Ніко Гюлькенберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніко Гюлькенберг
2011 Spanish GP Hulkenberg cropped.jpg
Громадянство Німеччина Німеччина
Дата народження 19 серпня 1987(1987-08-19) (25 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Бахрейну 2010
Остання гонка Гран-прі Абу-Дабі 2010 року
Сезони 2007-2010
Команди Williams-Cosworth, Форс Індія, Заубер
Гран-прі (старти) 1 (19)
Найкраще підсумкове місце
в чемпіонаті
14-й (2010)
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 1
Найшвидші кола 0
Очки 22
Місце у сезоні
2010 року
14-й (22 оч.)

Ніколас «Ніко» Гюлькенберг (нім. Nicolas Hülkenberg, народився 19 серпня 1987 року в Еммеріхі-на-Рейні) — німецький автогонщик.

У 2010 році був гонщиком Формули-1 команди Williams.

Є чемпіоном сезону 2009 GP2, сезону 2008 Євросерії Формули-3 та сезону 2006-07 А1 Гран-прі.

Зміст

Рання кар'єра [ред.]

Гюлькенберг дебютував у картингу в 1997, коли йому було 10 років. У 2002 він був чемпіоном Німеччини серед юніорів, а на наступний рік виграв чемпіонат Німеччини.[1]

У 2005 він дебютував у німецькій Формулі-БМВ. Його перший сезон був дуже успішний, він лідирував по ходу сезону і без проблем домігся титулу. Він фінішував першим у світовому фіналі Формули-БМВ, але пізніше був позбавлений перемоги через те, що різко зупинився поблизу інших машин в період того, коли на трасі знаходився автомобіль безпеки.[1]

Гюлькенберг за кермом Williams FW30 на тестах в Барселоні в червні 2008.
Гюлькенберг управляє болідом ART Grand Prix на етапі в Монако сезону 2009 GP2.

Формула-3 [ред.]

Гюлькенберг перейшов у Формулу-3 в 2006 році, вигравши одну гонку німецького чемпіонату. Також він приєднався до команди Німеччини в А1 Гран-прі у сезоні 2006-07. Дев'ять перемог у дебютному сезоні зробили його найуспішнішим пілотом в історії А1 Гран-прі. Це також означало практично одноосібну перемогу Німеччини в чемпіонаті з 128 очками, на 35 більше ніж у команди Нової Зеландії.[1]

У 2007 він переключив свою увагу на Євросерію Формули-3 і йому дісталося місце в команді ASM в якій Льюїс Гамільтон і Пол ді Реста виграли два попередні чемпіонати. Свою першу перемогу він здобув на Норисринзі[1] стартувавши вісімнадцятим, наступну перемогу він здобув у дощовій гонці на трасі Зандвоорт[2], а третю на Нюрбургринзі.[3] Але зіткнувся з проблемами в Маньї-Куре, він отримав штраф за друге коло в кваліфікації після фінішного прапора, а також врізався в Філіпа Салакварду під час гонки.[1]

Він виграв (не входить в залік чемпіонату) перегони Формула-3 Мастерс в Зольдері випередивши напарника (і лідера чемпіонату Ф3) Ромена Грожана після зіткнення француза на старті.[4]

Чинним менеджером Ніко є Віллі Вебер, який довгий час був менеджером Міхаеля Шумахера. Вебер на інтерв'ю сказав що Гюлькенберг буде готовий до Формули-1 в 2008. Також він похвалив німця назвавши його «неймовірним талантом» і сказав, що нагадує Шумахера в молодості.[5]

Гюлькенберг провів свої перші тести в Формулі-1 у 2007 році. Віллі Вебер підтвердив про свої контакти з босом Renault Флавіо Бріаторе про організацію тестів, але в підсумку він провів тести 4 грудня 2007 року; а можливість йому надала команда Williams в Хересі. Його дводенні тести пройшли добре. Він показав більш швидкий час ніж Кадзукі Накадзіма, офіційний пілот Williams-Toyota в наступному сезоні у свій перший день і опинився на 0.4 секунди повільніше Ніко Росберга. Його бездоганна робота на тестах вразила команду Williams і вона надала йому місце тест-пілота на чемпіонаті 2008 року.[6] В кінці 2008 року Williams підтвердила продовження контракту на чемпіонат 2009 року.[7]

GP2 [ред.]

Гюлькенберг виграв чемпіонський титул Євросерії Формули-3 в 2008. Майже непереможний в суботу Гюлькенберг набрав 76 очок з 85 можливих в основних перегонах, що проходили в цей день, заробивши 7 перемог. Ніко дебютував у серії GP2 Asia з тією ж командою ART Grand Prix на третьому етапі сезона 2008-09 GP2 Asia в Бахрейні, де заробив поул-позицію з першої спроби.[8] В обох гонках він фінішував на четвертому місці і пересунувся на сьоме місце в чемпіонаті. На свій другий гоночний уїк-енд в Катарі він став першим володарем поула в нічний час доби, а також став першим переможцем і володарем швидкого кола в нічних умовах. Також він на тринадцять секунд випередив Серхіо Переса, що прийшов другим.[9] Гюлькенберг фінішував третім у спринті, набравши цілих 27 очок за чотири гонки. На цьому він завершив свій виступ, але так і залишив за собою шосте місце.

Повна таблиця результатів [ред.]

Статистика [ред.]

Сезон Серія Команда Старти Перемоги Поули ШК Подіуми Очки Місце
2005 Формула-БМВ ADAC Josef Kaufmann Racing 20 8 9 6 14 287 1
Світовий фінал Формули-БМВ 1 0 0 1 1 - 3
2006 Німецька Формула-3 Josef Kaufmann Racing 18 1 3 5 6 78 5
V de V Challenge Endurance Moderne Griffith's 2 1 2  ? 1 50 17
2006–07 А1 Гран-прі Німеччина 20 9 3 5 14 128 1
2007 Євросерія Формули-3 ASM Formule 3 20 4 2 3 8 72 3
Гран-прі Макао 1 0 0 0 0 - 23
Формула-3 Мастерс 1 1 0 0 1 - 1
2008 Євросерія Формули-3 ART Grand Prix 20 7 6 7 8 87 1
Формула-3 Мастерс 1 0 1 0 1 - 2
2008–09 GP2 Asia ART Grand Prix 4 1 2 1 2 27 6
2009 GP2 ART Grand Prix 20 5 3 5 10 100 1
2010 Формула-1 AT&T Williams 19 0 1 0 0 22 14

Результати виступів у Формулі-1 [ред.]

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2010 AT&T Williams Williams FW32 Cosworth CA2010 2.4 V8 BHR
14
AUS
Схід
MAL
10
CHN
15
ESP
16
MON
Схід
TUR
17
CAN
13
EUR
Схід
GBR
10
GER
13
HUN
6
BEL
14
ITA
7
SIN
10
JPN
Схід
KOR
10
BRA
8
ABU
16
14 22

Примітки [ред.]

  1. а б в г д «Meet the rookies: Nico Hülkenberg». F1Fanatic.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16. 
  2. «F3 Euro Zandvoort 2: Hülkenberg wins in wet». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16. 
  3. «F3 Euro Nürburgring 1: Hülkenberg dominates». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-09-03. 
  4. «Hülkenberg wins F3 Masters as Grosjean stalls». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16. 
  5. «Weber: he's the next Schumi!». Overdrive. 2006-12-05. Процитовано 2006-12-05. 
  6. «Williams sign Hulkenberg as test driver». autosport.com. 2007-12-13. Процитовано 2007-12-14. 
  7. Hulkenberg not perturbed by test ban — F1 | ITV Sport
  8. «Hulkenberg takes pole on GP2 debut». autosport.com. 2009-01-22. Процитовано 2009-01-22. 
  9. «Hulkenberg storms to Qatar victory». autosport.com. 2009-02-13. Процитовано 2009-02-13. 

Посилання [ред.]