Ніксон (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
НІКСОН
NIXON
Ніксон.jpg
Жанр Драма / Біографія
Режисер Олівер Стоун
Продюсер Ден Халстед
Ерік Гамбург
Річард Рутовскі
Сценарист Стефен Дж. Рівел
Олівер Стоун
Крістофер Вілкінсон
У головних
ролях
Ентоні Гопкінс
Джоан Аллен
Пол Сорвіно
Оператор Роберт Річардсон
Композитор Джон Вільямс
Кінокомпанія Hollywood Pictures
Тривалість  212 хв.
Країна  США США
Рік  1995
IMDb ID 0113987
Кошторис  44 000 000 $

«Ніксон» — художній фільм від майстра кіно Олівера Стоуна, прем'єра якого відбулася 20 грудня 1995. Біографічна повість про 37-го Президента США Річарда Мілхауза Ніксона (1913 — 1994) та епохи, яка пішла разом з ним. У головній ролі знявся актор Ентоні Гопкінс.

Про фільм[ред.ред. код]

Ця політична сага присвячена одній з найбільш неоднозначних постатей другої половини ХХ-го століття — Річарду Ніксону, його родині, найближчим соратникам, тимчасовим союзникам. Особливий акцент робиться на відносинах з політичними супротивниками, насамперед представниками клану Кеннеді. Багато уваги приділено дитинству і молодим рокам майбутнього президента. «Ніксон» — один з найкращих фільмів про видатного політичного діяча.

Дія фільму в основному розгортається навколо подій пов'язаних з «Вотергейтським скандалом».

Оліверу Стоуну вдалося зібрати на одному знімальному майданчику видатних виконавців. Навіть на тлі гри Ентоні Гопкінса якось ніяково називати акторами другого плану таке сузір'я імен, як: Джоан Аллен, Ед Харріс, Боб Госкінс, Дж. Т. Уолш, Джеймс Вудс. Чудова гра акторів передає атмосферу часу, загострення пристрастей і інтригу фільму.

Стрічку потрібно не тільки дивитися, але й уважно слухати, тому що недоговореного в «Ніксоні» з надлишком і глядач повинен робити висновки сам.

Фільм нагадує про те, що не за каденцією[1] республіканця Ніксона почалися великомасштабні бойові дії у В'єтнамі, і не в його президентський термін відбулася ескалація війни. Тоді як саме при Ніксонові окреслилися перші важки кроки в процесі врегулювання конфлікту.

Стрічка вийшла на екрани менш ніж через за два роки після смерті Ніксона. Відносно невеликі касові збори в США (13 681 765 доларів США), можливо, свідчать про те, що визнання фільму серед думаючої публіки ще попереду, як і переосмислення тієї епохи і місця в ній Президента Річарда Мілхауза Ніксона.

Епілог[ред.ред. код]

Епілог 1[ред.ред. код]

«Коли вони дивляться на тебе, вони бачать, якими вони хотіли б бути. Коли вони дивляться на мене, вони бачать, якими вони є насправді».

Richard M. Nixon
Зібрання White House Collection
автор J. Anthony Wills, 1984

Ці слова сказані у фільмі «Ніксон» головним героєм Ентоні Гопкінсом біля портрету Джона Ф. Кеннеді в Білому домі, можуть бути не тільки епілогом до фільму, але й ключом до його розуміння і осмислення.

Епілог 2[ред.ред. код]

«Мені шкода того, хто наступний займе це місце». (Ніксон)

У ролях[ред.ред. код]

Відзнаки[ред.ред. код]

Премія

Національної спілки кінокритиків США — «Найкраща акторка другого плану» — Джоан Аллен

Номінації

На премію «Оскар»:

«Найкраща чоловіча роль» — Ентоні Гопкінс
«Найкраща жіноча роль другого плану» — Джоан Аллен
«Найкраща музика до драматичного фільму» — Джон Вільямс
«Найкращий оригінальний сценарій» — Стівен Рівель, Олівер Стоун, Крістофер Уілкінсон

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. В'єтнамська війна / Ранній період війни (1959—1964)