Ніколас Бломберген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколас Бломберген
Nicolaas Bloembergen
Nico 2006 Tucson Wiki.png
Народився 20 березня 1920(1920-03-20) (94 роки)
Дордрехт, Нідерланди
Громадянство Нідерланди Нідерланди, США США
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1981)
Nobel prize medal.svg

Ніколас Бломберген (нід. Nicolaas Bloembergen; нар. 20 березня 1920, Дордрехт, Нідерланди) — американський фізик нідерландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1981 рік (спільно з Артуром Шавлова).

Коротка біографія[ред.ред. код]

Бломберген виїхав з зруйнованої під час Другої світової війни Голландії в 1945у з метою здійснити дослідження для отримання ступеня кандидата наук. За шість тижнів до його прибуття професор Гарвардського університету Е. М. Перселл (спільно зі своїми аспірантами Торрі і Паундом) відкрив явище ядерного магнітного резонансу. Бломбергена найняли для розробки першого апарату для ЯМР. Під час навчання в Гарварді він відвідував лекції Швінгера, Ван Флека і Кембла. Свою дисертацію він подав на захист як у Лейдені, так і в Гарварді. Ступінь доктора (еквівалентно кандидатові наук) він отримав в 1948у в Лейденському університеті. Після недовгої роботи в Голландії він перейшов до Гарварду і був прийнятий молодшим членом у почесне Товариство співробітників Гарварду (Harvard Society of Fellows) в 1949-у і доцента (assistant professor) в 1951 році.

У 1958-у він стає натуралізованим громадянином США.

У 1978-у він нагороджується медаллю Лоренца. У 1981-у Бломберген (спільно з А. Л. Шавлов і К. Сігбаном) нагороджений Нобелівською премією з фізики «за внесок у розвиток лазерної спектроскопії». Бломберген і Шавлов досліджували речовину, детекція якої без лазерів була б неможлива. До цього Бломберген модифікував мазер Чарлза Таунса. У 2006-у Бломберген працює в університеті Арізони.

Бломберген продовжив академічну лінію, плідну на нобелівських лауреатів, що почалася з лорда Релея (Нобелівська премія з фізики за 1904 рік), з наступними потім Дж. Дж. Томсоном (Нобелівська премія з фізики за 1906 рік), Ернестом Резерфордом (Нобелівська премія з хімії за 1908), Оуеном Річардсоном (Нобелівська премія з фізики за 1928 рік) і наставником Бломбергена — Едвардом Персела (Нобелівська премія з фізики за 1952). Також на нього вплинули Джон Ван Флек (Нобелівська премія з фізики за 1977 рік) і Персі Бріджмен (Нобелівська премія з фізики за 1946)

Нагороди та звання[ред.ред. код]

  • Кореспондент Королівської Академії Наук у Амстердамі, 1956
  • Член Американської Академії Наук і Мистецтв, 1956
  • Співробітник суспільства Гугенхайма, 1957
  • Премія Олівера Баклі від Американського фізичного товариства, 1958
  • Премія Морріса Лібмана від Інституту радіоінженерів, 1959
  • Член Національної академії наук США, 1960
  • Медаль Стюарта Баллантайн від Інституту Франкліна у Філадельфії, 1961
  • Національна наукова медаль від президента США, 1974
  • Іноземний почесний член Індійської Академії Наук у Бангалорі, 1978
  • Медаль Лоренца від Королівської Академії Наук, Амстердам, 1979
  • Медаль Фредеріка Івса від Американського Оптичного Товариства, 1979
  • Іноземний член французької Академії Наук у Парижі, 1980
  • Почесний Вчений університету Фон Гумбольта, 1980
  • Почесний член Національної інженерної академії, США, 1984
  • Доктор honoris causa МДУ ім. Ломоносова, 1996 або 1997

Посилання[ред.ред. код]