Нідерландська мова

Нідерландська мова Nederlandse taal, Nederlands
Розповсюдження нідерландської мови
Поширена в:	Нідерланди, Бельгія, Сурінам, Аруба, Нідерландські Антильські острови, інші країни.
Регіон:	Європа, Південна Америка
Носії:	22 млн.
Місце:	37-48
Класифікація:	Індо-Європейська  Германська   Західно-германська    Нижньофранкська
Офіційний статус
Державна:	-
Офіційна:	Аруба, Бельгія, Європейський союз, Кюрасао, Нідерланди, Сінт-Мартен, Сурінам
Регулює:	Нідерландська мовна спілка
Коди мови
ISO 639-1	nl
ISO 639-2	dut
SIL	nld

Нідерландська мова (нід. Nederlands або Nederlandse taal) належить до західногерманської підгілки германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.

Щодо кількості мовців (близько 23 млн. осіб) посідає третє місце серед германських мов, після англійської й німецької.

Цією мовою спілкуються здебільшого в землях, що складають Королівство Нідерландів (власне Нідерланди (разом з островами Саба, Сінт-Естатіус і Бонайре), Кюрасао, Сінт-Мартен й Аруба), у двох з трьох бельгійських земель - Фландрії та Брюсселі; у Сурінамі, на самій півночі Франції та в Індонезії.

Статус та царина вжитку нідерландської мови на зазначених передніше землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового - зосібна, й у церкві. Мешканці нідерландської провінції Фрисландії мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й фризькою мовою.

На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська дістала вжитку передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше англійською (на півночі) та мовою пап'яменту (на півдні й Арубі).

У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов поряд з французькою.

Житці півночі Франції (відомої як Французька Фландрія), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У 17 столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після французької революції 1789 року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей спілкується там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня - здебільшого навколо Дюнкерка. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.

У Сурінамі, що належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина сурінамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.

В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, що були здобули освіту доти, як країна дістала волю від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в вільній Індонезії.

Нідерландську мову часто неофіційно називають голландська чи фламандська, як до місця її вжитку - Нідерландів або Бельгії відповідно. Проте таких назв не можна схвалювати, бо через них складається хибне враження, що йдеться про дві опрічні мови.

Історія

Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називають часовий проміжок між 500 р. та 700 р. н. е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення із протогерманської мови.

Найдавнішою писемною пам'яткою нідерландської мови вважається вірш, написаний монахом із Західної Фландрії приблизно у 1100 році (див. зображення[1]). Текст вірша містить три рядки, два останні з яких рифмуються:

hebban olla vogala nestas hagunnan
hinase hi(c) (e)nda thu
uu(at) unbida(n) (uu)e nu

Переклад українською:
Всі птахи почали звивати собі гнізда
Окрім нас з тобою.
Чого ми зараз чекаємо?

Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку:
1. Давньонідерландська мова (500-1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.
2. Середньонідерландська мова (1150-1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. Значний вплив на розвиток нідерландської мови у цей час здійснюють латина та французька мова. Починають з'являтися перші словники нідерландської мови.
3. Сучасна нідерландська мова (бл. 1500-нині) - продовжується стандартизація мови.

Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато у період Середньовіччя. Найбільш впливовими у розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у 16-тому сторіччі вагомішу роль відігравав міський діалект міста Антверпен. Після захоплення Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста були змушені втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема, до Голландії, переносячи з собою особливості мови і тим самим сприяючи її уніфікації. Важливою подією у розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.

Діалекти

Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські та франконські діалекти.

Нижньосаксонські діалекти у Нідерландах

Нижньосаксонські діалекти поширені на півночі Нідерландів: на території північніше лінії, яка з'єднує озеро Ейсселмеер з німецьким кордоном та проходить через місто Арнем. На цих діалектах говорять у провінціях Гронінген, Дренте та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до нижньонімецької мови, ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, у той час для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.

Франконські діалекти посідають більш важливе місце у розвитку нідерландської мови і налічують такі діалекти:
1) голландський - поширений у провінціях Північна та Південна Голландія, а також в провінції Утрехт. Разом з тим, міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта сильно відрізняються навіть у межах одної діалектної групи;
2) брабантський - поширений у Північному Брабанті (головне місто - Гертогенбос), Антверпені, північній частині бельгійського Брабанту та Східній Фландрії.
3) лімбурзький - нідерландська провінція Лімбург (столиця - місто Маастрихт) та бельгійський Лімбург (столиця - місто Гасселт);
4) діалекти Зеландії та Західної Фландрії.

Сучасна нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.

Африкаанс та фризька мова часто помилково вважаються діалектами нідерландської мови, проте більшість лінгвістів наразі визнають їх самостійними мовами. Фризька мова поширена у провінції Фрисландія на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. Африкаанс походить від нідерландської, проте розвинувся у самостійну мову і має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.

Нідерландські діалекти і їхні кордони на Заході (Французька Фландрія) та на сході (Нижній Рейн)

Орфографія

Нідерландська мова використовує латинський алфавіт. У корінних словах не використовуються літери q, x, y.
Для нідерландської мови характерна велика кількість диграфів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui.

Для нідерландського правопису важливе значення має довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, реn 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, spelen 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: oog 'вухо'.
При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна у корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина) — zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина) — zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.

Регулювання

Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «Нідерландська мовна спілка» (нід. Nederlandse Taalunie), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством Бельгія та Королівством Нідерланди 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.

Приклад

«Заповіт» Т.Шевченка нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам)

TESTAMENT Als 'k dood ga, wil ik rusten In Oekraïens grond, Mijn graf hoog op een heuvel Ziet heel de steppe rond. Vandaar zal ik aanschouwen Al wat mij dierbaar was, De heuvels en de dalen De bomen en het gras. En steeds zal ik weer horen Het brullen der rivier – Totdat de trouwe Dnjepr In golven breed en fier Des vijands bloed in stromen Wegvoert voorgoed naar zee. Dan zal ik afsched nemen, Verhoord is dan mijn beê. Dan zal ik God aanbidden En danken voor altijd, Omdat mijn Oekraïne Voor immer werd bevrijd. Als allen één zijn, broeders, In waarheid sterk en vrij, Denk dan, met simple woorden, O dan, denk dan aan mij!

(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Посилання

• Голландські словникові уроки на Інтернет Поліглоті
• Nederlandse Taalunie