Ніссін (авіаносець)
| Ніссін | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Гідроавіаносець | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} 
| |
| Спущено на воду | 30.11.1938 | |
| Введено в експлуатацію | 1942—1943 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 12 500 тонн | |
| Довжина | 192,4 м | |
| Ширина | 19,6 м | |
| Осадка | 7 м | |
| Технічні дані | ||
| Потужність | 47 000 к.с. | |
| Швидкість | 28 вузлів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 127-мм гармати | |
| Зенітне озброєння | 18 25-мм зенітних автоматів | |
| Авіація | 25 гідролітаків | |
Ніссін (яп. 日進) — японський гідроавіаносець.
Конструкція[ред. | ред. код]
«Ніссін» — останній із серії японських важких гідроавіаносців. Був удосконаленим варіантом авіаносця «Мідзухо». Був закладений у 1938 році, спущений на воду восени 1939 року, проте оснащення тривало до лютого 1942 року.
Як і його попередник, був оснащений двома дизельними двигунами, проте для збільшення швидкості їх потужність була збільшена утричі.
Корабель міг нести 25 гідролітаків (з них 5 — у розібраному стані). Мав 2 катапульти для запуску літаків, а також 2 крани для підйому літаків з трюму та з води.
Ще до завершення корабля була проведена модифікація, внаслідок якої корабель міг приймати 12 мініатюрних підводних човнів «Тип А», а також 700 мін.
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Після вводу в експлуатацію використовувався як навчальний авіаносець у Внутрішньому морі. 20 березня зарахований до складу флоту.
Наприкінці квітня доставив у порт Пенанг на західному узбережжі півострова Малакка диверсійні мінісубмарини для човнів 8-ї ескадри, переведених для дій у Індійському океані (надалі їх використали у рейді на Дієго-Суарес на Мадагаскарі)[1].
Брав участь у битві за Мідвей як судно підтримки, проте не відігравав активної ролі.
Під час битви за Гуадалканал «Ніссін» в основному використовувався для перевезення вантажів та озброєння, головним чином через свої швидкісні дані. В одному з таких рейсів він був потоплений.
10 липня 1943 року «Ніссін» із військовим вантажем (22 танки, гармати, боєприпаси) та десантом у 630 осіб вирушив із Куре до Бугенвілю у супроводі двох есмінців «Хагікадзе» та «Арасі». 15 липня до них приєднались крейсер «Могамі», легкі крейсери «Агано» та «Ойоде» і есмінець «Ісокадзе». 21 липня конвой був помічений авіаційною розвідкою. 22 липня близько 13:45 загін атакували американські літаки. В гідроавіаносець влучило 6 бомб, внаслідок чого він швидко (о 14:05) затонув. Есмінці, що також перевозили десант, під час ворожої атаки не змогли провести повноцінної рятувальної операції. Були підібрані тільки 87 членів екіпажу, зокрема 7 офіцерів, а також 91 осіб із десанту.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002—202 с. ISBN 5-17-012485-6
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 5 грудня 2020.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||