демократію. Прем'єр міністром став Марк Рютте.

Історія[ред.ред. код]

Територія Нідерландів була заселена ще з останнього льодовикового періоду, коли на її території була тундра з бідною рослинністю. Найстарішим слідам людської діяльності нараховується приблизно 100 тисяч років. Перші жителі були мисливці та збирачі. В кінці льодовикового періоду територія була заселена різноманітними палеолітичними групами. Близько 10 тисяч років тому на території країни проживали мезолітичні племена, а в останні декілька тисячоліть наступив залізний вік з відносно високим рівнем життя.

Під час приходу в ці краї римлян, Нідерланди були заселені германськими племенами. Це були тубанти, канінефати та фризи, які оселились тут близько 600 років до н. е. Кельтські племена, такі як ебурони та менапії, заселили південь країни. На початку римської колонізації в країну також прибули німецькі племена батави та токсандри. В період Римської імперії південна частина сучасних Нідерландів була окупована римлянами й стала частиною провінції Бельгіка, а пізніше — провінцією Нижня Германія.

Вільгельм I Оранський, засновник Нідерландів

Територія Нідерландів знаходиться на невеликій висоті над рівнем моря і впродовж Середніх віків морські шторми та повені з регулярною частотою спричинювали величезні матеріальні збитки та навіть змінювали місцевий ландшафт. Так, наприклад, в сер.XII-кін.XIII ст. процеси ерозії прибережної смуги та катастрофічні повінь Всіх святих 1170 року та повінь Святої Люсії 1287 року зруйнували сухопутний бар'єр між Північним морем та внутрішніми озерами, внаслідок чого прісноводне озеро Флево на 700 років перетворилося на солоний морський лиман Зейдерзее. І лише в XX столітті з винайденням нових інженерних технологій країна відвоювала у моря велику кількість нових територій в ході однойменного проекту Зейдерзее, перетворивши морську затоку на прісноводне озеро Ейсселмер.

В середні віки, Нижні країни, які приблизно включають сучасні Бельгію та Нідерланди, включали в себе різні графства, герцогства та єпархії, що входили до складу Священної Римської імперії. Вони були об'єднані в одну державу під владою Габсбургів в XVI столітті. Після поширення кальвінізму наступила Контрреформація, що привела до розпаду країни. Намагання іспанського короля Філіппа II централізувати державу призвели до повстання проти іспанського панування під керівництвом Вільгельма I Оранського. 26 липня 1581 року була проголошена незалежність країни, офіційно визнана іншими державами тільки після Восьмидесятилітньої війни 15681648 років. В роки війни за незалежність почалося Золоте століття Нідерландів, період економічного та культурного процвітання, яке продовжувалось все XVII століття.

Після припинення французької окупації на початку XIX століття, Нідерланди перетворились на монархію під владою Оранської династії. В 1830 році Бельгія остаточно відділилась від Нідерландів й стала самостійним королівством. Люксембург набув незалежності в 1890 році. Під тиском ліберальних політиків країна в 1848 році була перетворена в парламентську демократію з конституційним монархом. Такий політичний устрій зберігся і до сьогоднішнього дня, з невеликою перервою під час німецької нацистської окупації.

В ході Першої Світової війни Нідерланди зберігали нейтралітет.

Під час Другої світової війни Нідерланди протягом 5 років були окуповані Німеччиною. Під час німецького вторгнення Роттердам був завданий бомбуванню, під час якого був майже повністю зруйнований центр міста. В роки окупації жертвами холокосту стало близько 50 тисяч нідерландських євреїв. Після війни почалось швидке відновлення країни, чому допомагав план Маршалла, організований США. Завдяки цьому Нідерландам швидко вдалось стати сучасною індустріальною державою. Державну незалежність набули й колишні колонії — Індонезія та Сурінам. В результаті масової імміграції з Індонезії, Туреччини, Марокко, Сурінама та Нідерландських Антильських островів країна стала багатокультурною та з великою часткою мусульман серед населення.

25 березня 1957 року Нідерланди стали одними із засновників Європейського Союзу. В 1960-70-ті роки пройшли великі соціальні та культурні зміни, населення отримало широкі соціальні права, пільгові виплати стали одними з найбільших у світі. В червні 2005 року на референдумі по Євроконституції більше половини нідерландців проголосували проти її прийняття. Таким чином держава стала другою, що відкинула проект єдиної Конституції ЄС після Франції.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка зміни чисельності населення

Населення Нідерландів на липень 2009 року склало 16 715 999 осіб,[1] через що країна займає 60 місце у світі, після Камеруну (18,9 млн осіб) та попереду Чилі (16,6 млн осіб)[4]. Природній приріст населення додатній і становить 0,4 %[1].

Більшість населення Нідерландів складають нідерландці — 80,7 %, європейці — 5 %, індонезійці — 2,4 %, турки — 2,2 %, марокканці — 2 %, сурінамці — 2 %, антильці — 0,8 % та інші народи — 4,8 % (2008)[1].

Статева структура: діти до 14 років становлять 17,4 %, пенсіонери за 65 років — 14,9 %, середнього ж віку становлять 67,7 %. Тому середній вік нідерландців становить 40,4 роки, хоча у жінок він дещо менший — 39,6 років, у чоловіків відповідно більший — 41,2 роки[1].

Щодо мов, то держава має дві офіційні мови — нідерландську та фризьку (фризька мова править за одну з двох офіційних мов тільки в провінції Фрисландія ).

Найбільші міста[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Нідерландів
Густота населення Нідерландів за регіонами

В таблиці подано дані про найбільші міста, населення яких становить понад 100 тисяч осіб:

Герб Місто Провінція Населення,
осіб (2009)[3]
Amsterdam wapen.svg Амстердам Північна Голландія 755605
Rotterdam wapen.svg Роттердам Південна Голландія 587134
Den Haag wapen.svg Гаага Південна Голландія 481864
Utrecht gemeente wapen.svg Утрехт Утрехт 299891
Eindhoven wapen.svg Ейндговен Північний Брабант 212269
Coat of arms of Tilburg.svg Тілбург Північний Брабант 203464
Almere wapen.svg Алмере Флеволанд 185746
Groningen stad wapen.svg Гронінген Гронінген 184227
Breda wapen.svg Бреда Північний Брабант 171916
Nijmegen wapen.svg Неймеген Гелдерланд 161817
Enschede wapen.svg Енсхеде Оверейсел 156071
Coat of arms of Apeldoorn.svg Апелдорн Гелдерланд 155332
Haarlem wapen.svg Гарлем Північна Голландія 148191
Coat of arms of Arnhem.svg Арнем Гелдерланд 145574
Coat of arms of Zaanstad.svg Занстад Північна Голландія 144055
Amersfoort wapen.svg Амерсфорт Утрехт 143212
Coat of arms of Haarlemmermeer.svg Гофддорп Північна Голландія 142042
S-Hertogenbosch wapen.svg Гертогенбос Північний Брабант 137775
Zoetermeer wapen.svg Зутермер Південна Голландія 120881
Coat of arms of Dordrecht.svg Дордрехт Південна Голландія 118408
Wapen van Maastricht.svg Маастрихт Лімбург 118286
Coat of arms of Zwolle.svg Зволле Оверейсел 117703
Leiden wapen.svg Лейден Південна Голландія 116787
Coat of arms of Emmen.svg Еммен Дренте 109441
Coat of arms of Ede.svg Еде Гелдерланд 107623

Релігія[ред.ред. код]

Релігійний склад населення Нідерландів (2006 рік)
   Католики (27,0%)
   Протестанти (16,6%)
   Мусульмани (5,7%)
   Індуїсти (1,3%)
   Буддисти (1,0%)
   Невіруючі (48,4%)

Історично в Нідерландах переважає християнство. Християнська місіонерська діяльність на території сучасних Нідерландів почалася в кінці VII - початку VIII століття і до початку IX століття Голландія була повністю християнізована, Утрехтська кафедра в цей же період піднялася до статусу провідної в країні.

Реформація мала в Нідерландах значні наслідки - значна частина нідерландців, особливо на півночі країни, прийняла кальвінізм. Здобуття незалежності від Іспанії було значною мірою вмотивовано релігійними мотивами, в результаті, в Республіці Об'єднаних провінцій кальвінізм став державною релігією, тоді як католицька церква зазнавала гонінь. 1848 року Нідерланди прийняли нову Конституцію, що гарантує свободу діяльності будь-яких релігійних організацій.

Окрім християн, в Нідерландах досить значна кількість мусульман, головним чином із числа емігрантів, з давніх часів існує в Нідерландах єврейська спільнота. Сучасні Нідерланди за релігійними поглядами населення розподіляється таким чином: римо-католики — 30 %, протестанти — 20 % (з них нідерландські реформісти — 11 %, кальвіністи — 6 %, інші протестанти — 3 %), мусульмани — 5,8 %, іншого віросповідання — 2,2 %, атеїстів — 42 % (2006).[1]

Економіка[ред.ред. код]

Нідерланди — високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. Основні галузі економіки: агроіндустрія, машино- і суднобудівна, авто- та літакобудівна, електротехнічна та радіоелектронна, нафтова та нафтохімічна, чорна та кольорова металургія, легка промисловість, алмазообробна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головний морський порт — Роттердам та Амстердам. Міжнародне летовище знаходиться в Амстердамі.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП — $ 442 млрд. Темп зростання ВВП — 3,8 %. ВВП на душу населення — $ 28154. Прямі закордонні інвестиції — $ 6 млрд. Імпорт (нафта, продовольчі товари, зерно, корм, транспортне обладнання і машини) — $ 188 млрд (Німеччина — 20,7 %; Бельгія та Люксембурґ — 10,6 %; Великобританія — 9,7 %; США — 9,4 %; Франція — 7 %). Експорт (продукти харчування (особливо м'ясні і молочні), хімічні продукти, нафтопродукти, машини і транспортне обладнання) — $ 210 млрд (г.ч. Німеччина — 26 %; Бельгія та Люксембурґ — 12,8 %; Франція — 10,6 %; Великобританія — 10,1 %; Італія — 5,8 %). Нідерланди — невелика держава, однак її валовий національний продукт в абсолютному і відносному (на душу населення) вимірі свідчить, що Нідерланди — одна з найбагатших країн у світі, посідає 12-е місце серед країн, що входять в Організацію економічної співпраці і розвитку.

Сільськогосподарські товари: зерно, картопля, цукровий буряк, садовина, городина, худоба та птиця.

Промисловість: Сільськогосподарська промисловість, металеві вироби та машинобудування, електротовари, хімікати, нафтодобування, будівництво, мікроелектроніка, рибальство.

Експортує: Механізми, машини та прилади, хімікати, паливо, харчі. Партнери: Німеччина 25 %, Бельгія 12,4 %, Великобританія 10,1 %, Франція 9,9 %, Італія 6 %, США 4,3 % (2004)

Імпортує: Механізми, машини та транспортне обладнання, хімікати, паливо, харчі, одяг. Партнери в імпорті: Німеччина 17,9 %, Бельгія 9,9 %, США 7,9 %, Китай 7,4 %, Великобританія 6,4 %, Франція 4,8 % (2004)

Див. також: Корисні копалини Нідерландів, Історія освоєння мінеральних ресурсів Нідерландів, Гірнича промисловість Нідерландів.

Кухня[ред.ред. код]

Традиційна нідерландська кухня рясніє рибними стравами, включаючи свіжий оселедець, оброблений і очищений особливим способом. У Нідерландах популярні супи, без них рідко обходиться яка-небудь вечеря у будні або обід у вихідні. В якості основної страви фігурують різноманітні рагу: комбінації тушкованих овочів і м'яса із багатьма прянощами.

Національний напій нідерландців — ялівцева горілка, яку прийнято пити стоячи у невеликих закладах із сільським інтер'єром.

Мешканці Нідерландів їдять п'ять разів на день: рано вранці — сніданок, об 11:00 обов'язкова перерву для кави, після полудня — обід, об 15:00—16:00 обов'язкова перерву для чаю і близько 18:00 — вечеря.

Культура[ред.ред. код]

Рембрандт ван Рейн — один з найвідоміших художників світу
Вітряки у Зансе Сханс

З Нідерландами зазвичай асоціюються вітряні млини, тюльпани, дерев'яні черевики кломпи, вишуканий порцеляновий посуд з Делфта (порцеляна з Делфта).

У Нідерландах працювало багато всесвітньо відомих художників. У XVII столітті жили такі майстри, як Рембрандт, Ян Вермер, Ян Стен та багато інших. У XIX і XX століттях були знамениті Вінсент Ван Гог і Піт Мондріан. Мауріц Корнеліс Ешер відомий як художник-графік. Віллем де Конінг, відомий американський художник, навчався в Роттердамі. Нан ван Мейгерен прославився за свої підробки класичних картин.

У Нідерландах жили філософи Еразм Роттердамський і Спіноза, там були виконані всі основні роботи Декарта. Науковець Хрістіан Гюйгенс відкрив супутник Сатурну Титан і винайшов маятниковий годинник.

Література[ред.ред. код]

«Золоте століття» Нідерландів також привело до розквіту літератури, і основними письменниками були Йост ван ден Вондел і Пітер Корнеліс Гофт. У XIX столітті Едуард Даувес Деккер написав про погане поводження з аборигенами в нідерландських колоніях. Важливими письменниками XX століття були Гаррі Мюліш, Ян Гендрік Волкерс, Сімон Вестдейк, Герард Реве, Віллем Фредерік Германс і Кес Нотебом. Анна Франк написала знаменитий «Щоденник Анни Франк», який був виданий після її смерті у фашистському концтаборі і перекладений з нідерландської на всі основні мови світу.

Архітектура[ред.ред. код]

Нідерланди відомі як країна, в якій від часів Ренесансу активно розвивались власні архітектурні школи — нідерландське (або північне) Відродження, нідерландський класицизм, нідерландський історичний стиль (по суті еклектична неоготика). По-справжньому модерною, новаторською і провідною в межах цілого світу стала архітектура Нідерландів у ХХ столітті — тут формувалися чільні мистецькі течії модернізму і конструктивізму, а вже по ІІ Світовій війні — постмодернізму, деконструктивізму.

Музика[ред.ред. код]

В музичній культурі Нідердандів велике історичне значення має нідерландська школа - найбільша композиторська школа епохи Відродження, в якій викристалізувались поліфонічні жанри церковної і світської європейської музики. З XVIII століття нідерландська музика знаходиться переважно під впливом іноземних музичних культур. В сучасних Нідерландах діє Нідерландська опера, оркестри Консертгебау, філармонічний, радіо, та Резиденц-оркестр, консерваторії у Гаазі, Амстердамі, Роттердамі.

Кінематограф[ред.ред. код]

Найвідоміший кінорежисер Нідерландів — Паул Фергувен, що зняв нідерландські фільми «Турецькі насолоди» і «Чорна книга», а також голлівудські блокбастери «Робот-поліцейський», «Пригадати все» і «Основний інстинкт». Сучасним відомим, зокрема і в Україні, нідерландським арт-хаусним кінорежисером є Йос Стеллінг. Серед акторів найвідоміший — Рутгер Гауер («Турецькі насолоди», «Солдат Оранських», «Той, що біжить по лезу бритви»), а серед акторок — Сільвія Крістель (серія еротичних французьких фільмів «Еммануель») і Фамке Янссен («Золоте око» і три фільми «Люди Ікс»).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]