Нітроцелюлоза
| Нітроцелюлоза[1] | |
|---|---|
| Інші назви | Нітрат целюлози; Тринітроцелюлоза; Піроксилін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 9004-70-0 |
| Властивості | |
| Молярна маса | Змінна |
| Зовнішній вигляд | Жовтувато-білий, подібний на бавовняну вату |
| Тпл | 160–170 °C (спалахує) |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 10 mg/kg (mouse, IV) |
| Температура спалаху | 4.4 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Ні́троцелюло́за (трині́троцелюло́за, піроксилі́н) — за виглядом нагадує вату. Нерозчинна у воді але розчинна в ацетоні. Використовується у виробництві бездимного пороху. При підпалюванні швидко згорає світним полум'ям з виділенням великої кількості тепла. Може використовуватися як окрема сполука, проте нею добре пластифікувати інші вибухові речовини (перекис ацетону, ГТМД)
Отримання [ред.]
Для виготовлення тринітроцелюлози необхідні такі речовини:
- Концентрована азотна кислота (не менше 60%)
- Концентрована сірчана кислота (92%)
- Бавовняна вата
Кислоти необхідно охолодити та змішати у пропорції 1(азотна кислота):3(сірчана кислота). Після цього посудину з сумішшю заповняють ватою. Нітруючої суміші має бути приблизно в 20 разів більше ніж вати. Реакцію проводять при пониженій температурі, так як висока температура розкладає тринітрат целюлози. Для повного закінчення реакції потрібно близько 10 год. Утворену нітроцелюлозу промивають водою, потім в гарячому розчині лугу, а потім знову водою и висушують при кімнатній температурі.
Примітки [ред.]
- ↑ Merck Index, 11th Edition, 8022.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2012) |
