Ніколо Паганіні
 |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2010) |
| Ніколо Паганіні Ніколо Паганіні |
|
|---|---|
 Портрет Паганіні. Малюнок художника Енгра |
|
| Відомості | |
| Дата народження | 27 жовтня 1782 |
| Місце народження | Місто Генуя,Італія |
| Дата смерті | 27 травня 1840 (57 років) |
| Місце смерті | Ніцца, Франція |
| Країна |  Італія |
| Національність | італієць |
| Інструмент | скрипка |
| Професія | композитор та скрипаль |
Ніколо Паганіні, також Нікколо Паганіні (італ. Niccolò Paganini; 27 жовтня 1782 — 27 травня 1840) — італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.
Одна з найяскравіших особистостей музичної історії XVIII-XIX століть.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 27 жовтня 1782 року в Генуї. Одинадцятирічним хлопчиком Паганіні вперше виступив привселюдно в Генуї. В 1797, після короткого періоду занять у місті Парма з А.Роллою, зробив своє перше концертне турне по Ломбардії. Своєрідність манери гри, ні з чим не порівнянна легкість володіння інструментом незабаром принесли йому популярність у масштабах всієї Італії. З 1828 по 1834 він дав сотні концертів у найбільших містах Європи, заявивши про себе як про найдивнішого віртуоза цілої епохи.Паганіні грав у Німеччині, Франції, Австрії, Англії. В Німеччині він купив собі титул барона, яким в Німеччині торгували декілька десятиліть.
Два останні роки життя [ред.]
Творчий шлях Паганіні був раптово перерваний у 1838 — причинами тому було підірване здоров'я музиканта, яке надзвичайно погіршилося, й ряд публічних скандалів, що виникли навколо його фігури. Два останні роки життя Паганіні були надзвичайно тяжкими. Він мав хворі суглоби, кишки, горло. Надзвичайно важкими були сухоти, що зруйнували голосові зв'язки і у Паганіні зовсім пропав голос. Він міг вести діалог лише з допомогою сина, що перекладав батьківській шепіт.
Помер Паганіні в Ніцці 27 травня 1840.
Заборона на поховання [ред.]
Неприємності не обходили музиканта як при житті, так і після смерті. Він і сам напустив багато туману навколо своєї особи, що спричинило появу чуток про зв'язок з чортом і нечистою силою. Після смерті Паганіні єпископ міста Ніцца, де лікувався музикант, заборонив правити заупокійну месу. Труп забальзамували і декілька разів перевозили в різні схованки. Лише наприкінці 19 століття папа римський скасував суворе рішення єпископа Ніцци і тіло було поховане в місті Парма.
Надзвичайно скупий Паганіні [ред.]
Сучасники знали музиканта як надзвичайно скупу особу. Він мав великі гроші через великі гонорари.Наприкінці життя Паганіні мав великий рахунок в банкку Ротшильда.
Але іноді Паганіні, досягши фінансового успіху, дозволяв собі широкі жести. Після концерту композитора Берліоза в Парижі у 1838 році розчулений Паганіні дав наказ своєму банкіру видати Берліозу 20 000 франків на підтримку. Адже всім було відомо, як бідував Берліоз.
Дивовижна колекція скрипок Паганіні [ред.]
Віртуоз-музикант добре знався на музичних інструментах. Він мав колекцію скрипок стародавніх майстрів Італії, серед яких були витвори Аматі, Гварнері, Антоніо Страдіварі, Карло Бергонці. Особливо виділяв Паганіні скрипку роботи Гварнері, яку по заповіту отримало рідне місто музиканта - Генуя. Уславлений інструмент хтось влучно назвав «Удова Паганіні».По заповіту музиканта «Удова Паганіні» передана у власність міста Генуя.
Впливи Паганіні [ред.]
Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилю Паганіні — його прийомів уживання флажолетів, піцикато, подвійних нот і різних фігурацій, що акомпанують. Його власні твори насичені дуже важкими пасажами, по яких можна судити про багатство технічних прийомів Паганіні. Деякі із цих композицій представляють лише історичний інтерес, але інші — наприклад, Перший концерт ре мажор, Другий концерт сі-мінор й 24 каприси — займають почесне місце в репертуарі сучасних виконавців.
Галерея портретів Паганіні [ред.]
-
Невідомий художник з Італії 19 ст. Нікколо Паганіні (консерваторія Св.Петра, Неаполь)
-
Портрет-гравюра Нікколо Паганіні
-
Худ. Е.Делякруа, портрет Паганіні, Вашінгтон, збірка Філіпс
Творчий доробок [ред.]
|
|
Образ у літературі [ред.]
Дитячі роки Ніколо описані в книзі «Ірина Хомин про Карла Гаусса, Астрід Ліндгрен, Ніколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію Крушельницьку» / І. Хомин. — Київ : Грані-Т, 2008. — 135 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-165-0
Див. також [ред.]
- 2859 Паґаніні — астероїд, названий на честь музиканта[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Посилання [ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Ніколо Паганіні |
- Сайт, присвячений музикантові(італ.)(англ.)
- Нікколо Паганіні, енциклопедія "Кругосвет"(рос.)
- 24 каприси Паганіні, mp3
- Конкурс скрипалів імені Н.Паганіні в Росії
