Нікелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нікелін
Структура чарунки мінералу нікеліну.

Загальний опис[ред.ред. код]

Мінерал[ред.ред. код]

Нікелін рос. никелин, англ. nickeline, англ. niccolite, nickelite, copper nickel, nickel arsenide; нім. Nickelin m, Niccolit m, Kupfernickel n, Rotnickelkies m

1) Мінерал класу сульфідів, арсенід нікелю координаційної будови. Формула: NiAs. Містить (%): Ni – 43,92; As – 56,08. Домішки: Со до 2%, Fe, S до 1%, Sb. Сингонія гексагональна. Утворює рідкісні кристали, пірамідальні, часто спотворені, з горизонтальною штриховкою. Густина 7,78. Твердість 5,5-6,0. Колір світлий мідно-червоний. Риса бурувато-чорна. Блиск металічний. Крихкий. Добрий провідник електрики.

Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікелево-срібних та урано-бісмутових родовищах разом з сульфідами та арсенідами нікелю, кобальту й з самородним бісмутом і сріблом.

Відомий у родов. Рудних гір (ФРН, Чехія) і Кобальт (пров. Онтаріо, Канада), Шладмінг (Штірія, Австрія), Хову-Акси (Тува), Берикуль (Зах. Сибір, Росія). Руда нікелю. Збагачується важкосередовищною сепарацією, флотацією в колективний мідно-нікелевий концентрат з подальшою селекцією прямою флотацією.

За назвою хім. елемента нікелю (F.S.Beudant, 1832).

Син. – ніколіт, колчедан, нікелевий червоний купфернікель.

Сплав[ред.ред. код]

2) Сплав міді, нікелю й манґану; відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]