Ніс (син Пандіона)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ніс (грец. Νίσος) — син Пандіона (варіант: Ареса), мегарський цар. Мав пурпурове чи золоте волосся, від якого залежали його життя й доля Його держави. Коли Мінос під час походу проти Афін обложив Мегару, дочка Н. Скілла покохала крітського царя. За намовою останнього відрізала чарівне батькове волосся і тим самим убила його. Здобувши Мегару, Мінос наказав прив'язати Скіллу до корабля та втопити її в Саронічній затоці. Міф про Ніса — стародавня народна казка про чарівне волосся, яке робить героя нездоланним[1][2][3][4][5][6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Плутарх. Моралії, 4.21.16.
  2. Гесіод. Каталог жінок, фрагмент 7.
  3. Аполлодор. Бібліотека, 3.15.6.
  4. Нонн Панополітанський. Діонісіака, 25.150.
  5. Есхіл. Хоефори, 610.
  6. Овідій. Метаморфози, 8.90.

Джерела[ред.ред. код]