Нікомахова етика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aristotle Ethica Nicomachea page 1.png

Нікома́хова е́тика (дав.-гр. Ἠθικὰ Νικομάχεια) — головний етичний твір Аристотеля, в якому розглянуто питання про чесноти та моральний характер. Відіграє ключову роль у етичному вченні Аристотеля. Складається з 10 книг, які було написано на основі лекцій у Ліцеї. Свою назву отримала або від того, що її було присвячено (адресовано) синові Аристотеля, Нікомаху, або від того, що він редагував цю частину етичної спадщини свого батька.

Нікомахова етика робить наголос на необхідності розвитку доброчесного характеру.

Серед філософських категорій, запроваджених у «Нікомаховій етиці» — аколазія, софросюне.

Посилання[ред.ред. код]