Ніл Янг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ніл Янг (Neil Young; 12 листопада 1945, Торонто, Канада) — канадський вокаліст, гітарист, клавішних, композитор, автор текстів, продюсер.
Янг самостійно опанував техніку гри на гітарі і на початку шістдесятих років, перебравшись до Вінніпега, розпочав музичну кар'єру, головним чином як учасник кількох шкільних гуртів, наприклад, The Jades та Classics. 1964 року він приєднався до формації The Squires, чия схожість на британську The Shadows знайшла відображення у творах авторства Янга "Aurora" та "The Sultan". 1965 року артист вирішив спрямувати свою творчість у бік суто фолк-музики і почав виступати у торонтському богемному районі Йорквіль. Саме у цей період на демо-плівці з'явилася рання версія твору "Sugar Mountain", яка пізніше була видана десятьма різними синглами, а також композиції "Don't Pity Me" та "Don't Cry No Tears". Незабаром Янг приєднався до поп-соул гурту The Mynah Birds, у складі якої також виступав Рік Джеймс. Однак коли Джеймса заарештували за ухилення від військової повинності, ця формація швидко закінчила свою діяльність.
1966 року з басистом The Mynah Birds Брюсом Палмером, Янг переїжджає до Каліфорнії, де разом з Стефеном Стіллзом та Рітчі Фереєм вони утворили гурт Buffalo Springfield. Перебування Янга у цьому гурті переривалося кількома "відпустками", що дало йому можливість написати дві досконалі ліричні композиції "Broken Arrow" та "Expecting To Fly", які потрапили на нехарактерний для Янга, з рафінованим звучанням, сольний альбом "Neil Young". Також до цього альбому, який дещо страждав від невдалого мікшування, ввійшло багато чудових творів, серед яких вирізнялись "The Loner", "The Old Laughing Lady", "I've Been Waiting For You" та "Here We Are In Tears". Композиторську досконалість презентували дві інструментальні композиції "Emperor Of Wyoming" авторства самого Янга та "String Quartet From Whiskey Boot Hill", що була написана у співавторстві з Джеком Нітзше. А в фінальному творі "The Last Trip To Tulsa" відчувався сильний вплив творчості Боба Ділана.
Після появи дебютного лонгплею на музичному ринку до Янга приєднались три колишні члени гурту The Rockets: Денні Уїттен (Danny Whitten) — гітара; Біллі Толбот (Billy Talbot) — бас та Ралф Молін (Ralph Molin) — ударні, які разом утворили формацію Crazy Horse.
Наступний альбом "Everybody Knows This Is Nowhere" презентував вже артиста, який звільнився від будь-якої несміливості показу свого матеріалу, а два особисті твори "Down By The River" та "Cowgirl In The Sand" стали досконалою основою характерного стилю гри на гітарі Янга. Поряд з ними найкращими фрагментами платівки були сентиментальний твір "Cinnamon Girl" та реквієм-композиція "Running Dry" з неперевершеною партією скрипки Боббі Ноткоффа. Цей альбом ще більше зміцнив творчі стосунки Янга з гуртом Crazy Horse, а спільне турне підтвердило нову силу цієї співпраці. У цей період до артиста також приходить слава як одного з учасників формації Crosby, Stills, Nash & Young.
Тим часом після захоплення Уїттена наркотиками, стосунки Янга з Crazy Horse погіршились, а після виходу альбому "After The Goldrush" взагалі дійшло до припинення співпраці. Однак незважаючи на такі відношення між музикантами, альбом вийшов непоганим і заслужено здобув комерційний успіх. Також до нього ввійшло кілька найкращих творів у кар'єрі Янга, наприклад, "Only Love Can Break Your Heart", який потрапив до американського Top 40, та динамічний "Southern Man".
Записаний 1972 року дуже комерційний лонгплей "Harvest" підтвердив високі позиції артиста, і нині він залишається найкраще продаваною його платівкою, а сингл "Heart Of Gold", що походив з цієї платівки, злетів на вершину американського чарту. Однак фортуна відвернулась від артиста після виходу звукової доріжки до його автобіографічного фільму "Journey Through The Past", який дуже рідко з'являвся у кінопрокаті. Невдале турне з новим супроводжуючим гуртом The Stray Gators лише поглибило прірву між артистом та його публікою, незважаючи на те, що концертна збірка "Time Fades Away", яка складалась з нових творів, нагадувала період співпраці з Crazy Horse.
Смерть Уїттена та одного з членів обслуги Янга — Брюса Беррі — стала натхненням для створення тривожного альбому "Tonight's The Night", на якому Янг ділився своїми хворобливими почуттями, що були основою найслабкіших творів за всю його попередню кар'єру. Хоча робота над цією платівкою була цілком завершена, світ вона побачила лише після альбому "On The Beach", видання якого співпало з концертним турне відродженого гурту Crosby, Stills, Nash & Young. Лонгплей "On The Beach" спочатку зустріли дуже прохолодно, а журнал "Rolling Stone" назвав його "найвідчайдушнішим виданням десятиріччя". Черговим творчим кроком Янга було повернення до співпраці з Crazy Horse, до складу якої ввійшов новий гітарист Френк Стемпедро (Frank Stampedro), і запис разом з цим колективом альбому "Zuma".
Найяскравішим твором на ньому без сумніву вважається домінуючий гітарним звучанням твір "Cortez The Killer", але незважаючи на оптимістичні рецензії саме виконання виявилось кращим, ніж запропонований матеріал. Інший досконалий твір — "Like A Hurricane" — ввійшов до дещо схематичного лонгплею "American Stars'N'Bars", на якому можна було почути також старі, ще не опубліковані записи, а також нові композиції, що витримані у стилі кантрі. У подібному руслі була зроблена платівка "Comes A Time", що виявилась найкращою роботою Янга з часів альбому "Harvest", і яку чудово забарвив вокал Ніколетт Ларсон. Використання акустичних інструментів лише підкреслило незвичну атмосферу цього альбому. Черговою справою Янга став записаний, знову ж за допомогою музикантів Crazy Horse, альбом "Rust Never Sleeps", який вважається найкращою і найпослідовнішою роботою артиста. Акустичний твір "My My Hey Hey (Out Of The Blue)" і його "електричний" відповідник "Hey Hey, Му My (Into The Black") — то одна головна тема. Цей мотив також повторювався у "The Thrasher" — в одному з найскладніших творів музиканта, a "Ride My Llama", "Pocahontas" та "Powderfinger" стали безцінним додатком до творчого доробку Янга. Перед появою на ринку цього альбому, у кінотеатрах з'явився однойменний фільм, а незабаром слухачі захоплювалися талантом Янга на подвійному концертному альбомі.
У вісімдесятих роках все складніше було передбачити чергові творчі кроки Янга, коли кожний записаний ним альбом стилістично не повторював попередника. Після делікатного і, на жаль, недооціненого "Hawks & Doves", артист запропонував "електричний" ритм-енд-блюз на "Re-Ac-Tor", техно-поп на "Trans" та рокабілі на "Everybody's Rockin", а пізніше кантрі-альбом "Old Ways", хард-роковий "Landing On Water" та блюзовий "This Note's For You". Останній з цих альбомів здобув несподівану славу, коли відео-кліп головного твору з'явився на MTV.
Наступний альбом артиста походить з неіснуючого проекту під робочою назвою Times Square, а платівка "Eldorado" була видана лише в Австралії та Японії. Три композиції з цього альбому потрапили пізніше до лонгплею "Freedom" — це великий артистичний та творчий успіх Ніла Янга, який не тільки зібрав гарні рецензії, але також задовольнив тих, хто бачив в артисті лише великого ексцентрика. До цього альбому, який визнано найкращою роботою Янга у вісімдесятих роках, увійшли твори з інтригуючими текстами артиста, наприклад, "Crime In The City" та "Sixty To Zero".
Цю смугу вдачі Янг продовжив записом з Crazy Horse альбому "Ragged Glory" з характерною гострою гітарною грою, повними іронії текстами, а також динамікою та пристрастю. Під час американського турне Янга під назвою "Spook The Horse" артиста супроводжувала гурт Sonic Youth, що підтвердило симпатію, з якою Ніл ставився до піонерів нових течій. Концертний альбом "Weld" зустріли як чергову перлину у творчості Янга, який на початку дев'яностих років продовжував утримувати високий рівень своєї артистичної діяльності.
1994 року пройшли чутки про дружбу та співпрацю Янга з гуртом Pearl Jam, а через рік ці плітки матеріалізувались у платівку "Mirror Ball" та спільне турне музикантів.
[ред.] Дискографія
- 1968: Neil Young
- 1969: Everybody Knows This Is Nowhere
- 1970: After The Goldrush
- 1972: Harvest
- 1972: Journey Through The Past
- 1973: Time Fades Away
- 1974: On The Beach
- 1975: Tonight's The Night
- 1975: Zuma
- 1976: The Stills — Young Band: Long May You Run
- 1977: American Stars'N'Bans
- 1977: Decade
- 1978: Comes A Time
- 1979: Rust Never Sleeps
- 1979: Live Rust
- 1980: Hawks & Doves
- 1981: Re-Ac-tor
- 1983: Trans
- 1983: Neil Young & The Shocking Pinks: Everybody's Rockin
- 1985: Old Ways
- 1985: Greatest Hits
- 1986: Landing On Water
- 1987: Life
- 1987: The Best Of Neil Young
- 1988: Neil Young & The Bluenotes: This Note's For You
- 1989: Freedom
- 1990: Regged Glory
- 1991: Weld
- 1991: Arc Weld
- 1992: Harvest Moon
- 1993: Unplugged
- 1993:The Lost Tapes
- 1993: Lucky Thirteen
- 1994: Sleeps With Angels
- 1995: Mirror Ball
- 1996: Dead Man
- 1996 Broken Arrow
- 1997 Year of the Horse [live]
- 2000 Road Rock, Vol. 1: Friends & Relatives
- 2000 Silver & Gold
- 2002 Are You Passionate?
- 2003 Greendale
- 2004 Greendale 2nd Edition [Bonus DVD]
