Бундесліга (Німеччина)
 | |
| Засновано | 1963 (1902) |
|---|---|
| Регіон |
 Німеччина |
| Конфедерація | УЄФА |
| Кількість команд | 18 |
| Рівень в ієрархії | 1 |
| Пониження в класі | Друга Бундесліга |
| Внутрішній кубок |
Кубок Німеччини Суперкубок Німеччини |
| Міжнародні турніри |
Ліга чемпіонів УЄФА Ліга Європи УЄФА |
| Поточний чемпіон | Баєр 04 (1) |
| Найбільше перемог | Баварія (33) |
| Найбільше виступів | Карл-Гайнц Кербель (602) |
| Найкращий бомбардир | Герд Мюллер (365) |
| Сайт | bundesliga.de |
 Поточний сезон | |
Бундесліга (нім. Fußball-Bundesliga) — вища ліга футбольного чемпіонату Німеччини серед чоловічих команд. Бундесліга була заснована в 1963 році Німецькою футбольною асоціацією, в цей час проводиться під егідою Німецької футбольної ліги. З 1902 по 1963 роки проводився любительський чемпіонат Німеччини. Чемпіон країни визначався між переможцями регіональних ліг.
Є також Друга Бундесліга та Третя футбольна ліга Німеччини. За чинним регламентом (з 2007 року) два найкращі клуби Другої ліги за результатами кожного сезону переходять до Бундесліги. І навпаки: два клуби з Бундесліги, які отримали найгірші результати, переходять до Другої ліги. Також третя команд Другої ліги та третя з кінця команда Бундесліги грають між собою 2 матчі плей-оф за місце у Бундеслізі.
Існує також Вища жіноча Бундесліга.
Формат змагань[ред. | ред. код]
Чемпіонат проводиться по традиційній круговій схемі: кожен клуб грає з кожним двічі — один раз на власному стадіоні і один раз на арені суперників. За перемогу нараховують 3 очки (введено з сезону 1995—96, до цього за перемогу нараховувалось 2 очки), за нічийний рахунок — 1 очко, за поразку — 0 очок. Клуб із найбільшою кількістю очок в кінці сезону стає чемпіоном Німеччини. Дві команди, що посіли останні місця, вибувають до другої Бундесліги, відповідно дві найкращі команди другої Бундесліги здобувають право брати участь в основному чемпіонаті.
Шістнадцята команда за підсумками сезону та третя команда другої Бундесліги грають між собою 2 матчі, переможець в наступному сезоні продовжує змагання в Бундеслізі.
При однаковій кількості очок у команд діють такі правила:
- Різниця забитих і пропущених голів
- Кількість забитих голів
- Результати особистих зустрічей (кількість очок)
- Різниця забитих і пропущених м'ячів в особистих зустрічах
- Кількість забитих голів в особистих зустрічах
- Кількість голів забитих на виїзді.
Якщо і після цього не можливо визначити остаточну позицію клубів, то проводиться додатковий матч на нейтральному полі.
Кваліфікація до єврокубків (станом на сезон 2018—2019)[ред. | ред. код]
Загалом від Німеччини 7 команд (4 в Лізі чемпіонів та 3 в Лізі Європи) отримують право брати участь у єврокубках за результатами чемпіонату та кубку Німеччини.
Чемпіон, віце-чемпіон та третя команда беруть участь в Лізі чемпіонів починаючи змагання з групового етапу. Четверта команда ліги починає змагання в Лізі чемпіонів раунду плей-оф нечемпіонської кваліфікації.
Володар кубка Німеччини здобуває право грати в Лізі Європи з групового етапу. П'ята команда ліги починає змагання із раунду плей-оф, шоста команда починає з третього раунду. Також існує декілька винятків:
- Якщо володар кубка здобув право брати участь у єврокубках за результатами чемпіонату, то до Ліги Європи кваліфікується фіналіст, починаючи змагання на раунд швидше
- Якщо обидва фіналісти кубка кваліфікуються до єврокубків за результатами чемпіонату, то право брати участь в Лізі Європи здобуває сьома команда за підсумками чемпіонату.
В Лізі Європи за підсумками кубка можуть потрапити команди незалежно від ліги в якій вони виступають. Так, наприклад, за підсумками сезону 2003—2004 команда, що виступала в Другій Бундеслізі, Алеманія здобула право брати участь в кубку УЄФА як фіналіст, оскільки переможець кубка Вердер кваліфікувався до Ліги чемпіонів.
Клуби-учасники[ред. | ред. код]
У сезоні 2023—2024 беруть участь такі клуби:
| Команда | Місто | Стадіон | Місткість |
|---|---|---|---|
| Айнтрахт | Франкфурт-на-Майні | Коммерцбанк-Арена | 51,500 |
| Аугсбург | Аугсбург | Аугсбург-Арена | 30,660 |
| Баварія | Мюнхен | Альянц-Арена | 75,000 |
| Баєр 04 | Леверкузен | БайАрена | 30,210 |
| Боруссія | Дортмунд | Зігналь Ідуна Парк | 81,365 |
| Боруссія | Менхенгладбах | Боруссія-Парк | 54,057 |
| Бохум | Бохум | Рурштадіон | 27,599 |
| Вердер | Бремен | Везерштадіон | 42,100 |
| Вольфсбург | Вольфсбург | Фольксваген-Арена | 30,000 |
| Гайденгайм | Гайденгайм-ан-дер-Бренц | Фойт-Арена | 15,000 |
| Гоффенгайм 1899 | Зінсгайм | Рейн-Некар-Арена | 30,150 |
| Дармштадт 98 | Дармштадт | Штадіон ам Бьолленфальтор | 17,000 |
| Кельн | Кельн | Рейн Енергі Штадіон | 49,698 |
| РБ Лейпциг | Лейпциг | Ред Булл Арена | 47,069 |
| Майнц 05 | Майнц | Опель Арена | 34,000 |
| Уніон | Берлін | Штадіон ан дер Альтен Форштерай | 22,012 |
| Фрайбург | Фрайбург | Європа-Парк-Стадіон | 34,700 |
| Штутгарт | Штутгарт | Мерседес-Бенц Арена | 60,449 |
Фінали чемпіонату Німеччини (1902—1963)[ред. | ред. код]
Чемпіони Бундесліги за сезонами[ред. | ред. код]
Надалі подано список чемпіонів Німеччини за роками:[3]
- 1963-64 — «Кельн»
- 1964-65 — «Вердер»
- 1965-66 — «Мюнхен-1860»
- 1966-67 — «Айнтрахт» Б
- 1967-68 — «Нюрнберг»
- 1968-69 — «Баварія»
- 1969-70 — «Боруссія» М
- 1970-71 — «Боруссія» М
- 1971-72 — «Баварія»
- 1972-73 — «Баварія»
- 1973-74 — «Баварія»
- 1974-75 — «Боруссія» М
- 1975-76 — «Боруссія» М
- 1976-77 — «Боруссія» М
- 1977-78 — «Кельн»
- 1978-79 — «Гамбург»
- 1979-80 — «Баварія»
- 1980-81 — «Баварія»
- 1981-82 — «Гамбург»
- 1982-83 — «Гамбург»
- 1983-84 — «Штутгарт»
- 1984-85 — «Баварія»
- 1985-86 — «Баварія»
- 1986-87 — «Баварія»
- 1987-88 — «Вердер»
- 1988-89 — «Баварія»
- 1989-90 — «Баварія»
- 1990-91 — «Кайзерслаутерн»
- 1991-92 — «Штутгарт»
- 1992-93 — «Вердер»
- 1993-94 — «Баварія»
- 1994-95 — «Боруссія» Д
- 1995-96 — «Боруссія» Д
- 1996-97 — «Баварія»
- 1997-98 — «Кайзерслаутерн»
- 1998-99 — «Баварія»
- 1999-2000 — «Баварія»
- 2000-01 — «Баварія»
- 2001-02 — «Боруссія» Д
- 2002-03 — «Баварія»
- 2003-04 — «Вердер»
- 2004-05 — «Баварія»
- 2005-06 — «Баварія»
- 2006-07 — «Штутгарт»
- 2007-08 — «Баварія»
- 2008-09 — «Вольфсбург»
- 2009-10 — «Баварія»
- 2010-11 — «Боруссія» Д
- 2011-12 — «Боруссія» Д
- 2012-13 — «Баварія»
- 2013-14 — «Баварія»
- 2014-15 — «Баварія»
- 2015-16 — «Баварія»
- 2016-17 — «Баварія»
- 2017-18 — «Баварія»
- 2018-19 — «Баварія»
- 2019-20 — «Баварія»
- 2020-21 — «Баварія»
- 2021-22 — «Баварія»
- 2022-23 — «Баварія»
- 2023-24 — «Баєр 04»
Досягнення чемпіонів[ред. | ред. код]
| Клуб | Перемог | Переможні сезони |
|---|---|---|
| «Баварія» | 1932, 1969, 1972, 1973, 1974, 1980, 1981, 1985, 1986, 1987, 1989, 1990, 1994, 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2005, 2006, 2008, 2010, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 | |
| «Нюрнберг» | 1920, 1921, 1924, 1925, 1927, 1936, 1948, 1961, 1968 | |
| «Боруссія» (Дортмунд) | 1956, 1957, 1963, 1995, 1996, 2002, 2011, 2012 | |
| «Шальке-04» | 1934, 1935, 1937, 1939, 1940, 1942, 1958 | |
| «Гамбург» | 1923, 1928, 1960, 1979, 1982, 1983 | |
| «Боруссія» (Менхенгладбах) | 1970, 1971, 1975, 1976, 1977 | |
| «Штутгарт» | 1950, 1952, 1984, 1992, 2007 | |
| «Кайзерслаутерн» | 1951, 1953, 1991, 1998 | |
| «Вердер» | 1965, 1988, 1993, 2004 | |
| «Вольфсбург» | 2009 | |
| «Баєр 04» | 2024 |
Українці в Бундеслізі[ред. | ред. код]
В таблиці наведено список українських футболістів, які в різний час грали у Бундеслізі. Слід зазначити, що Дмитро Коваленко у 2006 році отримав американське громадянство.
Одночасно найбільше українців — четверо — виступало в сезоні 2016/2017 (Коноплянка, Олійник, Федецький та Юрченко). Найбільше ігор в Бундеслізі серед українців провів Андрій Воронін (155), він же забив найбільше голів (48). Понад сто матчів зіграв також Віктор Скрипник (138). В складах своїх команд чемпіонами Німеччини ставали Віктор Скрипник (в сезоні 2003/04) та двічі Анатолій Тимощук (2009/10 та 2012/13).
Всього в німецьких командах від Бундесліги 1 до Регіональних ліг (4 рівень системи футбольних ліг Німеччини), в період від здобуття Україною незалежності грало 16 громадян України (з них 14 були заграні в Бундеслізі 1), у 21 клубі.
.png){kind=small}
Українські тренери[ред. | ред. код]
| Тренер | Клуб | Час роботи | Днів на посаді | Досягнення, примітки |
|---|---|---|---|---|
| Віктор Скрипник |  «Вердер»
|
26.10.2014 — 18.09.2016 | 693 |
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ До фіналу вийшли «ВФБ Лейпциг» та «Британія» (Берлін).
- ↑ «Гамбург» та «Нюрнберг» зіграли два матчі (2-2, 1-1). У другому поєдинку у складі «Нюрнберга» залишилося сім футболістів і матч був припинений. Перемогу присудили «Гамбургу», але він відмовився від титулу.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2007. Процитовано 17 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт чемпіонату [Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Чемпіонат Німеччини на RSSSF [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||
| |||||
| ||||||||||||||||
|
