Нітрометан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Властивості
Загальні
Хімічна назва Нітрометан
Хімічна формула CH3-NO2
Молярна маса 61 г·моль−1
Синоніми
Фізичні властивості
Температура плавлення −28,5 °C
Температура кипіння 101,2 °C
Густина d20
4
1,138 г/см3
Динамічна в'язкість 0,61 мПа·с (при 20 °C)
Показник заломлення n20
D
1,3817
Вогненебезпека
Температура спалаху 36 °C
Вибухонебезпечна концентрація ? мг/м3

Ні́тромета́н CH3-NO2 (рос. нитрометан, англ. nitromethane; нім. Nitromethan n) — рідка ВР, що застосовується для внутрішньопластового висадження при видобутку нафти та газу. Нітрометан леткий та отруйний. Але малочутливий до механічних впливів. За енергетичними показниками аналогічний гексогену.

Отримання[ред. | ред. код]

У хімічній промисловості нітрометан зазвичай отримують деструктивним нітруванням нижчих алканів, наприклад, пропану, 50-70% нітратною кислотою при 400-700 °C. У цьому процесі також утворюються нітроетан, 1-нітропропан, 2-нітропропан. Суміш нітросполук розділяють ректифікацією.

У лабораторії нітрометан може бути отриманий з хлорацетату натрію за такою реакції (Г. Кольбе) з виходом 35-38%:

або реакцією Бромметану з нітритом срібла (реакція Мейєра):

також реакцією диметилсульфату з нітритом натрію:

Застосування[ред. | ред. код]

Нітрометан використовується як самостійна рідка морозостійка ВР, що не змішується з водою, а також як компонент аміачно-селітрових сумішей та алюмовмісних ВР. Нітрометан застосовують також як розчинник, для екстракції ароматичних вуглеводнів із сумішей з аліфатичними та аліциклічними; як напівпродукт для синтезу хлорпікрину, нітроспиртів, вибухових речовин, як паливо для двигунів автомобілів, що беруть участь у змаганнях з драг-рейсингу і як добавка (5-30%) до метанолу в паливі для авіамодельних двигунів.

Небезпека використання[ред. | ред. код]

Нітрометан - сильна отрута, яка діє на центральну нервову систему. Допустима гранична концентрація в повітрі 0,01%. При нагріванні під тиском нітрометан може вибухнути.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Орлова Е. Ю. Химия и технология бризантных взрывчатых веществ. — М.: «Оборонгиз», 1960, — 396 с., ил.