Ніко Гюлькенберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніко Хюлькенберг
Громадянство Німеччина Німеччина
Народився 19 серпня 1987(1987-08-19) (36 років)
Еммеріх-ам-Райн, Клеве, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Бахрейну 2010
Остання гонка Гран-прі Саудівської Аравії 2024
Сезони 14 (20102020, 20222024)
Команди Вільямс, Заубер, Форс Індія, Рено, Racing Point, Астон Мартін, Хаас
Гран-прі (старти) 208 (205)
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 1
Найшвидші кола 2
Очки 531
Місце у сезоні
2023 року
16-те (9 оч.)

Ніколас «Ніко» Хюлькенберг (нім. Nicolas Hülkenberg, народився 19 серпня 1987 року в Еммеріхі-на-Рейні) — німецький автогонщик. У 2015 році виступав на двох етапах FIA World Endurance Championship за команду Porsche та з першого разу переміг у перегонах 24 години Ле-Мана 2015 року. Є чемпіоном сезону 2009 GP2, сезону 2008 Євросерії Формули-3 та сезону 2006-07 А1 Гран-прі. Він один з трьох пілотів з 2005 року, який виграв чемпіонат GP2 у свій дебютний сезон (інші два пілоти, яким вдалося теж саме це Ніко Росберг та Льюїс Гамільтон).

У 2010 році дебютував за команду Формули-1 Williams. Проте незважаючи на те, що він виграв перший поул за п'ять років для команди, контракт з ним не було продовжено на 2011 рік і він вимушений був перейти до команди Force India як тест-пілот. Проте вже у 2012 році Ніко став основним пілотом команди разом з Полом ді Рестою. З 2017 року — пілот команди Рено.

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Гюлькенберг дебютував у картингу в 1997, коли йому було 10 років. У 2002 він був чемпіоном Німеччини серед юніорів, а на наступний рік виграв чемпіонат Німеччини.[2]

У 2005 він дебютував у німецькій Формулі-БМВ. Його перший сезон був дуже успішний, він лідирував по ходу сезону і без проблем домігся титулу. Він фінішував першим у світовому фіналі Формули-БМВ, але пізніше був позбавлений перемоги через те, що різко зупинився поблизу інших машин в період того, коли на трасі знаходився автомобіль безпеки.[2]

Гюлькенберг за кермом Williams FW30 на тестах в Барселоні в червні 2008.
Гюлькенберг управляє болідом ART Grand Prix на етапі в Монако сезону 2009 GP2.

Формула-3[ред. | ред. код]

Гюлькенберг перейшов у Формулу-3 в 2006 році, вигравши одну гонку німецького чемпіонату. Також він приєднався до команди Німеччини в А1 Гран-прі[en] у сезоні 2006-07. Дев'ять перемог у дебютному сезоні зробили його найуспішнішим пілотом в історії А1 Гран-прі. Це також означало практично одноосібну перемогу Німеччини в чемпіонаті з 128 очками, на 35 більше ніж у команди Нової Зеландії.[2]

У 2007 він переключив свою увагу на Євросерію Формули-3 і йому дісталося місце в команді ASM в якій Льюїс Гамільтон і Пол ді Реста виграли два попередні чемпіонати. Свою першу перемогу він здобув на Норисринзі[2] стартувавши вісімнадцятим, наступну перемогу він здобув у дощовій гонці на трасі Зандвоорт[3], а третю на Нюрбургринзі.[4] Але зіткнувся з проблемами в Маньї-Куре, він отримав штраф за друге коло в кваліфікації після фінішного прапора, а також врізався в Філіпа Салакварду під час гонки.[2]

Він виграв (не входить в залік чемпіонату) перегони Формула-3 Мастерс в Зольдері випередивши напарника (і лідера чемпіонату Ф3) Ромена Грожана після зіткнення француза на старті.[5]

Чинним менеджером Ніко є Віллі Вебер, який довгий час був менеджером Міхаеля Шумахера. Вебер на інтерв'ю сказав що Гюлькенберг буде готовий до Формули-1 в 2008. Також він похвалив німця назвавши його «неймовірним талантом» і сказав, що нагадує Шумахера в молодості.[6]

Гюлькенберг провів свої перші тести в Формулі-1 у 2007 році. Віллі Вебер підтвердив про свої контакти з босом Renault Флавіо Бріаторе про організацію тестів, але в підсумку він провів тести 4 грудня 2007 року; а можливість йому надала команда Williams в Хересі. Його дводенні тести пройшли добре. Він показав більш швидкий час ніж Кадзукі Накадзіма, офіційний пілот Williams-Toyota в наступному сезоні у свій перший день і опинився на 0.4 секунди повільніше Ніко Росберга. Його бездоганна робота на тестах вразила команду Williams і вона надала йому місце тест-пілота на чемпіонаті 2008 року.[7] Наприкінці 2008 року Williams підтвердила продовження контракту на чемпіонат 2009 року.[8]

GP2[ред. | ред. код]

Гюлькенберг виграв чемпіонський титул Євросерії Формули-3 в 2008. Майже непереможний в суботу Гюлькенберг набрав 76 очок з 85 можливих в основних перегонах, що проходили цього дня, заробивши 7 перемог. Ніко дебютував у серії GP2 Asia з тією ж командою ART Grand Prix на третьому етапі сезона 2008-09 GP2 Asia в Бахрейні, де заробив поул-позицію з першої спроби.[9] В обох гонках він фінішував на четвертому місці і пересунувся на сьоме місце в чемпіонаті. На свій другий гоночний уїк-енд в Катарі він став першим володарем поула в нічний час доби, а також став першим переможцем і володарем швидкого кола в нічних умовах. Також він на тринадцять секунд випередив Серхіо Переса, що прийшов другим.[10] Гюлькенберг фінішував третім у спринті, набравши цілих 27 очок за чотири гонки. На цьому він завершив свій виступ, але так і залишив за собою шосте місце.

Повна таблиця результатів[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Серія Команда Старти Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2005 Формула-БМВ ADAC Josef Kaufmann Racing 20 8 9 6 14 287 1
Formula BMW World Final 1 0 0 1 1 N/A 3
2006 Німецька Формула-3 Josef Kaufmann Racing 18 1 3 5 6 78 5
V de V Challenge Endurance Moderne Griffith's 2 1 2 ? 1 50 17
2006–07 А1 Гран-прі A1 Team Germany 20 9 3 5 14 128 1
2007 Євросерія Формули-3 ASM Formule 3 20 4 2 3 8 72 3
Гран-прі Макао 1 0 0 0 0 N/A 23
Формула-3 Мастерс 1 1 0 0 1 N/A 1
2008 Євросерія Формули-3 ART Grand Prix 20 7 6 7 8 87 1
Формула-3 Мастерс 1 0 1 0 1 N/A 2
2008–09 GP2 Asia ART Grand Prix 4 1 2 0 2 27 6
2009 GP2 ART Grand Prix 20 5 3 5 10 100 1
Формула-1 AT&T Williams Тест пілот
2010 Формула-1 AT&T Williams 19 0 1 0 0 22 14
2011 Формула-1 Force India F1 Team Тест пілот
2012 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 20 0 0 1 0 63 11
2013 Формула-1 Sauber F1 Team 19 0 0 0 0 51 10
2014 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 19 0 0 0 0 96 9
2015 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 19 0 0 0 0 58 10
FIA World Endurance Championship Porsche Team 2 1 0 0 1 58 9
24 години Ле-Мана 1 1 0 0 1 N/A 1
2016 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 21 0 0 1 0 72 9
2017 Формула-1 Renault Sport F1 Team 20 0 0 0 0 43 10
2018 Формула-1 Renault Sport F1 Team 21 0 0 0 0 69 7
2019 Формула-1 Renault F1 Team 12 0 0 0 0 37 14
2020 Формула-1 BWT Racing Point F1 Team 3 0 0 0 0 10 15
2022 Формула-1 Aston Martin Aramco Cognizant F1 Team 2 0 0 0 0 0 22
2023 Формула-1 Haas F1 Team 22 0 0 0 0 9 16
2024 Формула-1 Haas F1 Team 2 0 0 0 0 1* 11*

* Сезон триває.

Результати виступів у Формулі-1[ред. | ред. код]

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Місце Очки
2010 AT&T Williams Williams FW32 Cosworth CA2010 2.4 V8 БАХ
14
АВС
Схід
МАЛ
10
КИТ
15
ІСП
16
МОН
Схід
ТУР
17
КАН
13
ЄВР
Схід
ВЕЛ
10
НІМ
13
УГО
6
БЕЛ
14
ІТА
7
СІН
10
ЯПО
Схід
КОР
10
БРА
8
АБУ
16
14 22
2011 Force India F1 Team Force India F1 Team VJM04 Mercedes FO 108Y 2.4 V8 АВС
Тест
МАЛ
Тест
КИТ
Тест
ТУР
Тест
ІСП
Тест
МОН
КАН
Тест
ЄВР
Тест
ВЕЛ
Тест
НІМ
Тест
УГО
Тест
БЕЛ
Тест
ІТА
Тест
СІН
ЯПО
Тест
КОР
ІНД
АБУ
БРА
Тест
- -
2012 Sahara Force India F1 Team Force India F1 Team VJM05 Mercedes FO 108Z 2.4 V8 АВС
Схід
МАЛ
9
КИТ
15
БАХ
12
ІСП
10
МОН
8
КАН
12
ЄВР
5
ВЕЛ
12
НІМ
9
УГО
11
БЕЛ
4
ІТА
21†
СІН
14
ЯПО
7
КОР
6
ІНД
8
АБУ
Схід
США
8
БРА
5
11 63
2013 Sauber F1 Team Sauber C32 Ferrari 056 2.4 V8 АВС
НС
МАЛ
8
КИТ
10
БАХ
12
ІСП
15
МОН
11
КАН
Схід
ВЕЛ
10
НІМ
10
УГО
11
БЕЛ
13
ІТА
5
СІН
9
КОР
4
ЯПО
6
ІНД
19†
АБУ
14
США
6
БРА
8
10 51
2014 Sahara Force India F1 Team Force India VJM07 Mercedes PU106A Hybrid 1.6 V6 t АВС
6
МАЛ
5
БАХ
5
КИТ
6
ІСП
10
МОН
5
КАН
5
АВТ
9
ВЕЛ
8
НІМ
7
УГО
Схід
БЕЛ
10
ІТА
12
СІН
9
ЯПО
8
РОС
12
США
Схід
БРА
8
АБУ
6
9 96
2015 Sahara Force India F1 Team Force India VJM08 Mercedes PU106B Hybrid 1.6 V6 t АВС
7
МАЛ
14
КИТ
Схід
БАХ
13
ІСП
15
МОН
11
КАН
8
АВТ
6
10 58
Force India VJM08B ВЕЛ
7
УГО
Схід
БЕЛ
НС
ІТА
7
СІН
Схід
ЯПО
6
РОС
Схід
США
Схід
МЕК
7
БРА
6
АБУ
7
2016 Sahara Force India F1 Team Force India VJM09 Mercedes PU106C Hybrid 1.6 V6 t АВС
7
БАХ
15
КИТ
15
РОС
Схід
ІСП
Схід
МОН
6
КАН
8
ЄВР
9
АВТ
19
ВЕЛ
7
УГО
10
НІМ
7
БЕЛ
4
ІТА
10
СІН
Схід
МАЛ
8
ЯПО
8
США
Ret
МЕК
7
БРА
7
АБУ
7
9 72
2017 Renault Sport F1 Team Renault R.S.17 Renault R.E.17 1.6 V6 t АВС
11
КИТ
12
БАХ
9
РОС
8
ІСП
6
МОН
Ret
КАН
8
АЗЕ
Схід
АВТ
13
ВЕЛ
6
УГО
17
БЕЛ
6
ІТА
13
СІН
Схід
МАЛ
16
ЯПО
Схід
США
Схід
МЕК
Схід
БРА
10
АБУ
6
10 43
2018 Renault Sport F1 Team Renault R.S.18 Renault R.E.18 1.6 V6 t АВС
7
БАХ
6
КИТ
6
АЗЕ
Схід
ІСП
Схід
МОН
8
КАН
7
ФРА
9
АВТ
Схід
ВЕЛ
6
НІМ
5
УГО
12
БЕЛ
Схід
ІТА
13
СІН
10
РОС
12
ЯПО
Схід
США
6
МЕК
6
БРА
Схід
АБУ
Схід
7 69
2019 Renault F1 Team Renault R.S.19 Renault E-Tech 19 1.6 V6 t АВС
7
БАХ
17
КИТ
Схід
АЗЕ
14
ІСП
13
МОН
13
КАН
7
ФРА
8
АВТ
13
ВЕЛ
10
НІМ
Схід
УГО
12
БЕЛ
8
ІТА
5
СІН
9
РОС
10
ЯПО
ДСК
МЕК
10
США
9
БРА
15
АБУ
12
14 37
2020 BWT Racing Point F1 Team Racing Point RP20 Mercedes M11 EQ Performance 1.6 V6 t АВТ ШТИ УГО ВЕЛ
НС
70
7
ІСП БЕЛ ІТА ТОС РОС АЙФ
8
ПОР ЕМІ ТУР БАХ САХ АБУ 15 10
2022 Aston Martin Aramco Cognizant F1 Team Aston Martin AMR22 Mercedes F1 M13 E Performance 1.6 V6 t БАХ
17
САУ
12
АВС ЕМІ МАЯ ІСП МОН АЗЕ КАН ВЕЛ АВТ ФРА УГО БЕЛ НІД ІТА СІН ЯПО США МЕХ САП АБУ 22 0
2023 MoneyGram Haas F1 Team Haas VF-23 Ferrari 066/10 1.6 V6 t БАХ
15
САУ
12
АВС
7
АЗЕ
17
МАЯ
15
МОН
17
ІСП
15
КАН
15
АВТ
Схід6

ВЕЛ
13
УГО
14
БЕЛ
18
НІД
12
ІТА
17
СІН
13
ЯПО
14
КАТ
16
США
11
МЕХ
13
САП
12
ЛВГ
19†
АБУ
15
16 9
2024 MoneyGram Haas F1 Team Haas VF-24 Ferrari 066/12 1.6 V6 t БАХ
16
САУ
10
АВС
ЯПО
КИТ
МАЯ
ЕМІ
МОН
КАН
ІСП
АВТ
ВЕЛ
УГО
БЕЛ
НІД
ІТА
АЗЕ
СІН
США
МЕХ
САП
ЛВГ
КАТ
АБУ
11* 1*
Джерело:[11]

Пілот не зміг завершити перегони, але був класифікований, подолавши понад 90 % дистанції.
* Сезон триває.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Driver Database
  2. а б в г д Meet the rookies: Nico Hülkenberg. F1Fanatic.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2007. 
  3. F3 Euro Zandvoort 2: Hülkenberg wins in wet. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 16 серпня 2007. 
  4. F3 Euro Nürburgring 1: Hülkenberg dominates. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 3 вересня 2007. 
  5. Hülkenberg wins F3 Masters as Grosjean stalls. MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 16 серпня 2007. 
  6. Weber: he's the next Schumi!. Overdrive. 5 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 5 грудня 2006. 
  7. Williams sign Hulkenberg as test driver. autosport.com. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2007. 
  8. Hulkenberg not perturbed by test ban — F1 | ITV Sport. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 23 грудня 2010. 
  9. Hulkenberg takes pole on GP2 debut. autosport.com. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 22 січня 2009. 
  10. Hulkenberg storms to Qatar victory. autosport.com. 13 лютого 2009. Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 13 лютого 2009. 
  11. Nico HULKENBERG - Involvement • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2 березня 2024. 

Посилання[ред. | ред. код]