Ніко Гюлькенберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніко Гюлькенберг
2011 Spanish GP Hulkenberg cropped.jpg
Громадянство Німеччина Німеччина
Дата народження 19 серпня 1987(1987-08-19) (27 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Бахрейну 2010
Остання гонка Гран-прі Бразилії 2013 року
Сезони 2007-2010
Команди Williams-Cosworth, Форс Індія, Заубер
Гран-прі (старти) 58 (57)
Найкраще підсумкове місце
в чемпіонаті
10-й (2013)
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 1
Найшвидші кола 1
Очки 136
Місце у сезоні
2013 року
10-й (51 оч.)

Ніколас «Ніко» Гюлькенберг (нім. Nicolas Hülkenberg, народився 19 серпня 1987 року в Еммеріхі-на-Рейні) — німецький автогонщик.

У 2010 році був гонщиком Формули-1 команди Williams.

Є чемпіоном сезону 2009 GP2, сезону 2008 Євросерії Формули-3 та сезону 2006-07 А1 Гран-прі.

Рання кар'єра[ред.ред. код]

Гюлькенберг дебютував у картингу в 1997, коли йому було 10 років. У 2002 він був чемпіоном Німеччини серед юніорів, а на наступний рік виграв чемпіонат Німеччини.[1]

У 2005 він дебютував у німецькій Формулі-БМВ. Його перший сезон був дуже успішний, він лідирував по ходу сезону і без проблем домігся титулу. Він фінішував першим у світовому фіналі Формули-БМВ, але пізніше був позбавлений перемоги через те, що різко зупинився поблизу інших машин в період того, коли на трасі знаходився автомобіль безпеки.[1]

Гюлькенберг за кермом Williams FW30 на тестах в Барселоні в червні 2008.
Гюлькенберг управляє болідом ART Grand Prix на етапі в Монако сезону 2009 GP2.

Формула-3[ред.ред. код]

Гюлькенберг перейшов у Формулу-3 в 2006 році, вигравши одну гонку німецького чемпіонату. Також він приєднався до команди Німеччини в А1 Гран-прі у сезоні 2006-07. Дев'ять перемог у дебютному сезоні зробили його найуспішнішим пілотом в історії А1 Гран-прі. Це також означало практично одноосібну перемогу Німеччини в чемпіонаті з 128 очками, на 35 більше ніж у команди Нової Зеландії.[1]

У 2007 він переключив свою увагу на Євросерію Формули-3 і йому дісталося місце в команді ASM в якій Льюїс Гамільтон і Пол ді Реста виграли два попередні чемпіонати. Свою першу перемогу він здобув на Норисринзі[1] стартувавши вісімнадцятим, наступну перемогу він здобув у дощовій гонці на трасі Зандвоорт[2], а третю на Нюрбургринзі.[3] Але зіткнувся з проблемами в Маньї-Куре, він отримав штраф за друге коло в кваліфікації після фінішного прапора, а також врізався в Філіпа Салакварду під час гонки.[1]

Він виграв (не входить в залік чемпіонату) перегони Формула-3 Мастерс в Зольдері випередивши напарника (і лідера чемпіонату Ф3) Ромена Грожана після зіткнення француза на старті.[4]

Чинним менеджером Ніко є Віллі Вебер, який довгий час був менеджером Міхаеля Шумахера. Вебер на інтерв'ю сказав що Гюлькенберг буде готовий до Формули-1 в 2008. Також він похвалив німця назвавши його «неймовірним талантом» і сказав, що нагадує Шумахера в молодості.[5]

Гюлькенберг провів свої перші тести в Формулі-1 у 2007 році. Віллі Вебер підтвердив про свої контакти з босом Renault Флавіо Бріаторе про організацію тестів, але в підсумку він провів тести 4 грудня 2007 року; а можливість йому надала команда Williams в Хересі. Його дводенні тести пройшли добре. Він показав більш швидкий час ніж Кадзукі Накадзіма, офіційний пілот Williams-Toyota в наступному сезоні у свій перший день і опинився на 0.4 секунди повільніше Ніко Росберга. Його бездоганна робота на тестах вразила команду Williams і вона надала йому місце тест-пілота на чемпіонаті 2008 року.[6] В кінці 2008 року Williams підтвердила продовження контракту на чемпіонат 2009 року.[7]

GP2[ред.ред. код]

Гюлькенберг виграв чемпіонський титул Євросерії Формули-3 в 2008. Майже непереможний в суботу Гюлькенберг набрав 76 очок з 85 можливих в основних перегонах, що проходили в цей день, заробивши 7 перемог. Ніко дебютував у серії GP2 Asia з тією ж командою ART Grand Prix на третьому етапі сезона 2008-09 GP2 Asia в Бахрейні, де заробив поул-позицію з першої спроби.[8] В обох гонках він фінішував на четвертому місці і пересунувся на сьоме місце в чемпіонаті. На свій другий гоночний уїк-енд в Катарі він став першим володарем поула в нічний час доби, а також став першим переможцем і володарем швидкого кола в нічних умовах. Також він на тринадцять секунд випередив Серхіо Переса, що прийшов другим.[9] Гюлькенберг фінішував третім у спринті, набравши цілих 27 очок за чотири гонки. На цьому він завершив свій виступ, але так і залишив за собою шосте місце.

Повна таблиця результатів[ред.ред. код]

Статистика[ред.ред. код]

Сезон Серія Команда Старти Перемоги Поули ШК Подіуми Очки Місце
2005 Формула-БМВ ADAC Josef Kaufmann Racing 20 8 9 6 14 287 1
Світовий фінал Формули-БМВ 1 0 0 1 1 - 3
2006 Німецька Формула-3 Josef Kaufmann Racing 18 1 3 5 6 78 5
V de V Challenge Endurance Moderne Griffith's 2 1 2  ? 1 50 17
2006–07 А1 Гран-прі Німеччина 20 9 3 5 14 128 1
2007 Євросерія Формули-3 ASM Formule 3 20 4 2 3 8 72 3
Гран-прі Макао 1 0 0 0 0 - 23
Формула-3 Мастерс 1 1 0 0 1 - 1
2008 Євросерія Формули-3 ART Grand Prix 20 7 6 7 8 87 1
Формула-3 Мастерс 1 0 1 0 1 - 2
2008–09 GP2 Asia ART Grand Prix 4 1 2 1 2 27 6
2009 GP2 ART Grand Prix 20 5 3 5 10 100 1
2010 Формула-1 AT&T Williams 19 0 1 0 0 22 14

Результати виступів у Формулі-1[ред.ред. код]

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2010 AT&T Williams Williams FW32 Cosworth CA2010 2.4 V8 BHR
14
AUS
Схід
MAL
10
CHN
15
ESP
16
MON
Схід
TUR
17
CAN
13
EUR
Схід
GBR
10
GER
13
HUN
6
BEL
14
ITA
7
SIN
10
JPN
Схід
KOR
10
BRA
8
ABU
16
14 22
2011 Force India F1 Team Force India F1 Team VJM04 Mercedes FO 108Y 2.4 V8 AUS
Тест
MAL
Тест
CHN
Тест
TUR
Тест
ESP
Тест
MON
CAN
Тест
EUR
Тест
GBR
Тест
GER
Тест
HUN
Тест
BEL
Тест
ITA
Тест
SIN
JPN
Тест
KOR
IND
ABU
BRA
Тест
- -
2012 Sahara Force India F1 Team Force India F1 Team VJM05 Mercedes FO 108Z 2.4 V8 AUS
Схід
MAL
9
CHN
15
BHR
12
ESP
10
MON
8
CAN
12
EUR
5
GBR
12
GER
9
HUN
11
BEL
4
ITA
21†
SIN
14
JPN
7
KOR
6
IND
8
ABU
Схід
USA
8
BRA
5
11 63
2013 Sauber F1 Team Sauber C32 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
НС
MAL
8
CHN
10
BHR
12
ESP
15
MON
11
CAN
Схід
GBR
10
GER
10
HUN
11
BEL
13
ITA
5
SIN
9
KOR
4
JPN
6
IND
19†
ABU
14
USA
6
BRA
8
10 51

Пілот не зміг завершити перегони але був класифікований подолавши понад 90% дистанції.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д «Meet the rookies: Nico Hülkenberg». F1Fanatic.co.uk. 2007. Архів оригіналу за 2012-03-26. Процитовано 2007-08-16. 
  2. «F3 Euro Zandvoort 2: Hülkenberg wins in wet». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16. 
  3. «F3 Euro Nürburgring 1: Hülkenberg dominates». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-09-03. 
  4. «Hülkenberg wins F3 Masters as Grosjean stalls». MaximumMotorsport.co.uk. 2007. Процитовано 2007-08-16. 
  5. «Weber: he's the next Schumi!». Overdrive. 2006-12-05. Процитовано 2006-12-05. 
  6. «Williams sign Hulkenberg as test driver». autosport.com. 2007-12-13. Архів оригіналу за 2012-03-26. Процитовано 2007-12-14. 
  7. Hulkenberg not perturbed by test ban — F1 | ITV Sport
  8. «Hulkenberg takes pole on GP2 debut». autosport.com. 2009-01-22. Процитовано 2009-01-22. 
  9. «Hulkenberg storms to Qatar victory». autosport.com. 2009-02-13. Процитовано 2009-02-13. 

Посилання[ред.ред. код]