Обговорення:Історія ювелірної справи в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття належала до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 грудня 2005 року.
Після подальшого обговорення стаття була позбавлена статусу.

Обговорення номінації:
|

по-українськи не Германія, а Німеччина

Згоден, але це зараз, а в ті часи не було Німеччини. Була країна, населена племенами Германців.--Bryndza 23:40, 26 листопада 2005 (UTC)[відповісти]


Спочатку прикрасами були прості частинки Космосу, яким приписувалися магічні властивості

Щоб це значило? user:ilya

А оце воно ніц не значить, поки хтось не напише шо таке Космос, а серед визначення буде, що це є оточуючиь світ у якиму живе особа, чи народ, чи плем'я. Тобто, все довкола, що видно, і що не видно. І черепашки, камінчики, насінинки з яких робили первісні прикраси - це і є ті частинки комосу. Иаєте бажання і вміння - перефразуйте.--Bryndza 01:27, 15 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

Мабуть не варто вважати трипільців за народ, що мігрув територією України. Все-таки більше трьох тисяч років тут жили. До того ж є серйозні підстави вважати їх предками українців (та багатьох інших індо-європейських народів) --Yakudza 18:15, 14 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

А тут, пане Якудзо, будемо сперечатися. Хоча я Вам наперед скажу - будемо мати рацію обоє, оскільки на сьогоднішній день немає чіткого доказу ні "за" ні "проти". Мені дуже хотілося б стведжувати, що я маю таких колоритних предків. Але, ...
  • 1. Культура трипільців (кукутені) розвинулася на території сучасної Румунії та Молдови перш ніж поширитися по Україні. "Там" вона старша (7-4 тис до н.е.), ніж у нас (4.5-2 тис до н.е.).
  • 2. "Туди", трипільська культура потрапила взагалі з Анатолії 7 тис до н.е. Тобто походження трипільців не автохтонне. Де вони були між 20 тис і 4.5 тис р. до н.е? А що, як вони тут просиділи якихось пару тисяч років? Думаєте, гени нам залишили? Теоретично - можливо.
  • 3. А от погляньте ще на цю статтю: [1] Згоден, що це не про трипільців (але спобуєте аналогію), і також, що є подібного високого класу статті, що вказують на абсолютно протилежне, але... Поки не доведено, що ці самі трипільці (First European Farmers України) змішувалися з автохтонним населенням. На це питання може відповісти тільки подібний генетичний аналіз. Тільки де ті трипільські поховання (раннього періоду)?

Тому я поки що вважаю себе нащадком тих самих атохтонів - таких собі малодосліджених "варварів" і дикунів, які навіть порядних прикрас мені у спадщину не залишили. Зате я впевниний, що мої предки жили тут постійно ще з часів тої самої Мізинської стоянки. (Ви знаєте, що той браслет з бивня зроблено з прямих пластинок, які вигнули невідомим способом? А меандру до цього ніхто не малював.) Тільки от мало хто це по-справжньому досліджував - трипільці вони більш маркетибельні і на них поспекулювати можна скільки завгодно. Це зараз нова мода. Отакі справи.--Bryndza 01:58, 15 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

Дещо з прикрас Трипілля є тут [2]--Yakudza 20:11, 14 грудня 2005 (UTC)[відповісти]
Дякую. Але тут отакий значок © стоїть, що значить - не можна копіювати. Та й якість... Але як попаде Вам ще щось подібне - дайте знати, бо сам не можу знайти хорошого зображення їх прикрас.--Bryndza 01:58, 15 грудня 2005 (UTC)[відповісти]
Щодо зображень можна запитати дозволу у авторів сайту, врешті-решт є ще доброчинне використання можна використати таку ліцензцію. Подивіться ще тут - http://sk.vlasenko.net/tripolye/ може щось буде цікаве. Я колись зв'язувався з автором сайту він дозволив копіювати його будь-які зображення з сайту при умові, що буде вказаний автор. Щодо трипільців та "варварів" мізинської стоянки може так бути, що це споріднені люди тільки в різні часи, все-таки різниця між ними більше 10 тис. років, а за цей проміжок в часі на території України був льодовиник, і люди спочатку відступили на південь, а потім повернулись назад як льодовик відступив. Трохи про це написано у Чмихова - його монографія є на цій сторінці [3] . На цьому сайті ще десь є стаття Чмихова, про синхронність мідного і бронзового віків на Близькому Сході та в Україні. Щодо того чи були трипільці індоєвропейцями чи ні також є декілька версій. Тут [4] вони обговорюються. Ось обцяна стаття з Натуре [5] Також існує гіпотеза яка об"єднує курганну з анатолійською - так звана циркумпонтійська (навколочорноморська). В ній говориться, що індо-європейські мови розвивались на території навколо Чорного моря. --Yakudza 00:26, 19 грудня 2005 (UTC)[відповісти]


Завваги[ред. код]

  • Навіщо племена писати з великої?
    • А біс його знає. Забрав великі.
  • Слід розбити на секції
    • Розбив
  • Слід проставити дати
    • Не проставлю, бо ніц не тямлю в них. В Україні ці всі історичні періоди були пізніше, ніж в зах. Європі, або їх взагалі не було. Я на то й посилання даю на статті про періоди - най спеціалісти собі пишуть.
  • Мені трохи не подобається стиль з тезовими крапками
    • І мені. Вже забрав.

Ilya 19:01, 14 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

  • Чи не можна дати зображеннядля для пізніших періодів? Ilya 07:24, 15 грудня 2005 (UTC)[відповісти]
    • Я б з радістю, але ті копірайтс всюди... До речі, є таке знамените зображення двох срібних фігурок, що нашивалися на одяг. Дне - кінь, друге - чоловічок з дивним головним убором та візерунком на грудях. Ваважається, що це перше зображення вишитої сорочки. Фігурки виготовлені одним із слов'янських племен. Може хтось зустрічав на неті?--Bryndza 13:20, 15 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

А може, всіх вікіпедистів відправили на полювання у музеї з цифровиками:)?? Я, щоправда, ще не маю, хоча~? Про скитське золотце тощо згодом гарних зображень підкину.--Albedo 09:49, 19 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

Підкидайте! Я, щоправда, як був у Києві останній раз, то звернув увагу, що по всіх музеях фотоз"йомка платна. Цього нема за кордоном. Музей старайться протриматися наплаву. Точніше, їхне начальство "робить бізнес".Оригінали бляшок, про які я пишу вгорі, зберігаються в скарбниці, що в Лаврі. Там де й пектораль.--Bryndza 15:34, 19 грудня 2005 (UTC)[відповісти]

ювелірка як термін[ред. код]

Чи личить Вибраній статті вдаватися до просторічного ювелірка впродовж статті. Його, на мою думку, варто вжити раз, вгорі, як синоноім слова з поміткаю розм. тощо? Які думки?--Albedo 11:06, 13 січня 2006 (UTC)[відповісти]

На мою думку, справа тільки у зручності. "Ювелірна справа" - звучить довго і сер'йозно. Не заперечую якщо Ви виправите на свій розсуд.--Bryndza 13:47, 13 січня 2006 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 13:04, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання 2[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 13:04, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання 3[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 13:05, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Історія_ювелірної_справи_в_Україні&oldid=33669610