Нікітська яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітська яйла
Країна  Україна
Нікітська яйла.

Нікі́тська яйла́ — гірський масив у південно-західній частині Кримських гір. Переважні висоти 1300—1400 м, найбільша — гора Авінда (1473 м), біля якої бере початок річка Авунда, що протікає ущелиною і живить прісною водою Гурзуф. Нікітська яйла розділяє Ялтинський і Гурзуфський південнобережні амфітеатри. Складена переважно з вапняку. Розвинуті карстові форми рельєфу: воронки, улоговини, кари. Рослинність гірсько-лугова. На скелястих вапнякових схилах — ліси з кримської сосни. Нікітська яйла — частина Кримського заповідно-мисливського господарства.

Розташована на південь від Гурзуфської яйли. Є єдиною яйлою Головного пасма Кримських гір, що простягається перпендикулярно до берегової лінії Чорного моря, завершуючися мисом Мартьян.

Під Нікітською яйлою розташований Нікітський ботанічний сад. Схили Нікітської яйли займають здебільшого високостовбурові соснові й широколистяні ліси з дуба й бука з домішкою вічнозеленого підліску середзеноморського типу.

Крім гори Авінда видаються гора святого Іллі 1219 м заввишки і розташована нижче трикутна Соколяча скеля, чи Шаан-Кая, заввишки 558 м. Яйла відома своїм скеледромом, а також 6-метровою Альтанкою вітрів, спорудженою 1956 р.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка.  — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.  224 с.
  • Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.  358 c
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.