Ніна Зіллі

Ніна Зіллі
Ніна Зіллі, 25 лютого 2010
Відомості
Повне ім'я	Марія К'яра Фраскетта (Maria Chiara Fraschetta)
Дата народження	2 лютого 1980(1980-02-02) (33 роки)
Місце народження	П'яченца, Італія
Роки творчої діяльності	2000 — наш час
Професія	Співачка, Композитор, Продюсер
Жанр	Соул, Ритм-енд-блюз, Реґі
Лейбл	Universal Music
ninazilli.com

Ніна Зіллі (італ. Nina Zilli, справжнє ім'я Марія К'яра Фраскетта (італ. Maria Chiara Fraschetta) — італійська співачка, композитор представниця Італії на пісенному конкурсі Євробачення 2012 із піснею «L'amore è femmina» ( італ.Любов по-жіночому).

Дитинство

Народилася 2 лютого 1980 року в П'яченці. Все своє дитинство провела в містечку Госсоленго, що знаходиться в 9-ти кілометрах на південний захід від П'яченці. Почала виступати в 13 років під впливом панк- та рок-музики 1970-х рр. Згодом юна Марія переїздить до Ірландії. Саме тому вона відмінно володіє двома мовами - англійською та італійською. Після повернення на батьківщину, вступила до консерваторії Liceo Scientifico Respighi, де вчилася співу (сопрано) та грі на фортепіано. У 1997 році створила власну поп-групу "The Jerks". Закінчивши консерваторію, переїхала до США, де пробула два роки живучи в Чикаго і Нью-Йорку.

Дебют

В 2000 році Марія К'яра дебютувала на телебаченні в якості віджея для MTV, а пізніше працювала співведучою Реда Ронні (Red Ronnie) в останній версії передачі "Roxy Bar" на TMC2. В цей час співачка отримала контракт на запис з її новою групою Chiara&Gliscuri, заснованою в 2000 році. В 2001 році Chiara&Gliscuri випустила перший сингл "Tutti al mare". Група також почала працювати над альбомом, проте через деякі суперечності з лейблом він так і не вийшов. Chiara&Gliscuri активно співпрацювала з музикантами, що грали в стилі рокстеді та регі, такими як Africa Unite (Bomboclaat Crazy) та Franziska.

Сольна кар'єра

В 2009 році був підписаний контракт з компанією Universal Music Group, та під псевдонімом Nina Zilli випущений однойменний дебютний міні-альбом "Nina Zilli". Псевдонім складається з імені її улюбленої співачки Ніни Сімон ( англ. Nina Simone) та прізвища матері К'яри - Зіллі (італ. Zilli). 31 липня цього ж року виходить ще один сингл "50 mila", записаний разом з Джуліано Пальма (Giuliano Palma). Пісня стає радіохітом, включається в саундтрек фільму "Холості постріли" (італ. Mine vaganti) режисера Ферзана Озпетека та у відеогру "Pro Evolution Soccer 2011". Серед власних пісень Ніни Зіллі зі звучанням соул та R&B, як згадка про 1960-ті рр., виходить пісня "L'amore verrà" (укр.Любов) , італійська кавер-версія на хіт "You Can't Hurry Love" (з текстом, написаним Піно Кассією) - пісня, що привела до успіху групу Supremes в 1966 році.

Участь у музичних фестивалях 2010

Фестиваль Сан-Ремо

На конкурсі в категорії "Нове покоління Сан-Ремо" на 60-му Фестивалі італійської пісні (2010), Ніні Зіллі з піснею "L'uomo che amava le donne" (укр. Чоловік, який кохав жінок) входить у п'ятірку фіналістів. Вона виграє премію критиків "Mia Martini", премію "Sala Stampa Radio TV" (преса/радіо/ТБ) та премію "Assomusica 2010" (за кращий живий виступ). Сингл був схвалений Італійською асоціацією компаній звукозапису (FIMI) і був включений в дебютний альбом Зіллі "Sempre lontano", випущеного 19 лютого 2010 року. В ефірному хіт-параді пісня займає 19-те, згодом - 14-те місце. "L'uomo che amava le donne" стає одним із хітів, що звучать в ефірі радіостанцій по всій Італії. 18 лютого 2011 року альбом "Sempre lontano" став платиновим в Італії, оскільки кількість продаж перевищувала 60 000 примірників. 20 квітня 2011 року альбом отримав статус "золотого".

Concerto del Primo Maggio

В 2010 році Ніні Зіллі бере участь в щорічному фестивалі Concerto del Primo Maggio (укр. Першотравневі концерти) на майдані Сан-Джованні в Римі.

Зіллі бере участь у Wind Music Awards у Веронському амфітеатрі, де нагороджується як "Новий артист".

5 листопада 2010 року Ніні випускає новий сингл "Bacio D'ad(d)io" ( італ. Поцілунок Бога). Це перша пісня з "Sempre Lontano Special Edition", нового видання першого альбому. Нова версія диску складається з DVD з записом концерту, що відбувся в клубі Blue Note в Мілані. 8 листопада вийшов відеокліп на пісню "Bacio D'ad(d)io".

У 2011 році була номінована на 2011 TRL Awards в номінаціях "Best Look" і "Italians Do It Better".

У 2012 році після перемоги на фестивалі в Сан-Ремо отримала можливість представити свою країну на Євробаченні.

Дискографія

Альбоми:

• Sempre lontano (2010)
• L'amore è femmina (2012)

Міні-альбом:

• Nina Zilli (2009)

Сингли

• 50mila (2009)
• L'inferno (2009)
• L'amore verrà (2009)
• L'uomo che amava le donne (2010)
• Bacio d'a(d)dio (2010)
• Per Sempre (2012)
• L'amore è femmina (2012)

Посилання

• Офіційний веб-сайт
• Сторінка Ніни Зіллі в Твіттері
• Сторінка Ніни Зіллі на Фейсбуці
• Італомовна Вікіпедія
• Ніна зіллі на tumblr.com
• Неофіційний сайт про творчість Ніни Зіллі
• Музичний фестиваль Сан-Ремо 2010

Попередник: Рафаель Гуалацці з піснею «Follia D'amore»

Італія на пісенному конкурсі Євробачення 2012

Наступник: не визначений