Велика Вітчизняна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Німецько-радянська війна)
Перейти до: навігація, пошук
Велика Вітчизняна війна
Східний фронт Другої світової війни
Дата: 22 червня 19419 травня 1945
Місце: СРСР, Східна та Центральна Європа
Результат: Перемога СРСР
Сторони
Прапор СРСР СРСР

Прапор Польщі Польща
Прапор Чехії Чехословаччина
Прапор Фінляндії Фінляндія
(після вересня 1944)
Прапор Румунії Румунія
(після вересня 1944)
Прапор Болгарії Болгарія
(після жовтня 1944)
Прапор Югославії (1945-1991) НВАЮ

Прапор третього рейху Німеччина

Прапор Італії Італія
(до липня 1943)
Прапор Венгрії Угорщина
Прапор Фінляндії Фінляндія
(до вересня 1944)
Прапор Румунії Румунія
(до сентября 1944)
Прапор Болгарії Болгарія
(до жовтня 1944)
Прапор Словакії (1939-1945) Словакія
Прапор Хорватії (1941-1945) Хорватія
Прапор Іспанії Іспанія (неофіційно)

Командувачі
Прапор СРСР Йосип Сталін

Прапор СРСР Георгій Жуков
Прапор СРСР Констянтин Рокоссовський
Прапор СРСР Іван Конєв
Прапор СРСР Борис Шапошніков
Прапор СРСР Олександр Василевський
Прапор СРСР Родіон Малиновський
Прапор СРСР Іван Баграмян
Прапор СРСР Кирило Мерецков
Прапор СРСР Іван Петров
Прапор СРСР Семен Тимошенко
Прапор СРСР Семен Будьонний
Прапор СРСР Федір Толбухін
Прапор СРСР Микола Ватутін
Прапор СРСР Климент Ворошилов
Прапор СРСР Андрій Єременко

Прапор третього рейху Адольф Гітлер

Прапор третього рейху Федор фон Бок
Прапор третього рейху Ернст Буш
Прапор третього рейху Гейнц Гудеріан
Прапор третього рейху Євальд фон Клейст
Прапор третього рейху Гюнтер фон Клюге
Прапор третього рейху Георг фон Кюхлер
Прапор третього рейху Вільгельм фон Лееб
Прапор третього рейху Вільгельм Ліст
Прапор третього рейху Еріх фон Манштейн
Прапор третього рейху Вальтер Модель
Прапор третього рейху Фрідріх Паулюс
Прапор третього рейху Герд фон Рундштедт
Прапор третього рейху Фердінанд Шернер
Прапор третього рейху Ерхард Раус
Прапор Італії Джованні Мессе
Прапор Італії Беніто Муссоліні
Прапор Італії Італо Гарібальді
Прапор Румунії Петре Дімітреску
Прапор Румунії Констянтин Константинеску
Прапор Фінляндії Карл Ґустав Маннергейм
Прапор Фінляндії Карл Леннарт Єш
Прапор Венгрії Густав Яні
Прапор Венгрії Ференц Сомбатей

Велика Вітчизняна війна — термін, яким радянська історіографія та ряд пострадянських істориків країн СНД окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 19411945 років у рамках Другої світової війни[1]. Виник за зразком російської "Вітчизняної війни" з Наполеоном у 1812 році. Приставка "Велика" додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи.

Німеччина вторглась на територію СРСР 22 червня 1941 р., до кінця 1942 року Червона армія відступала.

Союзники СРСР (США та Велика Британія) підтримували Радянський Союз технікою та продуктами харчування через порти Мурманськ і Архангельськ, незважаючи на всі спроби німецького флоту блокувати морські шляхи сполучення та порти.

У 1941 р. німецькі війська блокували Ленінград і зробили спробу зайняти Москву.

Поступово Червона армія почала витісняти німців з території СРСР, до лютого 1945 р. радянські війська досягли кордонів Німеччини й у квітні 1945 р. ввійшли в Берлін.

Перемогу у війні святкують 9 травня 1945, який був днем підпису капітуляції Німеччини за московським часом (в Європі ще був день 8 травня). Проте інколи в радянській історіографії закінчення цієї війни припадає на 2 вересня 1945, дату капітуляції Японії.

Людські втрати СРСР, за різними оцінками, склали 20-27 млн. осіб.

Україна втратила від 5 до 10 мільйонів громадян. 2,3 млн. українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково були зруйновані понад 700 міст і 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними залишилися близько 10 млн. чоловік.

Повністю чи частково були знищені понад 16 тис. промислових підприємств. Підраховано, що загальні збитки економіки України у війні сягнули 40 %.

[ред.] Примітки

  1. В радянській історіографії рамки ВВВ охоплють не лише війну СРСР з Німеччиною і її союзниками в Європі, а й боротьбу з Японською імперією в Азії.

[ред.] Дивіться також

[ред.] Лiтература

Особисті інструменти
Іншими мовами