Німецький гуманізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганс Бургкмайр. Портрет Себастіана Бранта, бл. 1508. Картинна галерея Карлсруе

Німецький гуманізм (нім. Deutscher Humanismus) - просвітницький рух епохи Ренесансу, що поширився в Німеччині у XV-XVI століттях. Спершу німецькі гуманісти живилися гуманістичними ідеями італійського відродження, згодом німецький гуманізм набув особливого національного забарвлення. Критика католицької церкви також була пов'язана з поширенням у Німеччині ідеалів гуманізму. На початку XVI століття в Німеччині існували 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм досяг у Німеччині напередодні Реформації. Саме тоді сягнула свого піку гуманістична сатира, утверджувались нові суспільні ідеали, розгортались пошуки нових форм розвитку релігійного життя. У Німеччині з'явились «Листи темних людей» — дотепна, гостра й талановита сатира, яка викривала безкультурність і моральний занепад духівництва, його захоплення нескінченними схоластичними суперечками з будь-якої дрібниці.

Діячі[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Wilhelm Kühlmann u. a. (Hrsg.): Die deutschen Humanisten. Dokumente zur Überlieferung der antiken und mittelalterlichen Literatur in der Frühen Neuzeit. Brepols, Turnhout 2005 ff.
  • Harry C. Schnur (Hrsg.): Lateinische Gedichte deutscher Humanisten. 2. Auflage, Reclam, Stuttgart 1978, ISBN 3-15-008739- 2 (Лат. і нім.).
  • Winfried Trillitzsch: Der deutsche Renaissance-Humanismus. Röderberg, Frankfurt am Main 1981 (німецький переклад гуманісти них текстів).

Посилання[ред.ред. код]

Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.