Нікомахова етика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нікома́хова е́тика (дав.-гр. Ἠθικὰ Νικομάχεια) - головний етичний твір Арістотеля, в якому розглянуто питання про чесноти та моральний характер. Відіграє ключову роль у етичному вченні Арістотеля. Складається з 10 книг, які було написано на основі лекцій у Ліцеї. Свою назву отримала або від того, що її було присвячено (адресовано) синові Арістотеля, Нікомаху, або від того, що він редагував цю частину етичної спадщини свого батька. Нікомахова етика робить наголос на необхідності розвитку доброчесного характеру.
