Нікола Доріньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нікола Доріньї (фр. Nicolas Dorigny) (* 2 червня 1658, Париж — 1 грудня 1746, Париж) — французький художник і гравер, молодший син Мішеля Доріньї і брат Луї Доріньї, теж живописців і граверів.

Свою художню діяльність почав в якості живописця, а потім присвятив себе виключно гравіруванню. У 1687 році він відправився до Риму, куди його викликав брат Луї Доріньї, виробляючи там серію репродукцій античних статуй. Протягом 28 років займався в Італії вивченням пам'яток мистецтва. Після повернення на батьківщину був запрошений до Англії, де за виконання гравюр (з 1711 по 1719 рр.) з картонів Рафаеля король Георг у 1720 р. наділив його лицарським титулом. Повернувшись до Парижа, був обраний в члени тамтешньої Академії мистецтв. Гравюри Доріньї поставили його до ряду з найкращими майстрами гравірувального мистецтва. Відмітний характер його робіт — легкість манери, сполучена зі строгістю виконання; завдяки одночасному вживання в них голки і різця, гравюри Доріньї справляють враження малюнків олівцем. До найкращих його творів, крім вищезазначених, можна зарахувати: «Історію Психеї», з Рафаеля (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», з Гверчіно, і «Св. Петро, простує по воді», з Ланфранко.

Посилання[ред.ред. код]


Художник Це незавершена стаття про художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.