Нікітін Олексій Сергійович
| Олексій Сергійович Нікітін | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
7 січня 1967 (57 років) Київ | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Сфера роботи | Мемуарна літератураd[1], повість[1], роман[1] і фізика[1] | |||
| Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 2000 року | |||
| Премії |
Премія імені Володимира Короленка (2000) Премія імені Шолом-Алейхема (2024) | |||
|
| ||||
Нікітін Олексій Сергійович (7 січня 1967, Київ) — український російськомовний письменник.
З життєпису[ред. | ред. код]
В 1985—1987 служив у війську. 1990 року закінчив фізичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював інженером з радіаційної медицини (1990—1992), підприємцем, розробляв аварійну систему пилеподавлення Об'єкту «Укриття» Чорнобильської АЕС, журналістом, видавав журнал «Фабула», був редактором альманаху «Арьергард».
В 2014 вів рубрику Diario Ucraino (Український щоденник) в італійській газеті l'Unita.
Член Національної спілки письменників України, член Українського ПЕН[2].
Живе та працює в Києві. Чоловік письменниці Євгенії Чуприни.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нагороди
- Лауреат премії імені Володимира Короленка за збірку оповідань «Рука птицелова»[3]
- Лауреат премії «Русская премия[ru]» за роман «Victory Park», Росія, 2014[4][5]
- Лауреат премії імені Шолом-Алейхема за роман «Бат-Амі», 2024
- Попадання до лонг-листу премій
- Роман «Истеми»: Лонг-лист премії НОС (Новая словесность), Росія, 2011;
- Роман «Маджонг»: Лонг-лист премії «Большая книга», Росія, 2012.
Твори[ред. | ред. код]
- Збірки оповідань
- «Рука птицелова» Київ, «Фенікс» 2000.
- Романи[6]
- «Три жизни Сергея Бояршинова, банкира и художника», Київ, «Радуга» № 9,10, 2003.
- «Окно на базар» Москва, «Дружба народов» № 6, 2003.
- «Истеми» Москва, Ad Marginem, 2011. (переклад англійською 2013 та 2016, італійською 2013)
- «Маджонг» Москва, Ad Marginem, 2012.
- «Victory Park», Москва, Ad Marginem, 2014. (переклад франзузькою 2017, італійською 2019)
- «Шкиль-моздиль» Москва, «Дружба народов» № 1, 2016.
- (передрук) «Шкиль-моздиль» (під назвою «Санитар с Институтской») Київ, «Люта справа», 2016.
- «От лица огня» Київ, Лаурус, 2021.
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Олексій Нікітін. «Victory Park». Переклад з російської: Вікторія Меренкова. Харків: Фабула. 2016. 416 стор. ISBN 978-617-09-2935-8
- Олексій Нікітін. «Маджонг». Переклад з російської: О. Якименко. Харків: Фабула. 2017. 416 стор. ISBN 978-617-09-3528-1
- Олексій Нікітін. «Бат-Амі» (От лица огня). Переклад з російської: З. Александрова. Київ: Фенікс. 2021. 830 стор. ISBN 978-966-136-816-2
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Нікітін Олексій Сергійович — Український центру Міжнародног ПЕН-клубу
- ↑ , Україна, 2002Літературна премія імені Володимира Короленка Журнал «Дніпро».
- ↑ Объявлен «длинный список» соискателей «Русской Премии» по итогам 2013 года. russpremia.ru. 20.03.2014 (рос.)
- ↑ Конкурс «Русская Премия» объявил имена лауреатов 2013 года. russpremia.ru. 25.03.2014 (рос.)
- ↑ Нікітін Олексій на сайті видавництва Фабула
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Олексія Нікітіна на сайті українського ПЕН-клубу.
- Исчезновение Любого Языка — Утрата Для Страны — Журнал ШО, 02.09.2013 (рос.)
- «Я хотел бы видеть свои книги в украинских магазинах» — Вєсті, 2015 (рос.)
- «Украина — кровавые земли на стыке цивилизаций» — Фокус, 21.09.2016 (рос.)
- Інтерв'ю з Олексієм Нікітіним, автором роману «Бат-Амі» — zaxid.net, 12.11.2021