Обговорення:Аналітична філософія

Ну й ну! Ще одна стаття, яку неможливо читати без 100 грамів. Не знаю, який кретин її написав -- автор може ображатися, скільки завгодно, але це чиста правда. Щоб не бути голослівним, проведу певний аналіз. У статті
1. багаторазово виявлено нерозуміння предмету,
2. велика кількість відверто неосмислених виразів,
3. неграмотність ллється через край як в області морфології, так і лексики і фразеології,
4. купа незрозумілих стилістичних елементів, які інакше як вибриками, не назвеш.
Уточнимо.

1. 1. "емпіричну епістемологію, дані суміжних наук." Епістемологія - це розділ філософії, а не наука; кожен епістемолог це підтвердить.

  2. "лише на деяких етапах її розвитку (наприклад, Віденський гурток)" - Віднський гурток - це етап розвитку всієї аналітичної філософії? А Рассел коли жив, а Райл, а Мур - раніше, чи пізніше?

  3. "сократичні індуктивні схеми" - я щось явно пропустив в історії філософії.

  4. "арістотелівські аналітики" - спасибі, що не Органон.

  5. "експлікуючі формальні структури" - даруйте, але це вже імбецильний рівень.

  4. "семантичні знахідки софістів і стоїків" - оце так: переплутати семантику з дедукцією.

  5. "розуміння Г’юмом сфери перцептуального досвіду ...в контексті особливої значимості сигнальної функції слова" - повністю див. далі, 2. 6. Перцептуальний досвід у Г'юма. Шикарно. А ще краще - сигнальна функція, поняття, введене Сеченовим і підтримане іншими фізіологами радянських шкіл. От би Г'юм здивувався...

  6. "англо-саксонських держав" - одразу згадуються "Очерки бурсы" Помяловського, урок географії.

  7. Та сама фраза, і наступна: "низки мислителів англо-саксонських держав. Роботи Фреге" - цікаво, це в якій же такій "англо-саксонській державі" жив Фреґе?

  8. "реконструкції засад математики" - важко визначити, включати цю нісенітницю в даний перелік, чи в 2. х. Це що за такі "засади" і як це їх Фреґе і Рассел "реконструювали"? Що, засади сильно прогнили? Фарба на фасаді полущилася, що реконструювати довелося? Автор явно не бачив в очі не те, що творів Фреґе і Рассела, але і жодної книжки з основ математики взагалі. До речі, "основ", а не "засад". Слово "засада" до цілої науки взагалі незастосовне.

  9. "Фреге сформулював базові проблеми і запровадив головні поняття А.Ф." - ага, а Рассел в цей час був заврайоно в Ленінграді. Причому ще з 1879 року. А першим заступником у нього був Райл.

  10. "пізнавальний потенціал "синтетичних" (A=B) (відповідно до Канта) і аналітичних (A=A) суджень" - чудово: одразу кілька маразмів в одній фразі. (1) Що таке "пізнавальний потенціал" і чим він відрізняється від пізнавальної цінності? (2) Перш ніж вписувати в енциклопедію нісенітниці, непогано було б почитати Фреґе і взнати, чим судження відрізняються від речень.

  11. "на чому реально ґрунтується їхня істинність" - автор явно не усвідомлює філософського сенсу слова "реально". І що Фреґе про таке не писав.

  12. ""імена власні" (вирази, слова і позначення)" - (1) чому в словосполученні "власні імена" змінено порядок слів - це переклад з російської? (2) чим позначення відрізняються від виразів, а вирази від слів? Статей Фреґе автор явно в очі не бачив.

  13. "елементи синтетичних суджень" - (1) конституенти (елементи є й інші), (2) де це в логіці виділяються "синтетичні" (3) речення, а не судження (див. вище 1. 10.)?

  14. Та сама фраза: ""імена власні" (вирази, слова і позначення) - елементи синтетичних суджень - ототожнюються" - що?????

  15. "референт (спільний зовнішній об'єкт, на який вони спрямовані)" - а от за це свиство треба канделябром бити. (1) Словечко "референт" і концепцію вказівки ("референції") придумали Вітгенштейн і Рассел спеціально для того, щоб відкинути і дискредитувати семантичну теорію Фреґе. (2) Референція у її авторів стосувалася винятково атомарних речень - і ніяк не власних імен (назв). (3) Референція - це як снігова людина: всі про неї говорять, але ніхто не може документально підтвердити, що він її бачив. Це тому, що ніякої теорії референції Расселу створити не вдалося (там всередині самої ідеї суперечність і ще й регрес в нескінченність на додачу). Фреґе ж говорив про денотацію (позначення). І його теорія реально працює: на ній збудована теорія моделей, тобто, зрештою, вся логіка.

  16. "осягнення їхнього значення" - автор явно не розумів, що писав. Осягається думка, смисл, а не фреґевське значення.

  17. "так званої "логіки кванторів"" - (1) що таке "логіка кванторів"? Теорія квантифікації? Тоді до чого вона тут? (2) чому так звана????????????

  18. "референціальну теорію значення Фреге" - про канделябр я вже писав вище, 1. 15.

  19. "наступні типові процедури логіко-філософського аналізу: протиставлення "глибинного" логічного аналізу мови традиціоналістському і "поверхневому", надання математичній логіці статусу універсального засобу" - це процедури????

  20. "Уточнюючи статус і функції метафізичних міркувань" - у метафізичних міркувань статус зрозумілий: метафізичний. Про що йдеться?

  21. "Етико-юридичні досліди" - о, пан не знає, що таке дослід. Точно в школі не було ні фізики, ні хімії, ні біології - сама військова підготовка і праця.

2. 1. "у вузькому значенні домінуючий напрям" - а у якому ще значенні можна домінувати?

  2. "Респектабельність процесів аргументації" - це що таке?

  3. "А.Ф. ...використовує дослідницький потенціал" - що, кажете, використовує?

  4. "суворе і самоусвідомлююче філософське вчення" - ?????

  5. "були акцентовано антипозитивістськи орієнтовані" - що-що: акцентовано орієнтовані - це що таке?

  6. "розуміння Г’юмом сфери перцептуального досвіду як складної комбінації уявлень і ідей на основі асоціативного принципу єдиною реальністю в контексті особливої значимості сигнальної функції слова" - це торба; див. також вище, 1. 5.

  7. "обумовили її справжній філософський вигляд" - це щось біологічне: мухи справжні - родина комах ряду двокрилих. Хотів би я подивитися на "несправжній філософський вигляд".

  8. "До реальних ...досягнень ...прийнято відносити творчість" - творчість - це процес, а досягнення - це результат процесу; непогано було б, маючи вищу освіту, знати це.

  9. "У розвиток цього підходу Фреге ...поклав" - що у що поклав?

  10. "їхня справжня значимість (істинність або хибність) суть їхнє значення" - оооо. (1) "справжня" - шедевр; див. вище 2. 7. (2) "значимість" - значущість див. далі 3. 2. (3) суть - це дієслово "бути" в множині третьої особи: вони суть. Воно ж "є".

  11. "справжня цінність речень не кореґується включенням до їх скаду будь-яких нових імен" - це торба. (1) справжня: див. вище 2. 7. (2) що таке "цінність речень"? (3) коригується, (4) з чим коригується? (5) їхнього (6) як це - включити до речення нові імена? Це буде вже інше речення. Підозрюю, автор до школи ходив дуже рідко.

  12. "Наступний крок в еволюції ідей" - подивіться в тлумачному словнику, що таке крок і що таке еволюція.
 Бо коли зелені ідеї несамовито сплять, то хіба тоді...

  13. "став поворотним пунктом у її історії (саме цей етап трактують як вихідний більшість її адептів" - так вихідний чи поворотний?

  14. "плюралістичний Всесвіт (тобто такої, коли дійсність існує поза свідомістю" - щось зв'язність думки не простежується, див. вище 2. 12.

  15. "інше бачення її може бути пояснене тільки споконвічною порочністю прийому редукції речень до суджень суб’єктно-предикатної організації" - те саме, див. вище 2. 12. про зелені ідеї.

  16. "З Мура починається поступовий перехід" - і копали вони від паркану до обіду...

  17. "позитивістська програма редукції мови" - що-що? Це автор із "1984" Оруела переплутав: це тільки там мову редукували.

  18. Та сама фраза: "позитивістська програма редукції мови поступово втрачає свої позиції" - як це: програма втрачає позиції? див. вище 2. 12. про зелені ідеї.

  19. Продовження: "позитивістські методи в А.Ф. замінюються методами лінгвістичного дослідження, що відмовляються від" - методи відмовляються????? А що вони ще уміють? На скрипці грають?

  20. "проблеми якої повинні бути дозволені" - ?????

  21. "представники цього етапу А.Ф." - вперше чую, щоб у етапів були представники. Може це пересильний етап в системі ГУЛАГу?

  22. "постійно динамічно генеруючи" - пропоную варіант: постійно статично генеруючи... непогано?

  23. "потенційну можливість їхньої взаємної конвертації в рамках науково-інтелектуальних співтовариств" - скільки ж тих зелених ідей...

  24. "непереборну двозначність і історичність мови" - що-що?

3. 1. "в границях А.Ф."б "у границях філософської думки XX ст.", "в границях цього процесу" - в межах; границя - це математичне поняття

  2. "припустимо" - допущенно; суфікс "-им-" є тільки у рос. мові.

  3. "ведучих представників" - провідних.

  4. "прийнято відносити" - кому відносити? Правильно: зачисляти.

  5. "початок прагненням" - початок (?) для прагнень; хоча в тексті це взагалі мало осимлена частина фрази.

  6. "для розв’зування уже власне філософських питань" - для розв'язання, а не розв'язування: дослідника цікавить результат, а не процес - див. також 2. 8.

  7. "є зводимим до" - зві́дним.

  8. "оповідальних речень" - явно дядько в школі не вчився, не знає, що речення називаються розповідними.

  9. "думка, покладена в них" - і за що ж вона полягла там безславно? Думка в реченні закладена.

  10. та сама фраза: "виявляє собою" - являє собою.

  11. "суб'єкт-предикатних" - суб'єктно- 

  12. "значення, унаслідок чого" - внаслідок.

  13. "вирішення багатьох філософських і наукових проблем" - проблеми розв'язують, а вирішують щось зробити.

  14. "висловлень" - висловлювань.

  15. "прийшли до висновків про те" - (1) дійшли (2) чому висновки в множині? (3) "висновки про те, що" - це здорово.

4. 1. "не стільки як якусь "школу", скільки як особливу інтелектуальну "течію"" - чому слова "школа" і "течія" взяті в лапки, якщо йдеться про прямі значення?

  2. "приділяло помітну увагу" - приділяти можна значну увагу, а помітність - це властивість проявів уваги, а не самої уваги.

  3. "розглянутих і реконструйовних явищ і процесів" - коли розглянутих, ким розглянутих? ну і "реконструйовних" чи "реконструйованих"?

  4. "хаосу і безладдя" - мила і мила, масла і масла...

  5. "різні смисли уживаних людьми словосполучень" - саме словосполучень, ніяк не окремих слів, і тим більше не речень?

  6. "реального функціонування повсякденної мови" - розкажіть, будьте ласкаві, про ірреальне функціонування повсякденної мови - дуже ж бо цікаво.

Неправильно розставлені знаки пунктуації я не наводжу, бо це неважливо в даному контексті.

Висновок. Це повна ганьба, тому я її тру і переписую з нуля статтею В. Лісового з "Філософського енциклопедичного словника". --Campana 18:42, 18 березня 2007 (UTC)